Молоді агрономи переконують: майбутнє за агро! Чому молодь йде навчатися за аграрними спеціальностями?

15 листопада 2020 року

Молоді агрономи переконують: майбутнє за агро! Чому молодь йде навчатися за аграрними спеціальностями?

Стаття про НАШИХ агрономів на сайті Superagronom.com

 

Вже не раз і не двічі звучало, що Україна — то аграрна країна, майбутнє якої саме за розвиненим та прибутковим агровиробництвом. Проте «у народі» ще й досі живі стереотипи, що аграрії – це неотесані дядьки з вилами, в кожухах і гумових чоботях, по коліна в гноєві. Тому інколи молодь, що йде навчатися до аграрних вишів, чує в свій бік: «Ви вступили до аграрного? Фе…»

Напередодні Дня працівників сільського господарства SuperAgronom.com розпитав нашу аграрну молодь, чому саме вони прийшли в агро, чи стикалися зі стереотипами щодо власної професії та чи дійсно хочуть працювати на землі.

Максим Василенко: Тільки та робота, до якої лежить серце, може принести найкращі результати

Вступити після школи на агронома — мій свідомий вибір. Мені з дитинства подобалося стежити за тим, як ростуть та розвиваються рослини, що буде, якщо тим чи іншим чином їх підживити, захистити. Звертав увагу, як відбуваються всі процеси розвитку й росту: від маленької насінини в ґрунті до плодів та квітів. Давно зрозумів, що це приноситиме мені задоволення.

Максим Василенко, агроном

Після школи я обрав Тальянківський агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва ( НУС, — ред.), а потім і НУС — навчатися на спеціалізації «Агрономія». У коледжі навчання сподобалось мені більше, саме там я отримав базові знання, які протягом своєї роботи зараз застосовую на практиці. У коледжі прийшло усвідомлення, що мені подобається те, чим я зараз займаюсь. Звичайно, у виші  теж отримав багато потрібних знань, але саме в агротехнічному коледжі я ставав фахівцем і спеціалістом своєї справи. Залежало багато від викладачів, адже дисципліни в більшості дублювалися. Тож питання вищої освіти не завжди актуальне.

За мого навчання в коледжі було багато студентів, які навчались і не отримували задоволення від того, що вивчають, їм це було не цікаво й нудно. Я вважаю, що тільки та робота, до якої лежить твоє серце, зможе принести найкращі результати і для тебе, і для суспільства, в якому ти живеш. Адже тоді тобі хочеться шукати вдосконалення, старатися, рухатись уперед, а не стояти на місці. Зараз багато студентів з моєї групи не працюють за спеціальністю, і це, я вважаю, проблема.

 

 

Після навчання я працюю агрономом у ПрАТ «Зернопродукт МХП». Зараз точно впевнений, що більшість знань, які отримав у навчальних закладах, мені знадобилась, але я потребую нової інформації. Можливо, з часом щось із сьогоднішніх підручників втратить свою актуальність, щось забудеться. В університеті, впевнений, були предмети, які зараз не потрібні в моїй роботі, адже поки не зіштовхувався ще з певними проблемами чи питаннями. Хоча хтозна, чи не знадобляться вони мені надалі. Я розглядаю всю науку в навчальних закладах як корисний досвід.

Студентству, яке зараз прагне здобути посаду агронома, пораджу лише вчитись і не прогулювати. Шукайте можливість для практики.

 

Дар’я Назаренко: Найкращий інструмент агронома — це його голова

Я студентка 3-го курсу НУБіП Україна, спеціальність «Агрономія». Прикро, але у своєму житті ще не мала змогу спробувати свої сили у польових умовах. Аналізуючи зараз свій вибір, можу сказати, що це був більше збіг обставин. Хоча я виважено обирала найкращий університет у цій сфері. Якщо вже здобувати знання та отримувати фах, то тільки у профільному університеті, щоб отримати найкращий досвід викладачів, достойну практику та теорію.

Дар’я Назаренко, агроном

 Так, мені доводилось чути від знайомих: «Вступили до аграрного? Якось воно не дуже престижно». Це поширений стереотип, особливо якщо ти проживаєш у великому місті. Але не варто забувати, що Україна — це аграрна країна і розвиток залежить від аграрного потенціалу країни. Студенти обирають майбутнє, а не осудження з боку знайомих.  Стереотипи є повсюди, у кожній професії. Не знайдеш ідеальної роботи з супер умовами праці. У агронома найкращий інструмент — це його голова. Не можеш працювати головою, то працюй руками. Вибір вже кожен робить особисто, як і чим йому працювати.

Проте дійсно багато студентів, які проживають у  сільській місцевості, обирають професію агронома, але це очікувано. Саме вдома вони навчаються любити землю та доглядати за нею.

Шкодувати про зроблений вибір погана звичка. Кожного дня я прокидаюся на пари з бажанням опанувати і дізнатися щось нове. Зробити внесок у подальше життя, тому ні, я про свій вибір не шкодую. Головна мета: працювати та вдосконалювати вміння.

А робота в агро мене приваблює тим, що має перспективи розвитку. Як я казала раніше, це основна ланка праці у нашій країні. Земля — годівниця. Не варто соромитися тієї професії, яка приносить тобі хліб. Дійсно, з кожним роком знайти роботу стає важче, бо роботодавці шукають талановиту та кмітливу молодь, яка буде спроможна показати та реалізувати свої ідеї. Навчатися, навчатися і отримувати практичний досвід — кредо агронома.

Колосіння пшениці
Колосіння пшениці

Віктор Гордієнко: Коли всі ще хотіли бути космонавтами, я вже мріяв стати агрономом

Я навчаюсь в НУБіП, студент 4 курсу агробіологічного факультету. Можна сказати, що, вступаючи на аграрну спеціальність, я продовжив сімейну традицію, адже я вже дев’ятий зі своєї родини, хто навчається в НУБіП. Рідні мене підтримували у моєму рішенні, але не налаштовували категорично «або в аграрний, або нікуди!». На моє рішення вони ніяк не впливали, адже ще з перших класів школи, коли всі хотіли бути космонавтами, я вже казав, що буду агрономом.

Зі стереотипами, що агроном — це «брудна» професія для селюків, інколи стикався. Зокрема, ще в школі, коли казав однокласникам, що мрію стати агрономом, зустрічав нерозуміння. Ну і багато хто з моїх однокласників просто не знав, що це за професія, думали, що агроном — це такий тракторист. Звісно, у роботі агронома без грязюки інколи не обійтися, адже в полі не така вже й чиста робота. Але, як на мене, це робота благородна і навчатися потрібно, щоб розвиватися, робити кар’єру.

Віктор Гордієнко, агроном

 Перспектив багато є, тому що, як кажуть, їсти завжди треба і попит на продукцію є завжди. Багато є закордонних фірм, які надають класні умови для роботи. Я був на практиці в Швейцарії від університету. На другому курсі  університету я проходив практику 1,5 місяці, був у невеликому господарстві сімейного типу, набирався досвіду. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні тютюну та винограду. Мені дуже сподобалося, це була моя перша поїздка за кордон, з погляду агрономії теж багато перейняв, дивувався, що в них по мінімуму використовуються хімічні засоби, гербіциди на тютюн взагалі не застосовували, лише механічний обробіток, так само й по виноградниках, лише за крайньої необхідності вносили пестициди. Думаю, частково цей досвід можна застосувати і в нас. Зараз я працюю менеджером у компанії з продажу добрив, але для себе ще вирішую, залишуся у продажах чи краще буде піти у виробництво.

 Юлія Кротач: Не може бути непрестижною професія, яка годує світ

Я студентка агробіологічного факультету НУБіП, навчаюсь на 4 курсі, спеціальність  «Агрономія». Веду активну діяльність у цій сфері : пишу наукові статті, роблю досліди і працюю в господарстві свого батька під назвою ТОВ «Руслан-Агро». Виконую будь-які обов’язки і працюю на різних видах техніки. Найбільше люблю працювати у полі безпосередньо з рослинами. Також, користуючись нагодою, хочу привітати власника ТОВ «Руслан-Агро» Кротач Руслана Леонтійовича і увесь колектив з днем працівника сільського господарства. Дякую за змогу навчатись і працювати у цій сфері із хорошим ареалом техніки та сучасними технологіями.

Моє бажання вступити до аграрного вишу та працювати в агро я вважаю цілком логічним, тому що я з дитинства працюю в господарстві свого татка. Він зумів з нуля відкрити власну фірму. Саме татусь привив мені любов до рослин і до агрономії взагалі, і його історія варта уваги! Усім агрономам, які втрачають надію і розповідають мені, що без знайомих у агро нереально щось досягнути самому, пропоную прочитати досвід мого тата.

Він плідно працював ще з 16 років у фермерів, і знаєте, тоді було ще важче,бо без сучасної техніки, хлопці віком як мій тато, тоді відрами вантажили на машини зерно, а це 5 тонн, а одне відро має 10-20 кг, дивлячись яке.

Юлія Кротач, агроном

 Згодом працював на заводі, їздив у Польщу і займався пестицидами, де помаленьку його зацікавила власна справа. Розпочинав він зі старого тракторця Т150 і 30 соток моркви, яку обрізала вся наша сім’я гуртом. Він вірив у себе і багато працював (дуже багато, настільки, що він подекуди ще досі шкодує, що пропустив багато моментів нашого з сестрою дитинства).

Зараз у нього велике господарство, багато сучасної техніки, багато працівників, для яких він створює комфортні умови роботи і дуже хорошу зарплатню. І головне, що в нього є любов до власної справи і тато надалі розвивається. Кожного (кожного!) ранку він о 5-6 ранку об’їздить усі поля і знає, чим «нагодувати» маленьку пшеничку і як вона капризує протягом усього вегетаційного періоду. Я в свою чергу хочу не тільки продовжити його справу, але теж зуміти досягнути усього, чого бажаю, щоб він мною пишався!

І знаєте, щоб продовжити таку справу життя, потрібно бути гідним цього. Зараз у мене вже є найголовніше – любов до рослин і власної справи, тому, гадаю, у мене все вийде.

На жаль, інколи я чула від знайомих, що обрала не престижну професію. Але я завжди давала на це гарну відповідь: «Хіба може бути не дуже престижною професія, за допомогою якої годують світ?». Для мене особисто радість працювати у будь-яку погоду і неважливо, дощ це чи сніг, тому що контакт з рослиною і її дослідження приносить задоволення.

Юлія Кротач, агроном

 В будь-якому випадку хочу спростувати твердження, що в агро працюють тільки ті, кого більше нікуди не взяли,тому що агрономи це люди, які надзвичайно багато працюють і в результаті отримують хороший прибуток, вони постійно вдосконалюються, мають пристосовуватись  до змін клімату і збільшення ареалу шкідників та хвороб. Тому, щоб навчатись на агронома, потрібен  хист до навчання, а  саме біологічних наук, а також сильний дух, витривалість, постійне бажання вдосконалюватись та навчатись, ну і, звичайно, бути готовим і до грязюки, і до недоспаних ночей.

 Михайло Заремба: Професія агронома потребує виходу із зони комфорту, але воно того варте

Навчаюсь в НУБіП на 4 курсі за спеціальністю «Агрономія», наразі працюю над дипломною роботою. На виробництві ще не працював, лише проходив виробничу практику в рамках навчання. Мені дуже сподобалася моя професія і я впевнений, що хочу працювати в цій галузі і надалі.

 

 

Михайло Заремба, агроном

 З вибором професії не було проблеми, ще в школі приваблювали природничі науки, і агрономія є тією наукою, за якою стоїть майбутнє, адже населення світу зростає і їсти хочуть всі. Близькі мене зрозуміли і підтримали, батьки взагалі сказали «молодець». З друзями було важче, не всі мали поняття, що таке агрономія, хто такий агроном. Стосовно стереотипів згоден, в народі вони існують і дуже багато, і в них таки є доля правди, адже це та професія, яка потребує виходу з зони комфорту, коли дійсно потрібно працювати за різних погодних умов і вдень і вночі, але воно того варте.

Приваблює моя майбутня спеціальність тим, що ти кожен день будеш виходити на роботу і не будеш знати, що тебе там чекає. Чи це буде шкідник, з яким ти ще не боровся, чи це хвороба, чи це бур’яни, природа ніби кидає тобі виклик, який ти приймаєш, щоб досягнути своєї мети і отримати гарний врожай хорошої якості при якомога менших затратах. Цим мене і приваблює робота в сільському господарстві. Вона надзвичайно різноманітна, адже кожен сезон не схожий на попередній. Тобі треба розвиватись, кожен день отримувати нові навички, щоб бути на рівні. І розвиватися в своїй професії.

Для початку потрібно закінчити навчання, ще не знаю з приводу аспірантури, але є бажання працювати на виробництві, зробити свій внесок у вирощування продукції рослинництва.

Олена Басанець, SuperAgronom.сom

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook