Наукова робота, інновації і діяльність навчально-дослідних господарств – тема третього дня співбесід з керівниками підрозділів
Третій день співбесід з керівниками підрозділів відкрив звіт директора Українського НДІ сільськогосподарської радіології Валерія Кашпарова. У минулому році виконано 13 науково-дослідних проєктів, 4 з яких – міжнародні. У межах норвезького проєкту інститут отримав обладнання на мільйон гривень, японського – чотири. Закінчили 8 тем, основна з яких моніторинг радіологічної ситуації в сільському господарстві, оскільки наш НДІ – єдиний в Україні в повному обсязі володіє інформацією в цій галузі. Ще потрібна і цікава тема – обстеження місць поза Чорнобильською зоною, де відбувалося зараження: мили техніку, складали обкладання тощо. Унікальна робота зроблена по рибі: вперше в світі проведено аналіз надходження і виведення нею радіонуклідів. У планах – налагодження ширших міжнародних контактів, пошук нових спільних тем наукових проєктів, продовження співпраці з Норвегією і Японією.
Ректор університету Станіслав Ніколаєнко дуже позитивно оцінив роботу НДІ, поцікавився кадровим забезпеченням НДІ і підготовкою аспірантів, станом фінансів, а перший проректор Ігор Ібатуллін – підготовкою докторів наук. Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко підняв тему започаткування на базі НДІ короткочасних освітніх курсів та англомовної аспірантури, проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша запропонував просувати наукові роботи на здобуття державних премій.
Директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Валерій Ушкалов поінформував: загалом було укладено 345 договорів на дослідження. Основна маса – це випробування і аналітичні дослідження, крім цього здійснювалася експертна діяльність, підвищення кваліфікації. У планах – розширення наукових досліджень. Лабораторія виконала 5 науково-дослідних робіт на замовлення Міністерства освіти і науки і 1 – Міністерства розвитку громад та територій. Завдяки всьому цьому вдалося придбати нове обладнання – генератори водню і азоту, центрифуги, прилади для мікродосліджень, аналізатори тощо. У планах – залучення грантів за проєктом «Горизонт 2020», Фонду інноваційних досліджень тощо. Загалом же конкуренція на ринку лабораторних послуг дуже сильна, вихід керівництво лабораторії бачить у розширенні переліку послуг.
Станіслав Ніколаєнко поцікавився перспективами розвитку УЛЯБП АПК і надходженнями до спецфонду, Ігор Ібатуллін – планом роботи на загальний фонд, Сергій Кваша – співпрацею з навчальним процесом, Володимир Отченашко – перспективами акредитації у GLP і створення віварію, проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадим Ткачук – надходженням коштів від послуг і проєктів.
Т.в.о. директора науково-дослідного і проектного інституту стандартизації і технології екобезпечної та органічної продукції Людмила Філіпова відзначила збільшення госпрозрахункових надходжень за рахунок виконання робіт зі стандартизації і визначення фізико-хімічних та біологічних показників продукції. Цей напрям залишається пріоритетним і перспективним, що обумовлено змінами у законодавстві стосовно достовірного вказування виробником вмісту продукту на етикетці. У планах – проведення фундаментальних і прикладних досліджень, пошук нових джерел фінансування, проведення технічної повірки приладів і технічної документації, створення лабораторії якості дитячого харчування.
Ректора цікавили перспективи і питання фінансів, першого проректора – робота технічного комітету, врегулювання земельних питань, проректора з навчальної і виховної роботи – співпраця з факультетом харчових технологій і управління якістю продукції АПК, проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку – раціонального використання приміщень.
Робота Боярської лісової станції була направлена на лісогосподарське та лісокультурне виробництво і всі заплановані роботи були виконані у повному обсязі, зазначив її директор Анатолій Карпук. На лісовідновлення витрачено більше 3 млн грн, охорону лісів від пожеж – біля 2 млн грн. На збут деревопаливної продукції в цьому році вплинула м’яка зима. Структуру станції впорядкували і сьогодні вона є оптимальною, не тільки для Боярської ЛДС, а й для будь якого лісогосподарського підприємства. У планах: проводитимемо рубки форматування (що дозволить створили запас лісової продукції), збільшення площ, де лісовідновлення проходитиме природнім шляхом, оптимізація роботи комплексу з переробки. Перші три місяці його працівників продовжували навчати, що зумовлено дуже суворими вимогами до геометрії. На сьогодні тисяча кубометрів лісоматеріалів відправлена на експорт.
Станіслав Ніколаєнко відзначив унікальність Боярської ЛДС і її бази, запитав, які кроки можна здійснити для покращення загальної ситуації, підняв питання перспектив мисливського господарства, Ігор Ібатуллін – інвентаризації земель станції, Вадим Ткачук – перспектив залучення коштів, Володимир Отченашко – наукової складової.
Керівник НДГ «Великоснітинське» ім. О.В. Музиченка Микола Журавель поінформував: минулого року на майже 2,5 тисячах гектарів зібрано 8400 тон збіжжя, вироблено майже 1,7 тон молока. Рентабельність у рослинництві склала: 27% – зернові культури і 21% – технічні. Навчальні практики у господарстві пройшло півтисячі студентів, для яких були створені всі умови. У планах – зменшення витрат на вирощування продукції рослинництва (для цього придбано сівалку для просапних культур, на черзі - обприскувач), ремонт приміщень для зберігання зерна.
Ректор висловив занепокоєння фінансовим станом господарства, поцікавився фондом зарплати та запропонував продумати кроки по зрошенню, перший проректор поставив питання списання основних засобів, економії електроенергії, технологічних карт та екології, пожежної безпеки. Сьогодні в сільському господарстві вирощування високо інтенсивних культур вже ризиковане, чи є плани введення нішевих культур? – питання проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку, якого цікавила також реалізація продукції. Проректора з навчальної і виховної роботи турбувала собівартість продукції.
Говорячи про підсумки 2019 року, директор Агрономічної дослідної станції Юрій Росамаха відзначив недоотримання прибутку з рахунок зменшення цін на продукцію сільського господарства. Від реалізації продукції тваринництва господарство отримало біля 14 млн грн, рослинництва – трохи більше 18 млн грн. Найбільший прибуток дала кукурудза. Щодо стратегії на наступний рік: сіяти 300 га кукурудзи з огляду на результати 2019 року. Посіяні зернові, заготовлено корми. Основні завдання – оптимізувати штатний розпис, забезпечити передпосівний обробіток грунту і частково сівбу своїми силами, оптимізувати кошти на засоби захисту, розглядається також будівництво зерносушарки та реконструкції складів.
Станіслав Ніколаєнко цікавився фінансовим станом справ станції, яким насінням сіяли, Ігор Ібатуллін – економією енергоносіїв, списанням основних засобів, технологічними картами, пожежною безпекою, Сергій Кваша – на які культури робитиметься акцент у наступному році, Володимир Отченашко – надходженнями до спеціального фонду за рахунок наукової діяльності.
Ректор запропонував детально аналізувати роботу господарств – і затрати, і витрати, а також стовідсотково перейти на обробіток і жнива своєю технікою. Крім того, слід подумати про вирощування нішевих культур і активніше запроваджувати наукові розробки.
У НДГ «Ворзль» врожайність у рослинництві за минулий рік була дещо меншою, ніж у 2018-му, поінформував його директор Геннадій Білуха. Рентабельність молока склала 8%, збільшилася і частина надходжень від його реалізації. Відповідно росте і поголів’я худоби, як сягнуло вже 200. Рослинництво у господарстві цілком спрямоване на тваринництво. У планах – збільшити поголів’я корів і надої молока до 450 тон.
Станіслав Ніколаєнко поцікавився основними засобами господарства, головний бухгалтер Тетяна Кондрицька – станом фінансів, Сергій Кваша – реалізацією молока.
Підсумовуючи, ректор університету висловив стурбованість роботою навчально-дослідних господарств. Потрібно розширювати навчальну базу для студентів у НДГ, обладнувати робочі місця працівників належним чином, більше уваги приділяти організації господарської діяльності.
Ірина Білоус
