Факультет землевпорядкування НУБіП України – стратегічний майданчик професійних дискусій
Напередодні співбесід з керівниками структурних підрозділів університету та загальноуніверситетського семінару-навчання – заходів, що традиційно проводяться у НУБіП України протягом січня, факультет землевпорядкування продовжує охоче ділитися з читачами про свої здобутки і плани на 2020 рік. Цього разу мова йтиме про візитну картку факультету, а саме – круглі столи, що регулярно проводяться на його базі за підтримки професійних громадських організацій – «Асоціація фахівців землеустрою України» та «Земельна спілка України». Тож аналізуємо рік 2019 та анонсуємо про публічні заходи у лютому-червні 2020 року.
Розпочнемо з того, що вже понад три роки факультет землевпорядкування НУБіП України на регулярній основі виступає стратегічним майданчиком професійних дискусій. Декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков переконаний, що саме дослідницькі заклади освіти повинні виступати центрами масштабних фахових дискусій і збирати під своїм дахом відомих вчених, практиків, представників органів влади задля вирішення найактуальніших проблем галузі. У цьому його і колектив факультету землевпорядкування підтримують найбільша Всеукраїнська саморегулівна організація у сфері землеустрою «Асоціація фахівців землеустрою України» на чолі з Анатолієм Полтавцем та громадська організація «Земельна спілка України» та її очільник – Андрій Кошиль. Майже щомісяця багатотисячна аудиторія знайомиться з фаховими коментарями, порадами, роз'ясненнями та аналізом ситуацій, що виникають на практиці. Їх коментують знані експерти у сфері землеустрою та геодезії, відомі професіонали у сфері правового регулювання земельних відносин, землеустрою, земельного кадастру, оцінки земель, геодезії та геоінформатики.
Протягом 2019 року на факультеті землевпорядкування, за підтримки співорганізаторів, проведено 15 круглих столів, два міжнародних науково-практичних семінари. На заходи було залучено понад 50 висококваліфікованих експертів, у тому числі з Франції, Німеччини, Польщі. Всього участь у них взяли понад 600 учасників. Події транслювалися on-line у мережі Facebook і зібрали понад 30 тис. переглядів.
Міжнародний науково-практичний семінар «Досвід проведення землеустрою та регулювання земельних відносин у Східній Європі» відбувся за участю представника французької агенції з регулювання земельних відносин та розвитку сільських територій, директора «Terres d’Europe», члена Європейської організації з розвитку сільської місцевості Робера Левека. Мсьє Левек недарма обрав з-поміж десятка столичних навчальних закладів, де готують землевпорядників, саме наш факультет. Адже саме в НУБіП збираються найвідоміші експерти галузі, а також тут готують експертів-оцінювачів. Роберт Левек займається питаннями оцінки земель у Франції, тому залюбки погодився передати досвід українським оцінювачам.
До дня Університету проведено міжнародний науково-практичний семінар «Земельна політика в Німеччині та Україні на тлі зростання конкуренції в землекористуванні та концентрації сільськогосподарських земель в Європі» за участю депутата Європейського парламенту доктора Петера Йара – член комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій.
7 лютого 2019 р. експерти з Науково-дослідного інституту геодезії та картографії, представники Центру Державного земельного кадастру, члени громадських організацій, науковці і викладачі столичних вишів, виробничники обговорили найгостріші проблеми топографо-геодезичного забезпечення землеустрою та земельного кадастру. Авторитетні фахівці намагалися дати відповіді на питання остаточного переходу до системи координат УСК-2000 і того як назавжди позбутися «накладок» та «розривів» у земельному кадастрі.
Цього ж місяця 21 лютого 2019 р. розглянуто технічні і правові засади використання безпілотних літальних апаратів для потреб геодезії та землеустрою, зокрема, під час проведення інвентаризації земель населених пунктів та здійсненні робіт із землеустрою. Тема стала вкрай актуальною адже використання безпілотників суттєво знижує вартість робіт, скорочує терміни проведення інвентаризації земель населених пунктів та об’єднаних територіальних громад.
Наступний захід відбувся 14 березня 2019 р. Головна увага була прикута перспективам формування масивів земель сільськогосподарського призначення та управління землями колективної власності. Приводом зустрічі став прийнятий на початку року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». Мова йшла про прорахунки і недоліки земельної реформи і її наслідків.
Проблеми застосування безпілотних літальних апаратів та лазерного сканування стали предметом дискусії 04 квітня 2019 р. Цього разу експерти заглянули у майбутнє аерофотогеодезії і здійснили прогноз розвитку аерознімання з БПЛА. Приємно відзначити, що в обговоренні проблемних питань та обміну думками щодо майбутнього аерофотогеодезії в нашій країні, прийняли участь представники двох найпотужніших шкіл у цій сфері – Національного університету «Львівська політехніка» та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». Даний захід зібрав понад 40 учасників з вищих навчальних закладів, держаних установ і організацій, приватних компаній в сфері геодезії та землеустрою України.
2 травня 2019 р. найавторитетніші експерти у сфері законодавчого забезпечення земельних відносин, які представляли відомі наукові школи, провідні юридичні компанії, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, фахові громадські організації, шукали відповідь на вкрай важливе і дискусійне питання як подолати надлишковість у земельному законодавстві України. Його складність, розпорошеність та колізійність вимагає особливих підходів до оптимізації. У земельному законодавстві іноді складно розібратися не лише виконавцям землевпорядних робіт, а й експертам. Тому й викликав цей захід палкий інтерес учасників.
Захід, який пройшов 15 червня 2019 р., був присвячений обговоренню питань розвитку землевпорядної галузі та ролі саморегулювання в професійній діяльності землевпорядників. Вони продовжують відігравати важливу роль у розв'язанні проблем у професійній сфері.
Кращі експерти у галузі землеустрою та містобудування зустрілися разом 1 жовтня 2019 р., щоб дати відповідь на одне важливе питання: "Чи можливо розробити «гібридну» планувальну документацію, що об’єднуватиме в собі проектні рішення прийняті як містобудівниками, так і землевпорядниками?" Необхідність цієї зустрічі була підсилена й прийнятим у першому читанні законопроекту № 2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким, зокрема, і передбачається гармонізація вимог землевпорядної та містобудівної документації. Тому круглий стіл, як кажуть, став на часі.
Основним питанням круглого столу, що відбувся 15 жовтня 2019 р. постало питання реформування системи безоплатної приватизації земель державної (комунальної) власності. Експерти дійшли до спільної думки, що безоплатна приватизація відверто провокує корупцію, а норми Земельного кодексу розраховані лише на «обраних». І рано чи пізно їх потрібно позбутися. На думку експертів, доки безоплатна приватизація не буде скасована, корупцію у земельних питаннях (як в органах влади так і місцевого самоврядування) подолати буде не можливо.
Учасники круглого столу, що проходив 5 листопада 2019 р. спробували детально розтлумачити конституційні засади щодо реалізації прав власності на землю, а також вказати на ті положення, які реалізуються не повною мірою і потребують особливої уваги. Сучасна земельно-правова доктрина не є досконалою, тому даний захід викликав неабияку зацікавленість як у вчених, так і серед практиків. Науковці та правники намагалися з’ясувати чи є коректними положення статті 13 Конституції, в якій зазначено, що земля є об’єктом права власності Українського народу.
12 листопада 2019 р. на порядку денному постало питання проведення державної інвентаризації земель. Вона вважається дієвим способом наповнення Державного земельного кадастру інформацією про земельні ділянки, що відсутні у кадастрі. Наразі кадастр містить інформацію про 20,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (73%). Тому інвентаризація земель має заповнити ті прогалини, що є в кадастрі. І звісно ж тема семінару стала своєчасною і необхідною. Адже в результаті інвентаризації земель органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування отримають достовірну інформацію про земельні ресурси, що сприятиме раціональному управлінню земельними ресурсами, запобіганню порушень земельного законодавства, встановленню обґрунтованих розмірів плати за землю.
Круглий стіл, що відбувся 3 грудня 2019 р., став предметом дискусій та обміну думками щодо подальших перспектив розвитку кадастру і топографо-геодезичної діяльності. Головним чином, доповіді стосувалися майбутніх технологій у сфері топографо-геодезичної діяльності і найближчих змін у законодавстві. Наразі має відбудеться дерегуляція у сфері геодезії і землеустрою, кадастр має стати максимально публічним і відкритим, передбачається впровадження електронної форми архівного фонду документації із землеустрою, який формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою. Крім того, сільським, селищним і міським радам повертаються повноваження щодо управління землями місцевих громад за межами населених пунктів.
Заключним у минулому році став круглий стіл 13 грудня 2019 р., на якому представники академічної спільноти, землевпорядники-виробничники, законотворці та аспіранти намагалися знайти відповідь на питання яким буде землеустрій 2020. Круглий стіл зібрав землевпорядників з 18 обласних центрів України, представників Державної служби України з питань геодезії, картографії, Центру Державного земельного кадастру, Харківського національного аграрного університету ім. В.Докучаєва, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Львівського національного аграрного університету та багатьох інших установ, організацій і підприємств. Учасники висловили сподівання щодо якісного покращення використання земель та підвищення ролі професіоналів-землевпорядників, про важливість об’єднання землевпорядників для вирішення існуючих проблем.
Ось таким плідним і насиченим виявився 2019 рік для науковців, викладачів, аспірантів і магістрів факультету землевпорядкування, а також виробничників та членів громадських організацій. Перегляди відеотрансляцій в соціальній мережі Facebook жодного разу не були меншими двох тисяч. А найбільшу зацікавленість викликали питання щодо уніфікації документації із землеустрою та містобудування. Крім того, на шпальтах всеукраїнського спеціалізованого журналу «Землевпорядний вісник» (http://zemvisnuk.com.ua) – ексклюзивного інформаційного партнеру, висвітлено результати проведених зустрічей і прийнятих рішень.
Що ж стосується планів на 2020 рік, то ми разом з нашими партнерами підготували багато цікавих тем, зокрема у лютому-червні планується проведення таких публічних заходів на факультеті землевпорядкування НУБіП України спільно із ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» та Асоціацією «Земельна спілка України»:
Всеукраїнські круглі столи:
14 лютого 2020 року «Державний та самоврядний контроль за використанням земель: організаційні і технологічні новації»
13 березня 2020 року – Всеукраїнська науково-практична конференція з нагоди Дня землевпорядника «Нові горизонти землевпорядної галузі».
10 квітня 2020 року «Перспективи наповнення Державного земельного кадастру відомостями про обмеження у використанні земель на підставі містобудівної документації»
24 квітня 2020 року «На шляху до створення кадастру нерухомості в Україні»
15 травня 2020 року «Розбудова національної інфраструктури геопросторових даних в Україні: організаційні, правові та фінансові аспекти»
12 червня 2020 року «Перспективи запровадження масової оцінки нерухомості в Україні»
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
