Першокурсники-маркетологи поділилися враженнями від першого року навчання в НУБіП України

     Кафедра маркетингу та міжнародної торгівлі розпочинає цикл інтерв'ю, у яких студенти-першокурсники спеціальності маркетинг діляться своїми враженнями та емоціями від першого року навчання в Національному універитеті біоресурсів і природокористування України. Цикл інтерв'ю відкриває студентка-першокурсниця та староста групи маркетологів Кравчук Анна. 

     Анна описує свої  враження від університету, спеціальності та навчального процесу, показує своє позитивне враження та захват.

     Студентка розповідає, що 1 вересня 2016 року я не забуду ніколи, саме цього дня я нарешті стала студенткою кращого аграрного вишу країни – Національного університету біоресурсів і природокористування України.  Ступивши на його територію я відразу відчула, що опинилася в особливому місці. Запам'яталися урочистості на стадіоні, де зібралися всі першокурсники з усіх факультетів. Панувала атмосфера великої, єдиної родини, що зветься НУБіП України. Привітання від керівників вишу, напутні побажання – таке буває лише раз у житті. Мене переповнював океан емоцій, а звідусіль чулося alma mater, що з латини означає «матір-годувальниця», словосполучення вживається як назва університету, який дає «поживу для розуму». У переносному значенні характеризує місце, де хтось виховувався, набув професійних навичок.
     Мій університет відповідає усім критеріям щодо навчального процесу та студентського життя. По-перше, він має четвертий рівень акредитації, що означає його високий статус та надання можливості здобуття дипломів магістра. По-друге, в моєму університеті дуже розгалужена система навчальних напрямків. Я вважаю, що це дуже добре, адже є можливість вибору, можливість поступити на інший напрямок, паралельно навчаючись за основною спеціальністю.

    Із перших тижнів я відчула, що доведеться попітніти за навчанням, але це сприймається більше як можливість чогось досягти, аніж обтяжлива робота. Тим більше, що викладачі доброзичливі, намагаються зацікавити своїм предметом, поблажливо ставляться до спантеличених першокурсників. Все ще звикаю до відсутності дзвоників між парами, завдяки цьому ще гостріше відчуваєш, що ти вже не школяр, тебе не тримають силоміць за партою, ти вчишся добровільно.
     Для мене мій університет — це середовище, що безпосередньо нас формує не тільки як фахівців, а й як непересічних особистостей та виступає чудовим плацдармом для самореалізації. В це місце хочеться повертатися. Мені подобається спеціальність яку я обрала, люди, з якими я спілкуюся. Спільна мета та споріднене світобачення нас об’єднують. Мене надихають викладачі, закохані у свою справу. Саме їхня натхненність дає мені надію на те, що в майбутньому я буду отримувати не менше задоволення від роботи.
    В НУБіП навчаться люди з різних регіонів країни та з різних країн, з різними світоглядами та оцінками суспільних явищ. Ті, хто впевнені у виборі своєї професії, і ті, хто лише шукає свого місця в житті. І саме це різноманіття, цей одвічний мікс культур, людей, мрій і прагнень робить його особливим. В уневерситеті є великий кампус для тих студентів, що приїхали з іншого міста. Вони мають змогу на період навчання жити недалеко від самого університету в добре обладнаних кімнатах.

    Ще одним вагомим аргументом на користь університету є активне студентське життя, яке я могла відчути зсередини ставши керівником культмасового сектору факультету. Регулярно проводяться різноманітні творчі заходи, конференцій, днів відкритих дверей. Працює прес-центр та радіо, що інформує студентів стосовно навчального процесу та різних конкурсів, заходів. Цікавим та неповторним є фестиваль «Голосіївська весна» творче змагання між факультетами, що триває декілька днів.
     Моєму університетові вже 119 років!!! Як можна осягнути вагу цієї дати? На її тлі один рік проведений в університеті має мізерний вигляд. Звісно, НУБіП не ідеальний. Не на всі пари я ходжу із задоволенням, не усіх викладачів слухаю з уважністю. Часом мені здається, що мій університет точно відображає мою країну: він прагне підкорювати нові вершини і щиро хоче бути найкращим, але щось йому заважає... Можливо, залишки радянської системи, чи наш український менталітет. Але він не здається. Намагається подолати бюрократичність та інші недоліки системи освіти.
     Ось і я не здаюся, вперто крокую до своєї цілі. Безмежно ціную кожну мить проведену в університеті — час моєї молодості. Впевнена ці чотири роки я буду згадувати все своє життя. Для мене університет — це можливості, це час, який не можна згаяти."

Викладачі кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі вітають першокурсників із закінченням навчального року та бажають успіху у навчанні, подальших творчих та професійних злетів, гарного відпочинку на літніх канікулах та до зустрічі у вересні! 

З студенткою спілкувалася завідувач кафедри

Ярослава Степанівна Ларіна