Микола Лазарєв: «Наш колектив молодшає, і це свідчить про перспективність радіобіології в університеті та Україні»
Науковці кафедри радіобіології та радіоекології – одні з найбільш цитованих у міжнародних наукометричних базах представники НУБіП. А це свідчить про високий рівень роботи колективу. Наша розмова з її доцентом Миколою Лазарєвим.
– Миколо Михайловичу, будь ласка, коротко про кафедру і основні напрями наукових досліджень.
– Основними напрямками наукової роботи є розробка заходів, спрямованих на отримання сільськогосподарської продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів. Так, наші вчені виконали комплекс робіт з випробування фероцинвмісних кормових добавок для зниження вмісту радіоактивного цезію в молоці корів. При застосуванні цих добавок рівень радіоактивного забруднення молока знижується до 5 разів! Ця розробка запатентована.
Останні три роки колектив успішно вивчає вплив мікробних препаратів на можливість зниження надходження радіонуклідів у рослинницьку продукцію. На цю тему підготовлено дві кандидатських дисертації.
– Чим запам’ятався 2016 рік? Що позитивного Ви помітили в університеті, факультеті, кафедрі?
– Вже другій рік як кафедра увійшла до складу факультету захисту рослин, біотехнологій і екології. І дуже приємно, що керівництво факультету і університету підтримують як саму кафедру, так і радіологічний напрямок наукових досліджень та викладацьких тематик з радіобіології. І це в той час, як через скрутний економічний стан у державі багато провідних вишів скорочують радіобіологічні дослідження і викладання відповідних дисциплін.
До здобутків кафедри можна віднести те, що наша колега Олена Паренюк повернулася після дворічної роботи в Японії і передає набутий у Фукусімі досвід, підготовлений новий фахівець – радіобіолог Володимир Іллєнко, прийшли ще два молодих співробітники і два аспіранти. Тож наш колектив молодшає, і це свідчить про перспективність радіобіології в університеті та Україні.
– Якщо говорити про перспективу, то які теми досліджень будуть актуальними?
– У радіоекології є таке правило: радіонуклідами можна знехтувати, якщо пройшло десять періодів їх напіврозпаду. Враховуючи те, що за межами зони відчуження основними дозоутворюючими радіонуклідами є 137Cs 90Sr з періодами напіврозпаду 30 років, то для їх практичного зникнення необхідно аж три сотні років, а пройшло вдесятеро менше. Тому основними науковими напрямками залишаються пошук заходів, методів, технологій щодо зменшення надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію і захист від впливу радіаційного фактору на сільськогосподарське виробництво.
– Чого не вистачає в навчальній, дослідницькій роботі?
– Не буду оригінальним: матеріальної бази. У сучасному світі технології швидко змінюються і з’являються нові можливості у дослідженнях на основі нових приладів. А наша база залишає бажати кращого.
– Кого б з молодих вчених, аспірантів Ви б відмітили і чому?
– Володимира Іллєнка. І не лише за підготовку дисертаційної роботи, але й за його наполегливість у проведенні наукових досліджень, бажання вдосконалюватись, вміння побачити у дрібних деталях велику проблему.
– Які очікування від Нового 2017 року?
– Чекаю, як і всі українці, миру та порозуміння в державі. У нас на кафедрі він розпочнеться приємно: після новорічних свят два аспіранти їдуть у Норвегію на стажування.
Розмовляла Ірина Білоус
