Андріївські вечорниці в студмістечку НУБіП
Духмяний запах свіжоприготовлених вареників та узвару, бубликів і калити запанував над студмістечком, а вечірню тишу порушив дзвінкий гомін молоді, яка зібралась цієї суботи на Андріївські вечорниці. Вже другий рік поспіль цю добру традицію продовжують студенти агробіологічного факультету та ННІ ЛГіСПГ.
Андріївські вечори асоціюються із пустощами та забавами – традиція святкування цього дійства була однією із найочікуваніших серед наших предків. От і цього разу можливістю дізнатись ім’я майбутнього чоловіка, марку машини чи отримати відповіді на найпотаємніші запитання скористались чимало охочих.
За народними уявленнями, святий Андрій є втіленням чоловічого начала, провісником долі, покровителем кохання і шлюбу. Ймовірно ці характеристики Андрія спочатку склалися у католиків і протестантів, у яких з днем святого пов’язується період адвенту (передріздвяного посту) і церковного Нового року — найзручніший час для віщування й передбачення майбутнього. Головною формою святкування Андрія на всьому просторі розселення українців були молодіжні зібрання зі спільними застіллями, різноманітними забавами та іграми. Подекуди їх називали «великими вечорницями», «святом дівчат», «Калитою». Андріївські ворожіння, як правило, вони були присвячені темі шлюбу. Одним із найкраще збережених у народній пам'яті фрагментів духовної культури досі лишаються ворожіння.
Дівчата намагалися дізнатися ім’я майбутнього чоловіка, чи буде він багатим, який матиме характер, чи стануть вони щасливі разом. В ніч на Андрія всіляко демонструвалася не тільки молодецька сила, але й спритність у найрізноманітніших витівках. Серед них особливо поширеним було знімання з воріт хвіртки – її заносили або до сусідів або навіть на край села, пускали в димар горобців. Двері хати хлопці для жарту ззовні зав'язували мотузкою, підпирали кілком або закладали дровами. Окремі бешкетники могли навіть викинути на дах хати цілий віз. Дослідники твердять, що така парубоцька розвага колись була пов'язана з проходженням молоддю вікових ініціацій – обрядів посвячення.
Сучасний світ вносить свої корективи у традиції минулих поколінь. Таким модернізованим виявився і вечір на Андрія у НУБіП. Відповіді на найпотаємніші питання учасники шукали в книгах Люко Дашвар, ворожили на віночках, Mercedes чи BMW, і навіть користувались послухами хіроманта-фокусника. Оскільки передбачень виявилось чимало, обговорення їх супроводжувалось пригощанням духмяними варениками та іншими смаколиками. А для надто цікавих і нетерплячих діяли спеціально створені сервіси ворожіння. Такі от нововведення, адже інтеграційний курс нашої держави в Європу таки дається взнаки. Все дійство проходило в абсолютно новому, непередбачуваному ракурсі. Думаю, наші бабусі і дідусі оцінили б такий перфоманс у проведення андріївських вечорниць.
А я на завершення можу додати, що такі заходи вкотре доводять - український народ надзвичайно багатий на традиції та звичаї. А ми, як молоде покоління, повинні їх дотримуватись, плекати та берегти.
Ковальчук Ірина,
голова студентської організації агробіологічного факультету