74 роки подвигу захисників Києва
74 роки подвигу захисників Києва
10 липня 2015 року
10 липня на Меморіалі пам’яті полеглим співробітникам і студентам університету пройшов мітинг-реквієм, приурочений 74-й річниці героїчної оборони Києва, яка тривала 71 день.
Висловити вдячність ветеранам, учасникам оборони Києва та вшанувати пам’ять загиблих захисників зібралися представники керівництва Голосіївського району, НУБіП України, студенти та викладачі.
Ми сьогодні прийшли вклонитися нашим батькам, дідам, які вступили тоді в нерівний бій аби захистити свою батьківщину, звернувся до присутніх ректор Станіслав Ніколаєнко. Тоді, в перші дні війни відразу тисяча студентів і викладачів пішла на фронт. За роки війни ця цифра виросла вдвоє. Семеро кращих з них удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. А тоді для оборони міста був сформований студентський штормовий загін, який обороняв Голосієво. Наші студенти, викладачі, випускники і зараз стали на захист своєї країни у зоні АТО. П’ятеро з них, на жаль, загинули.
Тому сьогоднішній день – це ще одне нагадування, що порох слід тримати сухим. А молодь нашу гартувати і виховувати справжніми патріотами, наголосив Станіслав Ніколаєнко.
Оборона Києва була одним з головних етапів для перемоги, зазначив в.о. голови Голосіївської райдержадміністрації Андрій Мельничук. І за це ми вдячні ветеранам – низький уклін і слава переможцям!
Директор Департаменту соціальної політики Юрій Крикунов зазначив, що історія оборони Києва – дуже важка сторінка нашої історії, яка багато разів переписувалась. Але одне є незаперечним – то був безмірний подвиг. І маємо його пам’ятати. Адже нація, яка не пам’ятає своєї історії, позбавлена майбутнього. А оборона Києва була переломним пунктом у зриві плану «Барбаросса». Низький уклін ветеранам і подяка студентам, які сьогодні прийшли вшанувати цей подвиг, завершив він.
Ветеран війни, учасниця оборони міста Емілія Іванченко звернулася до молоді та закликала пам’ятати своїх героїв. Та пригадала ті страшні дні, коли на території Голосієва було справжнє пекло. Але люди трималися один одного, організовувались і пліч-о-пліч тримали оборону. Часто одним кулеметом. Ми пам’ятаємо всіх, продовжила Емілія Іванченко, це вічна пам'ять народу.
Голова громадської організації ветеранів Великої Вітчизняної війни Олександр Коропов теж звернувся до молоді. Та сказав, що сьогодні вони зустрілися з живою легендою – учасниками оборони Києва. Серед яких і Анатолій Дьомін, який в ті страшні дні був третьокурсником сільськогосподарського інституту. На жаль, сьогодні в живих залишилося лише семеро мешканців Голосіївського району, які стали тоді на захист міста.
Випускник лісогосподарського факультету, ветеран війни Іван Струтинський пригадав, як по війні прийшов на навчання. Це було у далекому 1946 році. Саме його товариші по навчанню потім піднімали країну, відбудовували її. На жаль, сьогодні з 160 однокурсників ветерана в живих лишилося лише двоє…
Від молоді до ветеранів звернулася голова Студентської організації Вікторія Мялук. Вона подякувала ветеранам за їх подвиг. Та запевнила, що сьогодні молоді люди є такими ж патріотами і так само люблять свою країну, як і їх батьки та діди.
Пам'ять полеглих у тій страшній війні вшанували хвилиною мовчання, після якої поклали квіти до підніжжя пам’ятника загиблим від громад міста, Голосіївського району і Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Ірина Білоус