Фотограмметрія та картометрія для охорони культурної спадщини: семінар для студентів-землевпорядників в урочищі Бабин Яр
Фотограмметрія та картометрія для охорони культурної спадщини: семінар для студентів-землевпорядників в урочищі Бабин Яр
9 травня 2023, 10:00
факультет землевпорядкування
Важливою складовою освітньої діяльності на факультеті землевпорядкування НУБіП України завжди була неформальна освіта, а тому 5 травня 2023 року, на території урочища Бабин Яр, для студентів спеціальності «Геодезія та землеустрій» був організований науково-практичний семінар «Фотограмметрія і картометричні методи досліджень для охорони культурної спадщини: навчаємось на прикладі реальних об’єктів». Семінар провів один із найкращих вітчизняних фахівців із відображення об’єктів історичного середовища на основі дослідження аерокосмічних та картографічних матеріалів, віцепрезидент Українського товариства геодезії та картографії, докторант НУ «Львівська політехніка», кандидат технічних наук Борис Четверіков.
Картометрія та фотограмметрія надзвичайно важливі для дослідження історичних меж кладовищ та місць масових поховань, адже вони дозволяють точно відтворити минулі географічні характеристики місцевості, а також відслідкувати зміни, що відбулися із часом. Ідентифікація цих територій вкрай важлива для забезпечення належної історичної достовірності меморіалів та вшанування пам’яті жертв. У випадку таких територій, як Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», дослідження історичних карт та аерофотозйомки дозволяє виявляти місця поховань, що можуть бути прихованими або забутими, і врахувати їх при плануванні та забудові території. Це забезпечує збереження історичної спадщини та повагу до пам’яті жертв.
Організатори навчального семінару – декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков та завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин – обралидля проведення заходу територію урочища Бабин Яр, адже такий тип пам’яток потребує особливої уваги до відстеження змін в ландшафтах та культурному середовищі в часі, а також планування їх збереження, формування пам’яткоохоронних обмежень у землекористуванні.
Семінар розпочався з екскурсу в історію Бабиного Яру – урочища на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Юрія Іллєнка між Кирилівською церквою й вулицею Олени Теліги. Перша згадка датується 1401 роком. Хоча у Бабиному Яру поховано велику кількість жертв, що були вбиті не лише під час Голокосту, поза Україною Бабин Яр відомий саме через масові розстріли у 1941-1943 роках різних національностей здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.
Борис Четверіков, що професійно досліджував історичне розташування урочища Бабин Яр та меж територій Єврейського, Кирилівського православного, Магометанського та Караїмського кладовищ, а також зони масового розстрілу мирного населення у Києві, розповів про відображення цих об’єктів на топографічних планах під час розміщення об’єктів меморіального комплексу, адже забудова місць поховань в таких випадках недопустима. Доповідач розповів про проведення досліджень охорони культурної спадщини на основі архівних матеріалів, топографічних та інших планів міста, створених протягом ХХ сторіччя, а також аерофотозйомки часів Другої світової війни. Студенти дізнались на основі яких даних можна побудувати цифрову модель рельєфу території, а також у чому полягає суть фотограмметричного методу.
Наприкінці семінару студенти перевірили засвоєний матеріал за допомогою тестування, заздалегідь створеного у Google-формі. Переможці та найактивніші слухачі отримали цінні призи від Бориса Четверікова – монографії із детальним описом дослідження. Серед них – студент третього курсу Георгій Юрченко, а також магістр першого року навчання Лілія Стрельченко. До речі, тема її магістерського дослідження пов’язана з особливостями інвентаризації земельних ділянок з об’єктами культурної спадщини національного значення в місті Києві (на прикладі історико-меморіального комплексу «Бабин Яр»). Крім того, всі учасники науково-практичного семінару отримають сертифікати та до 10 додаткових балів із дисципліни «Фотограмметрія та дистанційне зондування». Усі студенти були задоволені результатами та відзначили, що отримані знання та навички будуть корисними в майбутній професійній діяльності.
Олександр Шевченко,
заступник декана з навчальної та виховної роботи
