ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА…

30 січня 2023 року

  

2У цей драматичний для України час, коли нашу рідну землю охопило полум’я розв’язаної росією війни, обірвалося життя великого сина України, потужного державного діяча, визначного світоча української культури Дмитра Павличка.

Відійшов у вічність класик сучасної української літератури, великий Поет і великий Громадянин, співавтор Декларації про Незалежність України, Герой України (2004), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня, ордена "За заслуги" III ступеня, ордена Свободи, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.

1

Дмитро Павличко – людина-епоха, він належав до покоління так званих “шістдесятників” - української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, представників культури та політики періоду тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської “відлиги” в СРСР. Його внесок у державотворчі процеси, розвиток української літератури, національної культури важко переоцінити. В поезіях Дмитра Васильовича завжди виразно звучала тема національно-культурного відродження українського народу, утвердження рідної мови.

Неймовірний темперамент і жага до життя круто заносили Поета на шалених віражах ХХ століття, однак любов, як найвірніший компас, непомильно виводила його на сонячні шляхи правди і повертала до себе справжнього. Його пісню «Два кольори» знає чи не кожний українець, а його книжка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» — незабутня сторінка у скарбниці української поезії.

Українці назавжди вдячні Дмитрові Павличкові і за очолюваний ним «Всесвіт», який публікував українські переклади найголосніших світових літературних новинок, за український 6-томник Шекспіра, і за пам'ятник Шевченкові у центрі Варшави, відкритий стараннями Павличка, і за його вагому лепту у Акті Проголошення Незалежності...

Могутнє слово талановитого Поета і потужного Трибуна завжди стояло на захисті України – її народу, мови, історії, а нелегке і сповнене драматизму життя Дмитра Павличка стало для кожного з нас взірцем високого морального авторитету, мужності, витримки, благородства, наполегливості, незламності, шляхетності і любові.

Ця смерть – болюча втрата для кожного з нас, бо у засвіти пішла Людина, сповнена незгасного світла й потужної творчої енергії.

Дмитро Павличко залишив по собі величезний мистецький спадок, незборима сила якого зміцнила духовні кордони нашої Батьківщини і над якими вічно будуть линути пісні Великого Поета.

Ольга МИХАЙЛИШИН,
завідуюча бібліотекою
 
Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook