Наскільки наразі забруднене атмосферне повітря в м. Києві та на території НУБіП України?

5 вересня 2022 року
  Під Києвом знову горять торф’яники, тому рятувальники закликають закрити вікна і не виходити на вулицю без потреби. Наразі в Голосіївському районі та на території НУбіП України спостерігається суттєвий смог тому мешканці столиці уже котрий день потерпають від значного задимлення. 
   Торф’яний дим вважається більш небезпечним для здоров’я, ніж деревний, оскільки при згорянні торфу виділяється багато сполук вуглецю, сірки та азоту. Особливістю торф’яних пожеж є те, що вогонь може заглиблюватись в шар торфу і горіння відбуватиметься на великій глибині, повільно і без полум’я, може поширюватися в усіх напрямках, незалежно від напрямку та сили вітру і горіти навіть підчас суттєвих опадів.
   Яка ж ситуація з якістю атмосферного повітря на території НУБіП України?
   Станом на ранок 05 вересня 2022 року ситуація щодо якості залишається критичною, про що свідчать показники двох станцій моніторингу, які розміщені на будівлях 3 та 4 корпусів. Так, на 11:00 у різних районах м. Києва індекс якості повітря (AQI) становив від 70 до 200 (рис. 1а), але в середньому знаходиться на рівні 155 (шкідливе забруднення) (рис. 1б). За такого рівня забруднення можливі негативні наслідки для здоров’я для населення, а представники груп ризику можуть зазнавати більш серйозних наслідків. Підвищена ймовірність несприятливих ефектів та посилення хвороб серця та легенів серед звичайного населення, особливо для чутливих груп. На території університету забруднення атмосферного повітря було на помірному рівні та індекс AQI становив 80 (помірно).
 
Рис. 1. Індекси якості повітря в різних районах м. Києва (а) та в середньому по столиці (б) (05 вересня, 11:00)
 
Рис. 2. Індекс якості повітря на території НУБіП України
 
   Найбільш поширеними забруднювачами атмосферного повітря є дрібнодисперсні частинки – particulate matter (PM) – мікроскопічна суміш твердих і рідких часток, що складається з величезного різноманіття хімічних сполук та матеріалів, деякі з яких можуть бути токсичними. Через невеликий розмір багатьох частинок, що утворюють РМ, деякі з цих токсинів через дихання можуть потрапляти в кров і транспортуватися по всьому тілу, осідаючи в серці, мозку та інших органах.
   Станом на 11:00 концентрація дрібнодисперсних частинок на території університету досягла критичної межі. Так, вміст PM2,5 становив 113 ррм, а вміст РМ10 – 220 ррм. Тобто концентрація частинок знаходилася на критичному рівні. 
 
Рис. 3. Вміст дрібнодисперсних частинок PM2,5 та PM10 в атмосферному повітрі на території НУБіП України станом на 05 вересня 2022, 11:00
 
   Вміст аміаку (NH3) та монооксиду вуглецю (CO) в атмосферному повітрі був підвищений та складав 11,8 мкг/м3 і 286,4 мкг/м3, відповідно. Концентрація діоксиду азоту та діоксиду сірки (SO2) залишалися на низькому рівні. Критичною була концентрація озону в повітрі, що складала 143,7 мкг/м3. Таким чином, основними забруднювачами атмосферного повітря в першій половині дня 05 вересня були дрібнодисперсні частинки РМ2,5 та РМ10, аміак, монооксид вуглецю та озон.
   Радіаційний фон при цьому не перевищував допустимих рівнів.
 
Рис. 4. Вміст хімічних речовин в атмосферному повітрі на території НУБіП України станом на 05 вересня 2022, 11:00
 
 
Алла Клепко,
кафедра загальної екології,

радіобіології та безпеки життєдіяльності  

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook