Засідання гуртка «Селекціонер-генетик»
Засідання гуртка «Селекціонер-генетик»
20 квітня 2022 року
Без колосся немає пшениці
І не чути пісень солов′я
Нехай нива завжди колоситься
Буде хліб, то цвістиме земля.
Віталій Назарук
Чергове засідання наукового гуртка «Селекціонер-генетик» відбулося 19 квітня 2022 року та знову проходило в режимі онлайн. В нашій країні складна ситуація, але ми не здаємось і продовжуємо навчання не зважаючи ні на що. Студенти-гуртківці, майбутні відомі селекціонери, впевнені, якщо не зупинятись, не втрачати надію, продовжувати навчання та працю, то зможуть допомогти нашій країні пережити все зло, що з нею сталось. Багато наших студентів вступили в лави ТерОборони, займаються волонтерством, але разом із цим вони також продовжують навчання та роботу за обраною ними спеціальністю.
Онлайн-зустріч була організованна для студентів-дипломників кафедри генетики, селекції і насінництва ім. М.О. Зеленського.
Розпочав засідання Віталій Жемойда, професор кафедри. Він як керівник гуртка висловив подяку всім, що змогли під’єднатись та був радий, що ця зустріч відбулась.
Олександр Макарчук дав відповідь на питання, яке дуже хвилювало студентів: "А що ж із курсовим проектом?". Він як завідувач кафедри та куратор навчальної групи четвертокурсників порадував студентів. В зв'язку зі складною та нестабільною ситуацією в країні було прийнято рішення відмінити курсовий проект для випускників ОС Бакалавр у цьому навчальному році. Однак до кваліфікаційного іспиту додано окремі завдання.
Друге питання, яке розглядалось на засіданні було присвячене Миронівському інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, його історії та досягненням. Доповідь презентувала доктор сільськогосподарських наук Ковалишина Ганна Миколаївна, яка є професором кафедри та довгий час пропрацювала в Миронівському інституті пшениці. Там вона розпочала свою наукову роботу та пройшла довгий шлях до успіху. А зараз вона прийшла в Національний університет біоресурсів і природокористування України на кафедру селекції, для того щоб поділитись своїм досвідом із молодим, спраглим до знань поколінням.
Миронівський інститут пшениці знають у колах представників аграрної науки і всього українського суспільства як відому на світовому рівні наукову установу з багатою понад 110-річною історією. Заслужену славу інституту принесли шедеври світової cелекції – сорти озимої пшениці Українка 0246 і Миронівська 808.
В честь 110-річчя від дня заснування Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН, 135-річчя від дня народження Єремеєва Івана Максимовича, 125-річчя від дня народження Фрідріха Антона Йосиповича, 115-річчя від дня народження Ремесла Василя Миколайовича 15–17 червня 2022 року на базі інституту (с. Центральне, Обухівський район, Київська область, Україна) відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОГО ТА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ».
Сорт Українка 0246, названий так за пропозицією С.Л. Франкфурта, в 1927 році експонувався на Всесвітньому сільськогосподарському ярмарку в Лейпцигу (Німеччина), у 30-х роках став найпоширенішим сортом у бувшому СРСР. У 1929 році Українкою засівається більше 2 млн. га посівних площ, перед війною – понад 6 млн. га. Зерно Українки з дуже високими хлібопекарськими якостями мало великий попит за кордоном і у 30-і роки було вагомою статтею в радянському експорті. Сорт Українка 0246 був визнаний міжнародним стандартом сильної пшениці.
Сорт Миронівська 808, який розширив ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ, завдяки цінним властивостям широко вирощувався не тільки в різних природно-кліматичних зонах бувшого СРСР від Прибалтики і Вірменії до Уралу, Алтаю, Сибіру, але займав великі площі й у соціалістичних країнах. Майже через 55 років після районування сорт-довгожитель Миронівська 808 і зараз вирощується в деяких країнах. Завдяки високій продуктивності, зимостійкості, якості зерна Миронівська 808 визнана одним з найпоширеніших у світі за посівними площами сортів озимої пшениці, а завдяки високій комбінаційної здатності за цінними господарськими ознаками – одним з найбільш широко використовуваних у світовій селекції. Її нащадками є понад 400 сортів в різних країнах.
За час діяльності Миронівської станції та інституту створено понад 320 сортів 19 сільськогосподарських культур, серед яких шедеври світової селекції - сорти пшениці озимої Українка 0246 та Миронівська 808. Великим попитом у аграріїв сьогодні користуються нові сорти озимої пшениці Світанок миронівський, Легенда Миронівська, Горлиця Миронівська, Оберіг миронівський, Берегиня миронівська Господиня Миронівська, МІП Вишиванка та інші, ярої пшениці – Панянка, Жизель, Діана, ячменю озимого Атлант миронівський, Паладин миронівський та ярого – Віраж, Талісман миронівський, озимого тритикале Амур, Обрій миронівський, Миролан. І сьогодні не здає своїх позицій сорт-довгожитель озимої пшениці Миронівська 65, понад 40 років вирощується просо Миронівське 51.
Ганна Ковалишина в своїй доповіді приділила особливу увагу Василю Миколайовичу Ремеслу. Адже за його діяльності інститут досяг надзвичайного творчого піднесення та величезних наукових і практичних здобутків. Його сорти пшениці прославили Миронівку на увесь світ. Василь Миколайович Ремесло визнаний світовою спільнотою селекціонер двічі Герой Соціалістичної Праці академік, який пройшов шлях від заступника директора (1948–1964) до директора Миронівської селекційно-дослідної станції (1964–1968), став засновником і першим директором науково-дослідного інституту, створеного за його ініціативи в 1968 р. на базі станції (1968–1983).
На Миронівську селекційно-дослідну станцію фронтовик Ремесло приїхав у 1948 р. і працював тут до кінця життя (1983 р.), присвятивши цій установі 35 років своєї творчої наукової діяльності, а з 1984 р. інститут з гордістю носить ім’я всесвітньо відомого вченого, якого по праву називають «творцем пшеничного колоса» та Хлібним батьком.
Ганна Ковалишина розказала також відомий і досить поширений сорт пшениці м’якої озимої «Берегиня Миронівська», який у 2020 році встановив рекорд України в категорії «Агропромисловий комплекс» — найвища врожайність зерна 10,1 т/га з площі 221 га.
Станом на 2021 р. до Державного реєстру України внесено 133 миронівські сорти.
Світлана Омельчук, студентка 4-го курсу, зацікавилася різноманіттям культур, селекція яких ведеться в інституті. Світла цікавиться селекцією ярого ріпаку, тому для неї досить цікавим питанням є стан селекції в Україні.
Ярослав Манзюк, магістр першого року, свою діяльність вирішим спрямувати в напрямку насінництва пшениці озимої. Тому він запитав Ганну Ковалишину, яка безпосередньо працювала в Миронівському інституті, щодо сучасних сортів культури, а також її особисту думку щодо переваг вітчизняних сортів над іноземною селекцією пшениці.
Єлизавету Манолій, студентку 4-го курсу, заціка виласелекція селекція проса, адже цей напрямок в Україні не є досить поширеним.
Ганна Ковалишина, відповідаючи на всі питання, також розповіла про каталог сортів зернових культур Миронівського інституту, де знаходиться детальний опис сучасних сортів інституту.
Сергій Кот та Іванна Шліхта, студенти 4-го курсу, зацікавилися найближчими конференціями. Вони вже розпочали роботу над курсовими проектами і мають досить цікаву інформацію по результатах власної роботу, якими б хотіли поділитися. Інші студенти також підтримали ідею публікації власних досліджень, адже всі вони майбутні вчені, перспективні селекціонери, яким вже час заявляти про себе та свою діяльність. Тому на завершення Віталій Жемойда та Олександр Макарчук повідомили про V-ту Міжнародну науково-практичну конференцію «Селекція – надбання, сучасність і майбутнє (освіта, наука, виробництво)», присвячену 100-річчю з дня народження Михайла Олексійовича Зеленського, яка відбудеться 23-25 травня на кафедрі генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського.
Все буде Україна!!!
Світлана Омельчук,студентка 4-го курсу агробіологічного факультету,староста гуртка "Селекціонер-генетик"Ірина Шпакович,асистент кафедри генетики, селекції інасінництва ім. проф. М.О. Зеленського
