Допомога ЗСУ як спосіб життя: випускники факультету землевпорядкування активно долучилися до волонтерського руху

     У складні для країни часи кожен з нас намагається пришвидшити день Перемоги над російськими загарбниками. Хтось вступив до ЗСУ або територіальної оборони, хтось перерахував кошти на рахунок Армії, хтось плете маскувальні сітки, або готує обіди і провізію для Української армії, купує техніку та амуніцію, допомагає розміщувати вимушених переселенців…

     Серед випускників факультету землевпорядкування також є волонтери. Можливо у цьому дописі ми не охопимо всіх, щоб подякувати, але ми пишаємося кожним, тому хочемо розповісти спільноті Університету про них.

     Вікторія Лещенко проживає та волонтерить на Миколаївщині. Опікується зі своєю командою небайдужих миколаївчан про дві військові частини, а також добровольців на блокпостах по місту та його околицям. Вивчали потреби, а також отримували замовлення на провізію від наших воїнів, все купували і привозили у найкоротші терміни. Звісно ускладнювалася робота через часті сирени. Але все вдавалося. Переважно це були засоби гігієни, їжа, ліхтарики, батарейки, павербанки, чайники та столярське приладдя. Також постійно на зв’язку з лікарнею швидкої медичної допомоги, для якої також знаходили необхідні лікарські засоби. Спочатку усе йшло власним коштом, потім долучалися небайдужі люди. Наразі допомагають волонтери з Румунїї, гуманітарну допомогу яких, привозять зі Львову. Звісно потреб ще багато, війна триває, особливо на сході та півдні нашої країни.

     Хатія Хапава, грузинка за національністю, але її серце завжди з Україною. Довгий час культурне життя НУБіП насолоджувалось її співом. Творча особистість, прекрасна людина, вона і зараз у вирії подій. Зайнялася облаштуванням житла для переселенців. Звісно, це потребує значних коштів, адже доводиться замінювати абсолютно усе – від труб до постільної білизни. Хатія знайшла будівельну бригаду, яка не покладаючи рук, працює цілодобово. Помешкання набуває пристойного для проживання вигляду. Родини почуваються там у затишку. Цей процес триває постійно, адже на західну Україну прибуває все більше і більше вимушено переміщених осіб.

     Максим Кулаковський, киянин, тому його опіка стосується військових Київщини. Директор ТОВ «ГЕОМАКС» з початку війни почав закуповувати потрібну амуніцію для армійців. Зараз переключився на техніку. Наприклад, крайня допомога ЗСУ – позашляховики. Чому автомобілі, чим корисний автомобіль для наших хлопців? Як зазначає Максим Юрійович, його використовують у різних цілях: швидкого патрулювання, переміщення між містами, надання допомоги місцевим жителям та ряду інших військових завдань. Завдяки його зусиллям вдалося придбати. Так само і збір коштів, адже техніка – це надто дорога річ. Деталі: http://www.carforarmy.in.ua (http://www.carforarmy.in.ua/).

     Усім, хто забажає долучитися до допомоги, яка так потрібна Україні, запрошуємо. Збір коштів триває, зараз важлива кожна гривня. Разом до Перемоги! Все буде Україна!

Наталія Мединська,
в.о. завідувача кафедри земельного кадастру