Запали свічку: 27 листопада у День пам’яті жертв голодоморів

27 листопада 2021 року
     Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ ст. українці пережили їх тричі: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. Наймасштабнішим за кількістю людських жертв був голодомор 1932-1933 рр. Саме його нині називають геноцидом українського народу. Його жертвами в Україні стали, за різними даними, від 3,9 до 10 млн людей. 

     Запроваджений День пам’яті згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 р. як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 р. встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 р. встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій». Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 р. називається «День пам'яті жертв голодоморів». В Указі сказано: «На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю: Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада».
     У квітні 2010 р. ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення Української влади встановити національний день пам'яті жертв голодоморів, та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.
     Нагадаємо, що акт геноциду українського народу здійснений радянським та партійним керівництвом через організацію штучного масового голоду, жертвами якого стали мільйони українців на території Української СРР та Кубані. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, очільники ВКП(б) та уряду СРСР запровадили «насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення». У 2006 р. визнання Голодомору 1932‒1933 рр. геноцидом українського народу закріплене Законом України, а 2010-го постановою Апеляційного суду Києва винними в організації голодомору визнані Сталін, Молотов, Каганович та інші керівники радянської імперії.
     Цьогорічна інформаційна кампанія до 88-х роковин голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих. Тож організатори відзначення Дня пам’яті розмістили вуличну соціальну рекламу «Пам’ять, що рятує: голоси правди», 18 листопада відбулася публічна дискусія про демографічні втрати України внаслідок голодомору, 23 листопада провели круглий стіл: «Як говорити з дітьми про голодомор».
27 листопада о 16:00 запали свічку пам’яті й у своєму вікні!
 
     Традицію вшановувати жертв голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував американський історик Джеймс Мейс, який у 1986-1987 рр. очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Слова історика нині можна прочитати на стіні Зали пам’яті музею: «Україна належить до тих країн, які у своєму підтоталітарному минулому пережили одну з найбільших трагедій в історії цивілізації – геноцид».
 
 
Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України

    

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook