Захист курсових проектів студентами-"дипломниками" кафедри
26 березня 2026 року на кафедрі генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського в очному форматі відбувся захист курсових проєктів.
Під час заходу студенти представили результати своїх досліджень, які охопили широке коло актуальних агрономічних питань. Зокрема, значна увага була приділена такій стратегічній культурі, як соняшник. Володимир ОБЕРЕМКО розкрив тему господарсько-біологічної оцінки соняшника та технології його вирощування в умовах Житомирщини, де визначив сорт «Сумчанин» як найбільш продуктивний, а «Онікс» — як найкращий для кондитерського напрямку використання. Своєю чергою, Карина СТЕЦЕНКО детально зупинилася на порівняльній оцінці гібридів соняшнику та технології виробництва високоякісного насіннєвого матеріалу. Вона дослідила особливості ручного запилення та кастрації, підтвердивши високий потенціал урожайності гібридів «Сонячний настрій» та «Євро». Органічно доповнила цю тему Марина ВІТКІВСЬКА, яка розкрила питання господарсько-біологічної оцінки соняшнику на Черкащині, виділивши гібрид «ЛГ 50510» як найвищою мірою продуктивний, а «ЛГ 5478» — як еталон олійності та стійкості до вилягання. Тематику дослідження цієї культури продовжив Назар АРСІРІЙ, який презентував наукове обґрунтування технології вирощування та порівняльну характеристику гібридів соняшнику в умовах ФГ «Агро-Платінум». За результатами його оцінки, гібрид «Предатор» забезпечив найвищу врожайність за стандартної вологості та максимальний вміст білка, тоді як гібрид «Са лана» відзначився найвищою усередненою урожайністю.
Не менш жваво пройшло обговорення досліджень, присвячених просапним культурам, зокрема вирощуванню кукурудзи, що є основою експортного потенціалу країни. Анна СЕРГІЄНКО приділила увагу порівняльній оцінці гібридів кукурудзи різних груп стиглості за врожайністю в умовах Тернопільської області, виділивши середньопізні гібриди як найбільш перспективні. Віктор ЮРОВ зосередився на технології вирощування та порівняльній характеристиці таких гібридів, як «Ронін», «Мантікора» та «Тесла», відзначивши високу врожайність першого та чудову посухостійкість останніх. Доповнив цю тематику Олександр ТЕМЧУР, який розкрив результати оцінки гібридів селекції Saatbau на Чернігівщині, де найвищу ефективність продемонстрував гібрид «Коронадо», а найшвидше досягнення стиглості — «Маркамо». Олександр КОНДРАТЧУК продовжив вивчення цієї культури, приділивши увагу сортовим особливостям кукурудзи в умовах Житомирської області; він визначив гібрид «РЖТ МОТОРІККС» як безперечного лідера за валовим збором, а «ДН Атлант» — як найбільш стабільний у стресових умовах. Завершив кукурудзяний блок Ярослав ВЛАХНО масштабним виробничим випробуванням гібридів різних груп стиглості на Чернігівщині. Він обґрунтував економічну доцільність використання ранньостиглого гібрида «P 8604», який завдяки швидкій вологовіддачі дозволяє суттєво зекономити ресурси під час післязбирального досушування зерна.
Класичним зерновим культурам також було присвячено ґрунтовні доповіді. Сергій СТОРОЖУК проаналізував господарсько-біологічну оцінку пшениці озимої в Хмельницькому районі, обґрунтувавши вибір сорту «Подолянка» як еталону зимостійкості та стабільності врожаїв. Адріан ПЕТРИЧЕНКО розкрив тонкощі технології вирощування насіннєвого матеріалу пшениці озимої, звернувши особливу увагу на посухостійкість сортів на ранніх етапах розвитку. Антон ВОЛОВНИК дослідив вплив строків сівби на продуктивність нових сортів озимої пшениці в умовах Чернігівщини, довівши високий потенціал урожайності та зимостійкості інноваційних сортів «МІП Довіра» та «МІП Відзнака». Олександра ГЛАДИШЕНКО приділила увагу технології вирощування та порівняльній характеристиці якості озимої пшениці на Поліссі, де сорт «Богдана» продемонстрував кращу врожайність та вищі показники білка порівняно зі стандартом. Марія КОЗАРЕНКО оцінила сорти селекції Інституту землеробства НААН у Центральному Лісостепу, виділивши «Ефектну», «Кесарію Поліську» та «Співанку Поліську» як найбільш збалансовані за стійкістю до хвороб та продуктивністю. Амалія ХАНГУЛОВА розширила спектр зернових, дослідивши технологію селекційного процесу та оцінку матеріалу тритикале озимого, виділивши перспективні лінії та сорти з підвищеним вмістом білка і клейковини, що надзвичайно важливо для продовольчої якості. Своєю чергою, Іван ЗАЙЦЕВ розкрив тему селекції плівчастих та голозерних ліній ярого ячменю з амілопектиновим складом крохмалю, що мають надзвичайну цінність для дієтичного харчування та переробної промисловості.
Важливий блок доповідей стосувався стратегічних білкових, олійних та багаторічних кормових культур, які відіграють ключову роль у тваринництві та збереженні родючості ґрунтів. Наталія СЕЛЕЦЬКА присвятила свій виступ технології виробництва високоякісного насіннєвого матеріалу ріпаку озимого і ярого, детально описавши багатоступеневу сепарацію та інноваційну прискорену селекцію за методикою «Speed breeding» . Аліна КОВБА розкрила тему порівняльної оцінки сортів сої в умовах Хмельниччини, проаналізувавши адаптивність ранньостиглих та середньостиглих генотипів до температурних стресів, визначивши сорти «Езра» та «Аріса» як найбільш перспективні. Оксана ПЕРЕПЕЛИЦЯ занурила слухачів в особливості селекційного процесу люцерни синьогібридної, успішно оцінивши експериментальні зразки за елементами продуктивності та виділивши високопродуктивні лінії з відмінним приростом зеленої маси та насіння. Завершувала серію виступів Руслана БОЙЧУК, яка зосередилася на селекційно-генетичному удосконаленні конюшини лучної. Дослідниця блискуче довела переваги сорту «Акцент», який не лише продемонстрував рекордну врожайність зеленої маси у порівнянні зі стандартами, але й показав високу стійкість до посушливих умов, що є критично важливим на тлі глобальних кліматичних змін.
