Ректор Станіслав Ніколаєнко: знання за плечима не носити (про майбутні зміни в університеті та особливості нового навчального року)
Новий навчальний рік розпочинається за якийсь місяць. І вперше це відбудеться в умовах пандемії. Про нові виклики, цілі і завдання, які постали перед освітою – наша розмова з ректором університету Станіславом Ніколаєнком.
Станіславе Миколайовичу, якими турботами живе університет сьогодні?
– Насамперед скажу – незважаючи на пандемію COVID-19, університет не зупинявся ні на хвилину. Вчена рада, ректорат, всі факультети, ННІ, служби працюють за планом. Пройшли випуски на бакалавраті і у магістратурі, нині уточняються навчальні плани і програми. Здійснено акредитацію кількох спеціальностей, в т.ч. в дистанційному режимі, аналогічна робота проведена і в наших відокремлених підрозділах, зокрема в Рівненському та Бережанському коледжах. Ми повністю виплатили зарплати і відпускні, оздоровчі, обстежили всі навчальні корпуси і гуртожитки, склали план ремонтних робіт. До речі, про гуртожитки: вже готові 150 кімнат для першокурсників, окрім того завершується тендер на 3 млн грн для придбання нових меблів у студмістечко і ще на 5 млн – для закупівлі навчального обладнання за пропозицією кафедр. Серйозні роботи проведено в спортивно-оздоровчому таборі «Академічний» – введено в експлуатацію 17 нових будиночків з усіма зручностями, а це 61 місце. Напружено працюють університетські навчально-дослідні господарства: завершено збір ранніх зернових і зернобобових культур. На жаль, середня урожайність менша за минулорічну і склала менше 40 ц/га. Причина – сухі осінь, зима і весна, а потім аномально холодний травень.
Вступна кампанія 2020 теж йде за графіком: у приймальній комісії готові приймати документи від випускників шкіл і проводити вступні випробування для випускників коледжів.
Щодо магістратури, прийом документів на яку стартує буквально днями – 5 серпня, то частина зі вступників вже складали єдиний вступний іспит з іноземної мови.
Успішно це зробили близько 70% випускників бакалаврату. На жаль, частина бакалаврів-інженерів, енергетиків, харчовиків не склали цей іспит. Тож міністерство освіти і науки за нашим проханням вирішило дати ще один шанс тим, хто, можливо, не встиг добре підготуватися чи просто перенервував і перездати ЄВІ на початку вересня, а не 30 жовтня, як говорилося раніше.
То ж коли розпочнеться 2020/2021 навчальний рік? І як проходитиме навчальний процес?
– Звичайно життя все підкоригує, але з врахуванням вимог карантину плануємо поки так. Форма навчання буде змішана. Як показала цьогорічна практика, дистанційне навчання має ряд переваг і недоліків. До перших належить можливість виконання студентами цікавих онлайн завдань, ознайомлення з новими ресурсами, зручність. До других – відсутність особистого контакту (інколи важко зрозуміти, які виникли складнощі з матеріалом), проблеми з доступом до інтернету (в основному у сільській місцевості), маємо випадки негарної поведінки деяких студентів, які беруть готові відповіді з різноманітних джерел. І, зрозуміло, що лабораторні і практичні заняття повноцінно можна провести тільки в лабораторії на належній матеріально-технічні базі.
Попередньо плануємо розпочати заняття для студентів 2-го, 3-го, 4-го курсів і магістрів другого року навчання 25 серпня. Вони попрацюють з викладачами в аудиторіях та лабораторіях десь до 20 вересня. Звісно, з дотриманням всіх вимог карантинну – соціальна дистанція (тому навчатимемося у дві зміни), постійне вологе прибирання, розумне обмеження соціальних контактів. Після цього вони поїдуть додому аби продовжити навчання дистанційно (напевне, за окремими графіками додатково проходитимуть лабораторні заняття). А їм з 21 вересня на зміну до аудиторій десь на два місяці прийдуть першокурсники та магістри першого року навчання. Потім – знову поміняються. Сесію старшокурсники складатимуть дистанційно, а першокурсники – очно. Треба допомогти юнакам і дівчатам опанувати студентське життя.
Знаєте, я дуже вболіваю за ситуацію в університеті, а вона пов’язана зі станом в країні. Можливі різні непередбачувані накладки і все зруйнується. Дуже важка ситуація з фінансами, державний бюджет за півріччя недобрав 50 мільярдів грн, є великими державні борги.
Ще одне актуальне питання: можливі кадрові зміни в університеті. Зокрема, зміна керівництва у деяких факультетів та ННІ…
– Кадрове оновлення воно об’єктивно постійне. Чому? По-перше, у майже всіх деканів і директорів завершився п’ятирічний термін перебування на посаді, але карантин вніс свої корективи і вибори пройдуть тільки у вересні. Дійсно, кілька наших шанованих і досвідчених колег вирішили перейти на науково-педагогічну роботу: це директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Володимир Козирський, декани Ярослав Михайлович (механіко-технологічний факультет) і Микола Доля (факультет захисту рослин, біотехнологій і екології). Це досвідчені люди, фахівці високого гатунку. Директора ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження на його посаді змінив його учень, який встиг попрацювати проректором КНУТД, Віктор Каплун. Миколу Долю – теж наша вихованка доктор сільськогосподарських наук Юлія Коломієць. Кандидатів на посаду декана механіко-технологічний факультету ще розглядаємо. Всі ці зміни зумовлені течією життя і відбуваються без будь-якого тиску чи примусу.
Взагалі кожен, хто хоче викладати у НУБіП, повинен бути професіоналом, мати високі людські і моральні якості, займатися наукою, а особливо молодь – володіти іноземною мовою. Завдяки дотриманню цих вимог сьогодні наш виш має потужний кадровий потенціал, який дозволяє йому успішно розвиватися.
Повернімося до нового навчального року: чи плануються зміни у змісті освіти?
– Якісь новинки чи оновлення в умовах пандемії впроваджувати складно, та все ж. Відповідно до програми «Голосіївська ініціатива – 2025» головним завданням є реалізовувати величезний потенціал університету, об’єднати зусилля і можливості кількох факультетів, ННІ, щоб на стику спеціальностей готувати принципово якісного, сучасного фахівця. Наразі читаю книгу «Наддержави штучного інтелекту» видатного китайського фахівця зі штучного інтелекту Кайфу Лі, в якій він стверджує, що перша половина ХХІ століття закінчиться домінуванням штучного інтелекту у багатьох галузях, а деякі спеціальності просто зникнуть. І ми, вища школа, маємо бути готовими, як того вимагає час, поєднувати штучний інтелект з біотехнологіями, генною інженерією, ветеринарною медициною і так далі. Тут НУБіП повинен використати свій унікальний потенціал, який вигідно вирізняє нас з-поміж інших вишів. Адже маємо факультети, де готують ІТ-шників і агрономів, біотехнологів і інженерів, лісників і економістів... Мусимо поєднати зусилля і зможемо випускати фахівця світового рівня. Та таким людям ціни на ринку праці не буде! Цього вимагає час.
НУБіП однозначно позиціонується серед лідерів української освіти, тож викликає питання цьогорічна його позиція у рейтингу вишів ТОП 200…
– На моє переконання, це суто технічний момент. Ряд критеріїв, за якими тут оцінювалися виші цього року змінено, а нас про це навіть не попередили. Рейтинг роблять приватні структури за кошти грантів. І деякі університети, які не мають нашої матеріально-технічної бази і кадрового потенціалу, але складали цей рейтинг і готувалися за новими показниками, нас обійшли штучно. Так, Києво-Могилянська академія за рахунок таких незрозумілих показників як середнього балу вступника-контрактника та інших дещо піднялися. Нам на природничих, технічних спеціальностях важче, ніж гуманітаріям. В цілому вчені НУБіП мають високі індекси цитувань у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз, а ТОП 200 цьогоріч ввів до критеріїв нове – кількість статей та цитувань у Google Scholar і т.д.
У подальшому ми врахуємо ці моменти і все стане на свої місця. До речі, інший, зарплатний рейтинг журналу «Гроші» говорить, що в сфері агробіологічної освіти ми – найкращі в Україні!
Чи має ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко якісь тривоги щодо нового студентського поповнення?
– Переконаний, що велика профорієнтаційна робота, яку здійснив весь наш колектив, дозволяє бути впевненим у позитиві. Цього року у нашій внутрішній олімпіаді взяла участь майже тисяча майбутніх абітурієнтів за технічними і технологічними спеціальностями, ще 250 – навчалися на підготовчих курсах. Восени на Днях відкритих дверей побувало близько 3 тисяч зацікавлених молодих людей у навчанні в НУБіП. До того ж, цього року університет вже традиційно має один з найбільших показників місць державного замовлення: для випускників шкіл – 1100, коледжів – 600, магістрів – більше 1000. Впевнений, всі ці місця заповнять гарно підготовлені молоді люди, і ще стільки ж прийде навчатися на контрактну форму. Університет до цього цілком готовий і може дати всім бажаючим якісну освіту. Ми університет наук про життя, тож нині готуємо молодь до справжнього життя.
Тоді останнє питання, що хотіли б побажати нинішнім абітурієнтам?
– Бути впевненими в собі. Не нервувати. Уважно дивитися, скільки місць державного замовлення є на ту, чи іншу спеціальність, оцінити конкурс і показники середнього балу свого сертифікату ЗНО, врахувати нахили, і вже відштовхуючись від цього вирішити: куди йти навчатися за держзамовленням, а можливо і куди – паралельно на другу вищу освіту за умовами контракту. Адже сучасний світ дуже мінливий і вже ніхто не вчиться одного разу і на все життя. Як казав мій батько: знання за плечима не носити. У НУБіП же ви зможете отримати відразу дві вищі освіти за затребуваними спеціальностями, бо маєте бути готовими навчатися протягом всього життя…
Розмовляла Ірина Білоус
