Професор Володимир Жеребко: Слово про слово (до річниці незалежності України)

Вкраїна волю здобула.
Безкровно...? – Ні! Усе це брехні...
О, скільки крові пролила 
За три століття попередні?!!

Царі-сатрапи, як могли,Народ святий тягли в неволю.Й свої запроданці велиУ пазурі страшної долі. 
Столиць Московії майдани,Їх кам’яні тяжкії брили...В болотах півночі, смердючихКозацькі душі загубили...
Заслання, рабство і кріпацтво...Усе виправдувало цілі.Фортеці, замки і палациУсе лягло на кістки білі!
В сімнадцятім – зійшов “месія”З братвою упертих...Одяглись в нові мундири,Щоб світ цей зажерти!
Застогнала Україна,Заплакали діти...Мільйонами святих душПрийшлось заплатити!!!
За окраєць, крихти хліба,За тарілку баланди,Що зварила бідна ненькаЗ торішньої лободи...
А від “батька всіх народів”Смерть і морок нам дістались...А хто вижив, ненароком, –Ті в гулагах і... зостались. 
Чорний чобіт вермахтаШматував країну,Танками, концтаборамиНищив без зупину...
Вибороли ми свободу,Вибороли волю...Працювати б нам у мирі,Дякувати Богу!
Розсипався наш союз,Як кришталь – на друзки,Підписавши договірВ Біловезькій пущі!
З сарказмом Єльцин жартував:“Що ти зробив для України...?”,Віддавши “карлику” країну ...Війною той на нас напав!
Ворожу силу не здолатиІ Крим додому не вернути,Коли мужі наші, верховніНе зможуть красти позабути!
Якої треба нам війни,Щоб мову рідну ми згадали?Невже ще мало Колими, Щоби у повний ріст ми встали?!
Люби Україну свою,Шануй її красиву мову!Працюй, твори, плекай, любиЙ живи – на милість Богу! Володимир Жеребко,професор кафедри землеробства і гербології