Інженери майбутнього: магістри спеціальності «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» на передовій реального виробництва
Одним із пріоритетних напрямів є створення систем автономного електроживлення, здатних забезпечити надійне енергопостачання критичних об’єктів в умовах надзвичайних ситуацій. Над цим проєктом працює магістрант Дмитро МЕЛЬНИК, який розробляє архітектуру автономної енергосистеми з використанням резервних джерел живлення, систем моніторингу та адаптивного керування навантаженням. У центрі уваги — ефективність, надійність і відповідність сучасним вимогам енергобезпеки.

Ще один яскравий приклад — Дмитро НЕСТЕРЕНКО, який працює з технологіями лазерного різання металів у межах сучасного адитивного виробництва. Він бере участь у налагодженні обладнання, оптимізації режимів обробки та аналізі точності виготовлення компонентів. Завдяки його участі вдалося зменшити витрати матеріалу та підвищити якість кінцевих деталей.

У сільському господарстві активно впроваджуються рішення точного землеробства. Дмитро ГАЄВ проходить практику на ТОВ «Смарт Фармінг», де займається переобладнанням сівалок. Його завдання — інтеграція новітніх систем автоматизованого висіву, встановлення датчиків контролю насіння, налаштування блоків керування і впровадження інтелектуальних модулів для підвищення ефективності посівної кампанії.

Роман ЗАЦЕРКОВНИЙ працює на фармацевтичному підприємстві АТ «Київмедпрепарат», де займається модернізацією систем автоматизації виробництва. Він впроваджує нові програмно-апаратні рішення для виробничих ліній, працює над енергозбереженням, покращенням контролю якості та забезпеченням відповідності стандартам GMP.

Ілля ЛАШКО вже активно працює над створенням програмного забезпечення для автоматизованого розпізнавання якості зерна з використанням сучасних методів штучного інтелекту. Для зйомки поверхні зернин він застосовує спеціалізовану камеру Intel RealSense D455, що дозволяє отримувати як кольорові, так і глибинні зображення з високою роздільною здатністю.
В основі розробленої системи — нейронна мережа на базі моделі YOLOv11. На її основі було створено навчальний датасет, що включає різноманітні зразки зерна з урахуванням форми, розміру, ваги та кольору. Проведене навчання моделі дозволяє автоматизувати розпізнавання показників якості зерна з високою точністю, що значно підвищує ефективність контролю на виробництві.
Цей проєкт є важливою частиною впровадження інтелектуальних технологій у аграрний сектор, сприяючи підвищенню якості продукції та оптимізації виробничих процесів.

Ця практика стала для магістрантів не лише перевіркою професійних знань, а й унікальним шансом реалізувати себе у сфері високих технологій. Вони отримують досвід, що формує інженерне мислення, здатність працювати в команді та приймати рішення в умовах реального виробництва — там, де технології зустрічаються з викликами сучасності.
Юрій ЦИЦЮРСЬКИЙ,
асистент кафедри АРС