Реформа посад у НУБіП: відверта розмова з проректором Оленою ГЛАЗУНОВОЮ

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України триває підготовка до імплементації нового законодавства, яке змінює підходи до розподілу посад викладачів у закладах вищої освіти. Про відмінності між науково-педагогічними та педагогічними працівниками, оновлену систему розподілу педагогічного навантаження, роль викладачів-практиків, критерії оцінювання наукової роботи розповіла проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Олена ГЛАЗУНОВА.

— Олено Григорівно, викладачі університету активно обговорюють перехід на нову структуру посад в закладах вищої освіти, в якій передбачені як науково-педагогічні працівники, так і педагогічні працівники. Як новий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» від 06.06.2024 № 3791-IX змінює філософію роботи нашого університету?

— Він вносить ключові зміни до Закону України «Про вищу освіту» (зокрема у статті 55 та 56) та став чинним для імплементації у штатні розписи вже з 2025/2026 навчального року. Наш університет відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України відтермінував його імплементацію до 2026/2027 н.р. Наразі здійснюється підготовча робота для виконання положень вказаного закону.

Я б хотіла, щоб кожний працівник університету сприймав цей новий закон як перехід від моделі «школи для дорослих» до моделі дослідницького хабу. Ми відходимо від практики, коли викладач, який займається науковими дослідженнями, перевантажений аудиторними годинами. Тепер наука має стати не «факультативом» після пар, а повноцінною частиною робочого часу, яка забезпечена ресурсами та офіційним статусом.

— Факультети і кафедри університету працюють над пропозиціями до штатного розпису своїх підрозділів з урахуванням посад НПП та ПП. У чому основна відмінність нової моделі штатного розпису?

— Головна відмінність — у гнучкості та прозорості. Тепер ми маємо інструменти, щоб диференціювати навантаження. Якщо Ви активний науковець, Ви отримуєте менше горлових годин, щоб мати час на дослідження. Якщо Ви блискучий практик-педагог — Ви фокусуєтеся на освітньому процесі. Це перехід від принципу «всі роблять усе» до принципу «кожен ефективний на своєму місці».

— Як саме зміняться пропорції робочого часу викладача? Чи справді нова система дозволить зменшити аудиторне навантаження на користь наукових досліджень?

— Для науково-педагогічних працівників (НПП) — так, це логічний наслідок. Ми прагнемо оптимізувати навантаження таким чином, щоб час, звільнений від лекцій, інвестовувався у підготовку грантових заявок, публікації у високорейтингових виданнях та роботу з аспірантами. Але важливо розуміти: зменшення аудиторного навантаження — це не «відпочинок», а зміна виду діяльності на більш інтелектуально місткий.

— Як бути з викладачами-практиками, чия цінність у досвіді, а не в статтях?

— Це надзвичайно важлива категорія. Для фахівців, які прийшли з реального сектору економіки, бізнесу чи виробництва, саме статус педагогічного працівника є ідеальним рішенням. Їхня місія — передати досвід. Ми не вимагатимемо від них штучних науковихпублікацій, статей у Scopus, якщо їхня реальна цінність — у створенні авторських курсів та підготовці студентів до реальної роботи. Ми цінуємо їхній практичний кейс вище за формальний індекс Гірша.

— Багато хто сприймає перехід на посаду педагогічного працівника як «зниження статусу». Чи так це?

— Давайте розставимо крапки над «і». Статус педагогічного працівника - це не приниження, а професійна чесність. В усьому світі існують так звані Teaching Professors — люди, які майстерно володіють методикою викладання. Це не означає, що людина «менш розумна». Це означає, що її пріоритет дидактика, методологія та результат студента. Ми маємо припинити практику, коли талановитий педагог змушений писати слабку наукову статтю лише для того, щоб зберегти посаду НПП. Тепер він може легально бути кращим у викладанні, отримувати за це достойну зарплату і бути поважним членом академічної спільноти.

Хочу наголосити ще раз. Вибір між посадою НПП та ПП — не покарання когось за щось. Це можливість вибору, яка витребувана часом і реаліями.

Частина наших колег на різних кафедрах дуже добре сприйняла ці правові новели. Дехто ще має сумніви і роздуми. Тому, я сподіваюся, наша розмова закриє білі плями в розумінні цього процесу.

— Як цей розподіл вплине на соціальні гарантії (відпустки, стаж)?

— Ми ретельно працюємо над тим, щоб перехід на посади педагогічних працівників не погіршував становище наших колег. Законодавство чітко визначає права обох категорій. Тривалість відпусток та педагогічний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, зберігаються. Наше завдання як адміністрації — забезпечити таку систему стимулювання, щоб рівень доходу залежав від якості виконання обраної ролі, а не від назви посади.

Час роботи на посадах педагогічних працівників у ЗВО зараховується до науково-педагогічного стажу, якщо у працівника є науковий ступінь або вчене звання.

Перехід на педагогічну посаду не означає «дискваліфікацію» — викладач залишається частиною академічної спільноти, але з іншим профілем обов'язків: більше викладання, менше науки.

— Новий закон надає закладам вищої освіти широку автономію у визначенні критеріїв наукової роботи. Відомо, що у квітні наша Вчена рада вже ухвалила відповідні нормативи. Розкажіть, що саме в нашому університеті тепер вважатиметься «науковим результатом» і чи не будуть ці вимоги відірваними від реальності?

— Це надзвичайно слушне запитання. Дійсно, держава більше не диктує єдиний шаблон для всіх. На квітневому засіданні Вченої ради ми скористалися правом автономії та затвердили власну систему показників, яка є максимально гнучкою.

Ми розуміємо, що наукова діяльність на технічній кафедрі, гуманітарно-педагогічному факультеті чи технологічному факультеті виглядає по-різному. Тому ми сформували 49 показників наукової діяльності, які дають можливість кожному НПП обрати свою «траєкторію наукової роботи». Якщо Ви сильний винахідник - університет зарахує Вам патент як виконання наукового плану. Якщо Ви теоретик — пишіть статті. У оновленій системі показників кожний реальний науковий здобуток має свою вагу.

— Дозвольте ще одне технічне, але важливе запитання: як відбуватиметься щорічне рейтингування? Чи буде рейтинг для ПП? Чи будуть умови оцінювання однаковими для науково-педагогічних (НПП) та педагогічних працівників (ПП), і які саме показники ляжуть в основу рейтингу?

Рейтингова система університету залишається єдиною, прозорою та базується на блоках навчальної, наукової, навчально-методичної, міжнародної, організаційної та виховної роботи. Так, педагогічні працівники також долучені до рейтингової системи і їхній збільшений посадовий оклад буде залежати від результатів їхньої діяльності.

Звісно, нормативи на різні складові відрізнятимуться. Наприклад, для НПП норматив виконання наукової роботи становить 465 годин, а навчальної — 480 годин. Для ПП норматив навчальної роботи становить 900 годин, проте навчально-методичної — 300 годин. Тут важливо пояснити один нюанс щодо педагогічних працівників. Для них наукова робота не є обов'язковою і не закладається у нормативне планування. Проте це не означає, що їм заборонено нею займатися.

Університет всіляко вітає наукову активність ПП. Якщо, наприклад, молодий викладач-практик має амбіції і науковий напрям для досліджень — це стане чудовою підставою для його професійного зростання та майбутнього переходу в статус НПП. До речі, щодо наукових активностей, як от публікація статей у виданнях, що входять до Scopus, діють окремі програми мотивації.

Закцентую, що на 2025/2026 н.р. у нас діє перехідне положення, за яким норма навчального навантаження для обох категорій залишається на рівні 600 годин. Саме за ним визначатиметься рейтинг 2026 року. А нові показники планування запрацюють уже для 2026/2027 н.р. та визначатимуть рейтинг у 2027 році.

— Яких результатів Ви очікуєте через рік після впровадження цих змін?

— По-перше, зниження тиску «штучної науки». По-друге, реальний ріст якості досліджень у тих, хто обере шлях НПП. По-третє, наші освітні програми стануть сучаснішими завдяки педагогам-практикам.

Наша стратегія полягає у тому, щоб кожний працівник мав чіткий KPI, розумів свою зону відповідальності та відчував, що його праця — чи то в лабораторії, чи то в аудиторії — є цінною для університету та суспільства.