Знай наших. Від Києва до Ківі: науково-бджолярська подорож

   Пасічницький шлях Олексія Лосєва є свідченням того, як пристрасть, досвід і зустріч з потрібною людиною в потрібний час можуть поєднатися, щоб сформувати повноцінну кар’єру. Тепер, займаючи ключову посаду в бджільництві в Manuka Health як технічний координатор пасіки, що базується в Те Аwamutu, Джессі Трастум простежує шлях Лосєва від студента до завідувача кафедри бджільництва, в його рідній Україні, до більш практичної ролі – на іншому кінці світу.

Джессі Трастум

   Його історія починається з того, як молодий хлопець вперше познайомився з захоплюючим світом медоносної бджоли у 2003 році в сучасних аудиторіях і лабораторіях Національного університету біоресурсів і природокористування України  в Києві.    Університет на той час був єдиним в країні, де була кафедра бджільництва. Це дає можливість поєднати теорію з практикою, дозволяючи таким студентам, як Олексій Лосєв, заглибитися у вивчення виробництва меду, селекції бджіл і генетики. 

Олексій Лосєв у своїй рідній Україні на промисловій пасіці BEEHIVE, де він працював директором відділу бджільництва на 1500 вуликів (одне з найбільших бджільницьких підприємств країни) до еміграції в Нову Зеландію.

   Саме в цьому середовищі, завдяки унікальному таланту професора Поліщука Віктора Петровича прививати любов до бджоли, початкове захоплення медоносними бджолами переросло в глибшу прихильність і він поєднав науковий пошук з практичним бджільництвом. Особливий практичний підхід співробітників кафедри забезпечують практичне розуміння всіх складових бджільництва, і саме в ці роки зародилася його пристрасть до цієї сфери – як прополіс між двома рамками. 

   Мій світогляд помінявся після зустрічі з тодішнім завідувачем кафедри бджільництва професором Віктором Поліщуком. Професор Поліщук мав глибоке розуміння світу медоносних бджіл та їхнього еволюційного значення, що глибоко вплинуло на мене. Здатність професора пояснити складні біологічні та генетичні концепції через призму поведінки та виживання бджіл підсвітила унікальну перспективу, яка резюмував Лосєв «відкрила йому очі на розведення бджіл, генетику та все, що пов’язано з їх життям». Виклад професором біології та соціології бджіл поєднувався з прикладами людського життя, даючи можливість розпізнати схожість і отримати поради від того, як бджоли навчилися працювати разом у суспільстві та як вони схильні зосереджуватися на «дальності польоту». 

 Олексій Лосєв швидко піднявся по кар’єрних сходинках Національного університету біоресурсів і природокористування України в Києві, від аспіранта до завідувача кафедри, а потім зосередив свої зусилля на можливості працювати у бджільництві на іншому кінці земної кулі.  Вплив Поліщука був ключовим у формуванні світогляду та кар’єри Лосєва. Віра професора в невикористаний потенціал бджільництва та його філософський підхід до розуміння життя через еволюцію бджіл надихнули Лосєва зайнятися бджільництвом професійно і спонукали до прагнення пізнавати невідоме.

Розквіт кар'єри  Після закінчення навчання почалася кар'єра Лосєва в бджільництві. Він пройшов всі щаблі – аспірант, асистент, старший викладач, доцент, завідувач кафедри, здобуваючи наукові ступені та нагороди. Його робота була зосереджена на підвищенні продуктивності сімей і розширенні асортименту продуктів, отриманих від медоносних бджіл.  За цей період співробітниками кафедри створено й офіційно визнано в Україні тип українських бджіл «Хмельницький», що є величезним досягненням в галузі. Ця робота свідчить про його талант вдосконалення методів бджільництва та покращення економічних характеристик бджолиних сімей.  Поряд з роботою в університеті він отримав цінний досвід у комерційному секторі бджільництва в Україні. Його посади варіювалися від радника до директора однієї з найбільших бджільницьких компаній країни – 1500 вуликів, у країні, де багато компаній мають лише близько 100. Цей практичний досвід як органічних, так і традиційних методів бджільництва зміцнив його розуміння галузі та підготував для майбутніх викликів, з якими йому ще належить зустрітися.

Нова глава життя: бджільництво в Новій Зеландії   У 2018 році, шукаючи нових викликів, українець зробив великий переїзд до Нової Зеландії, де відкрив індустрію бджільництва, зовсім іншу від тієї, яку він знав удома. Відкриття унікальних властивостей меду манука зробило революцію в медовій промисловості в Новій Зеландії, створивши нові можливості та виклики, з якими йому раніше не доводилося працювати чи думати.

   Сьогодні український бджоляр і науковець Олексій Лосєв називає другим домом саме Нову Зеландію, працюючи технічним координатором пасіки на базі Те Авамуту компанії Mānuka Health.  "Хоча їхня історія роботи з бджолами довга, бджолярі в Європі вважають, що вони мають великий досвід і можуть легко зробити це в Новій Зеландії, але Нова Зеландія йде далі попереду та має кращі процеси в усіх аспектах бджільництва", — говорить Лосєв.  Працюючи в Mānuka Health, Лосєв знайшов платформу для застосування своїх великих знань і досвіду. Як технічний координатор пасіки, він контролює низку обов’язків, від наставництва бджолярів, розробки стандартних операційних процедур до управління програмами розведення та вирощування маток.

Один день із життя:   Типовий день для технічного координатора – це суміш багатьох різних сфер та обов’язків. Він тісно співпрацює зі своєю командою бджолярів, надаючи вказівки та підтримку, коли це можливо, і водночас прагне створити комфортне робоче середовище. Його роль включає розробку та вдосконалення стандартних операційних процедур для забезпечення відповідності та ефективності галузевим стандартам.   Переїзд в англомовну країну, якщо це не ваша рідна мова, є складним завданням, а ще більше коли ви походите із монокультурної країни, а переїжджаєте в країну з багатьма культурними особливостями. Однак Олексій Михайлович каже, що він добре адаптувався. Будучи завідувачем кафедри спілкувався з представниками різних держав, навчався бути дипломатичним, стабільно вивчав англійську мову та докладав зусиль, щоб дізнатися які культурні особливості впливають на рішення людей. Усі ці уроки дуже допомогли йому, каже він.   Співпрацюючи з керівником національної стратегії бджільництва Manuka Health, Олексій Лосєв відповідає за те, щоб управління бджолиними сім’ями відповідало галузевим вимогам. Він також бере активну участь у дослідженнях та розробці інноваційних методів бджільництва, прагнучи підвищити виробництво меду та загальну ефективність роботи з акцентом на «якість, якість, якість! І все навколо якісних маток».

Прагнення пізнати більше   Подорож Лосєва з Києва до Нової Зеландії демонструє відданість прагненню до постійного вдосконалення, сильну пристрасть до наукових досліджень та практичних аспектів бджільництва. Його життєве кредо постійно вдосконалювати галузь.   Коли українець прибув до Нової Зеландії, одним із його перших запитань у бджільництві було «які саме раси бджіл тут, у Новій Зеландії, і які їхні генетичні характеристики?». Він був здивований, виявивши, що на той час було недостатньо досліджень, і з тих пір він присвячує багато часу, щоб детально вивчити це питання, яке, якщо все піде добре, буде представлено промисловості в найближчі роки.  Від початку роботи на Голосіївській навчально-дослідній пасіці до тисяч бджолиних сімей Manuka Health, розташованих на двох островах у південній частині Тихого океану, історія Лосєва керувалася його натхненням поєднати наукові знання з практичним досвідом бджільництва. І оскільки він продовжує робити свій внесок в успіх Manuka Health, при цьому використовує досвід та знання здобуті в Україні.