Наукова робота

  Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття проводить активну наукову діяльність за такими сучасними напрямками як: 

• мікроклональне розмноження цінних культурних,
• декоративних, плодово-ягідних та лікарських рослин;
• ідентифікація та контроль розповсюдження найпоширеніших збудників хвороб культурних рослин;
• отримання біологічно-активних речовин з рослинної сировини;
• підвищення стійкості рослин до широкого спектра абіотичних та біотичних стресових факторів біотехнологічними методами.

  Мікроклональне розмноження залишається одним з найбільш перспективних напрямків сучасної біотехнологічної науки. Співробітники кафедри активно працюють над розробкою технології розмноження in vitro рідкісних, промислово цінних та лікарських рослин, а також отриманням оздоровленого від вірусних інфекцій посадкового матеріалу. Крім того, культивування рослинних клітин та тканин на штучних живильних середовищах дає можливість отримати перспективну сировину для отримання різноманітних біологічно активних речовин.
   Культивування in vitro лікарських рослин відкриває нові можливості для розробки біотехнології отримання з них біологічно-активних речовин. Перспективною сировиною для промислового одержання речовин медичного призначення можуть слугувати калусні та суспензійні культури лікарських рослин, а також використання культури “бородатих” коренів для отримання цінних фармацевтичних сполук.
  Культура “бородатих” коренів є результатом генетичної трансформації рослин за допомогою ґрунтової бактерії Agrobacterim rhizogenes. Такі корені здатні синтезувати біологічно активні речовини, притаманні вихідній рослині, в такій самій кількості, а у деяких випадках й у суттєво більших концентраціях. Крім того, для біотехнології така культура є перспективною сировиною, оскільки не потребує коштовних живильних середовищ та освітлення для вирощування, а також здатна швидко й продуктивно накопичувати біомасу.
  Актуальним напрямком наукових досліджень кафедри є ідентифікація найбільш поширених збудників захворювань культурних рослин. Наші науковці вивчають природну антагоністичну активність мікроорганізмів по відношенню до фітопатогенних бактерій та проводять скринінг найбільш перспективних штамів-антагоністів для боротьби з патогенами. Окремим напрямком є використання біотехнологічних підходів для створення рослин, стійких до фітопатогенів. Такими підходами є використання методів генетичної інженерії та маркер-асоційованої селекції. Зокрема, перенесення генів стійкості (R-генів), виділених з диких споріднених видів, до геному культурних рослин суттєво знижує ступінь їхньої ураженості фітопатогенами. Також на сьогодні перспективним є використання маркер-асоційованої селекції, яка є менш часозатратною та більш точною, ніж класична селекція. Маркерами в даному випадку можуть слугувати гени стійкості диких споріднених видів, а також локуси якісних ознак (QTLs).
  Окремим напрямком наукової роботи кафедри є підвищення стійкості рослин до фітопатогенів шляхом використання речовин-індукторів стійкості та активізації їхніх власних захисних механізмів. Такими речовинами-індукторами можуть слугувати донори нітроген оксиду (наприклад, нітропрусид натрію). Відомо, що нітроген оксид відіграє ключову роль у процесах росту, розвитку та захисних механізмах рослин. Донори нітроген оксиду, зокрема, нітропрусид натрію, характеризується здатністю індукувати системну стійкість рослин через експресію генів захисних ферментів, накопичення фенольних сполук, синтезу компонентів клітинної стінки та надмірного синтезу сигнальних молекул. Отже, використання донорів нітроген є достатньо перспективним для отримання рослин, стійких до фітопатогенів.