Наукова діяльність

   Місія кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології – здійснювати підготовку фахівців із вищою освітою за спеціальністю «Ветеринарна медицина», здатних провадити організаційно-управлінську, інформаційно-аналітичну, консультаційну, освітню, науково-дослідницьку діяльність на високому професійному рівні на підприємствах, що в першу чергу спеціалізуються на діяльності в галузі «Ветеринарна медицина». Фахівців, спроможних конкурувати на сучасному ринку праці, формувати у майбутніх спеціалістів з ветеринарної медицини насамперед професійні та лідерські якості, а також вміння ефективно нарощувати та застосовувати свій фаховий потенціал, будувати своє майбутнє і досягати найкращих результатів у професії, ставати лідерами.
   Наукова діяльність професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та студентів кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології є основним компонентом підвищення їх професійної майстерності та успішної реалізації освітньої моделі, яка реалізується на факультеті ветеринарної медицини та в університеті в цілому.
   В рамках державних тем були проведені дослідження щодо вивчення молекулярно-генетичних характеристик циркулюючих ізолятів в глобальній системі контролю сказу та створена колекція вуличних ізолятів вірусу сказу (1300 ізолятів), оптимізовані умови їх підготовки до досліджень та зберігання (Іванов І.Ю, Недосєков В.В.).
   Вивчені біологічні властивості вуличних ізолятів вірусу сказу, які належать до різних генетичних варіантів, і встановлено більший відсоток прояву захворювання у білих мишей у вигляді паралітичної форми серед відмінного від CVS генетичного варіанта (89 %) порівняно з CVS-подібним генетичним варіантом (54 %). Проведене територіальне ранжування генетичних варіантів вірусу сказу та його проекція на епізоотичну ситуацію. Показано, що CVS-відмінний генетичний варіант циркулює на лівобережній Україні в зонах з високою та середньою напруженістю епізоотичної ситуації, а CVS-подібний варіант – на правобережній Україні переважно в зоні з низькою напруженістю епізоотичної ситуації (Іванов І.Ю, Недосєков В.В.).
   Були проведені експериментальні дослідження і представлені результати аналізу епізоотичної ситуації зі сказу тварин в Україні та просторово-часова характеристика епізоотії сказу в Чернігівській області, проведено оцінку популяції безпритульних тварин і пероральну імунізацію проти сказу безпритульних собак з використанням рекомбінантної вакцини «Броварабіс V-RG», здійснено короткострокове прогнозування поширення сказу на території Чернігівської області на 2017-2021 рр. (Голік М.О., Недосєков В.В.)
   На основі програмного забезпечення ESRI ArcMap розроблена геоінформаційна система (ГІС) моніторингу сказу, за результатами якої сформовано теорію нерівномірності поширення сказу в Чернігівській області. Був встановлений нозологічний профіль та показана частка інфекційних хвороб в інфекційній патології собак і котів міста Києва, що формуються з 15 нозоодиниць у собак та з 13 у котів.
   Проведено вивчення еволюційно-екологічних особливостей епізоотології сказу тварин на сучасному етапі і визначено вплив несприятливих умов утримання тварин на формування антирабічного імунітету. Вперше була розроблена уніфікована «Система оцінки імуногенної активності інактивованих антирабічних вакцин», яка включає такі методики: «периферичний» тест, «серологічний» метод, тест NIH з вуличними ізолятами вірусу сказу та тест NIH на тваринах з індукованою імуносупресією (Нікітова А.П., Недосєков В.В.).
   Вперше науково-експериментально обґрунтовано та розроблено технологію виготовлення інактивованої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, яка відрізняється від аналогів використанням вірусу інфекційного ринотрахеїту, штаму «ВМ», накопиченням вірусу в культурі клітин MDBK, використанням етиленіміну (інактивант) та високоочищеної мінеральної олії в суміші з аеросилом (ад’ювант) (Гулянич М.М., Недосєков В.В.).
   Вперше в Україні нами розроблено методику проведення пероральної імунізації безпритульних собак рекомбінантною антирабічною вакциною, яка передбачає контрольований експеримент із серологічним контролем поствакцинального антирабічного імунітету, визначення популяції безпритульних собак в населеному пункті, польові випробування пероральної імунізації собак відповідно до моделі «імунізації дикої природи» і характеристику імунітету до вірусу сказу в безпритульних собак (Голік М.О., Недосєков В.В.).

   Проведена розробка теоретичних основ конструювання високоефективних біологічних препаратів (2005 - 2010 р.) (Скибіцький В. Г.). В результаті виконання НДР запропоновано експериментально обґрунтовану методологію отримання сучасних пробіотиків та  раціональні схеми їх застосування у ветеринарній медицині; селекціоновано штами лакто- і біфідобактерій з виразними «пробіотичними» властивостями, доведено ефективність їх застосування в умовах неблагополучних щодо шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят в стадах тварин; встановлено доцільність включення до пробіотичних препаратів нативних та рекомбінантних  інтерлейкінів.

   За результатами НДР розроблені та впроваджені у практику ветеринарної медицини України (НДІ, навчальні заклади) «Методичні рекомендації з конструювання пробіотиків та застосування їх у ветеринарній медицині»; депоновано 2 штами лактобактерій та 1 штам біфідобактерій (Інститут мікробіології і вірусології ім. Заболотного), отримано 3 патенти на корисну модель, опубліковано 8 наукових статей у фахових виданнях.

   Вивчено Yersinia enterocolitica в плані обґрунтування технології отримання якісної та безпечної тваринницької продукції (2011 - 2015 рр.) (Скибіцький В. Г.). Проведено еколого-біологічне дослідження збудника кишкового ієрсиніозу, зокрема вивчено його розповсюдженість, біологічні і патогенні властивості штамів, виділених від тварин, тваринницької сировини і продуктів, досліджено їх чутливість до лікарських препаратів, дезінфектантів, удосконалено лабораторну діагностику. За результатами проведених досліджень складено та впроваджено на території України «Методичні рекомендації з лабораторної діагностики кишкового ієрсиніозу тварин, виявлення Yersinia enterocolitica  у харчових продуктах, кормах для тварин та об’єктах довкілля» та «Ієрсиніозна токсикоінфекція (методичні рекомендації з діагностики і профілактики)»; задепоновано 6 штамів мікроорганізмів-антагоністів щодо збудника кишкового ієрсиніозу та інших патогенів; опубліковано монографію «Ієрсиніозна токсикоінфекція» (Козловська Г. В.), 15 наукових статей у фахових виданнях; захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня к.вет.н. (Хоменко Я.В.).
   Проведено удосконалення діагностики та профілактики дерматомікозів у тварин (Скибіцький В.Г.). Здійснено епізоотологічний аналіз щодо дерматомікозів котів і собак на території міста Києва та м. Маріуполь. Охарактеризовано етіологічну структуру захворювань, виділено збудники трихофітії та мікроспорії, досліджено їх структуру, культуральні та патогенні властивості; встановлено основні джерела інфекції, сприйнятливість тварин різних порід і віку; вдосконалено експрес-діагностику мікроспорії; охарактеризовано терапевтичну ефективність ряду засобів при дерматомікозах, піодермії та отитах у собак. За результатами НДР укладено Методичні рекомендації «Маласезіоз у тварин (діагностика, профілактика)» та впроваджені у роботі клінік ветмедицини і діагностичних лабораторій; опубліковано 5 статей, отримано 1 патент України, підготовлено до захисту кандидатську дисертацію (Туяхов М. Ф.).
   В 2020 році дослідження фокусувалися на новітніх підходах та застосуванні сучасних технологій світового рівня, та базувалися на  генеруванні доступних офіційних даних щодо випадків сказу, форматуванні та систематизації всіх позитивних випадків сказу, створенні єдиної національної бази епізоотологічних даних щодо випадків сказу на території всіх областей України за 2012-2018 роки, що на сьогоднішній день не має аналогів і вміщує в себе дані географічних координат кожного випадку, дати реєстрації випадків, розподіл по видам тварин та приналежність до  областей, районів, населених пунктів, сіл, міст. При формуванні бази даних, для систематизації одержаних матеріалів розробили уніфіковану систему реєстрації позитивних випадків сказу згідно розподілу захворюваності по областям окремо за кожний рік.
Загалом, проведені дослідження дали змогу вперше проаналізувати особливості поширення сказу одночасно в просторі і часі та встановити особливості взаємозв’язків між дикими та домашніми тваринами, залежності від  місцевості локалізації кожного випадку та виявити всі особливості епізоотичного процесу поширення сказу в Україні.

1. Науково-дослідна тема №110/2-пр-2019 «Моніторинг особливостей поширення зоонозних інвазій тварин та їх профілактика в умовах Чорнобильської зони радіоактивного забруднення» (2019-2021 рр.; керівник теми доц. Галат М.В.);
2. Ініціативна тема «Діагностика та заходи боротьби з інвазійними хворобами тварин», № держреєстрації 0112U00257431.
3. Ініціативна тема «Вивчення паразитарних хвороб сільськогосподарських тварин», № держреєстрації 0106U007374.

Монографії, підготовлені НПП кафедри 

Докторант кафедри фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії Сергій Гончаров отримав сертифікат, який підтверджує те, що він є рецензентом у міжнародному науковому журналі Food Control  (Scopus, CiteScore 8.4, Impact Factor 4.258).

 За останні роки опубліковано близько 20 підручників та навчальних посібників, більше 100 методичних рекомендацій.

При кафедрі функціонують аспірантура і докторантура за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.
Співробітниками кафедри проводилася і проводиться науково-дослідна робота за держбюджетними «Розробити ранню діагностику та профілактику основних паразитарних хвороб тварин в різних зонах України», Міністерства аграрної політики України, госпдоговірних «Розробити та впровадити систему епізоотологічного благополуччя тваринницьких ферм в НДГ НУБіП України» та ініціативних тематик («Вивчення паразитарних хвороб м’ясоїдних», «Вивчення паразитозів жуйних», «Поширеність Toxoplasma gondii у собак в Україні»).

Пріоритетними напрямами наукової діяльності кафедри є: вивчення збудників та визначення поширення інвазій, вдосконалення та розробка сучасних методів діагностики, засобів і схем лікування та профілактики паразитарних хвороб тварин:

• філяріатозів (сетаріоз, дирофіляріоз);
• ларвального та імагінального ехінококозу;
• бабезіозів собак, великої рогатої худоби, коней;
• нематодозів свиней (трихуроз, аскароз, метастрогнільоз, стронгілоїдоз);
• гіподермозу жуйних;
• асоціативних хвороб коней, великої рогатої худоби, кіз, овець;
• кровопаразитарних хвороб м’ясоїдних тварин;
• токсоплазмозу тварин;
• еймеріозу телят, поросят;
• криптоспоридіозу телят;
• ізоспорозу поросят;
• змішаних інвазій диких м’ясоїдних тварин;
• сінгамозу фазанів;
• гепатикольозу коропів;
• малофагозів голубів;
• інвазій кролів, страусів, декоративних птахів, риб і бджіл.

Науково-дослідна робота співробітників кафедри за період її існування була спрямована на вивчення актуальних проблем ветеринарної науки і практики. Так, у 1935-1944 рр. колектив кафедри паразитології під керівництвом професора Р. С. Чеботарьова плідно працював над вивченням хвороб сільськогосподарських тварин, спричинених найпростішими організмами та паразитичними гельмінтами.
У другій половині 40-х років науковими дослідженнями керував професор О. П. Маркевич. За результатами проведених досліджень ним опублікована монографія « Основи паразитології» (1950) та значна кількість наукових праць із паразитарних хвороб тварин.
У 1950-1959 рр. під керівництвом Р.С. Чеботарьова співробітники кафедри вивчали паразитологічну ситуацію в ряді районів Київської області (Фастівський, Сквирський) і розробляли заходи боротьби з інвазійними хворобами тварин в умах господарств Лісостепу України. В цей період Р. С. Чеботарьов опублікував дві монографії: «Піроплазмоз коней» (1950) та «Комплексний метод боротьби з паразитозами сільськогосподарських тварин» (1953).
Під керівництвом О. О. Шевцова викладачі-паразитологи досліджували гельмінтози свійських птахів і розробляли засоби боротьби з ними в умовах промислового птахівництва. Розроблені ними рекомендації з профілактики і лікування основних гельмінтозів свійської водоплавної птиці дали можливість успішно лікувати і значно знизити поширення інвазійних хвороб у багатьох господарствах України.
З 1985 р. доцент кафедри, доктор ветеринарних наук А. І. Поживіл працював над темою: «Вивчення паразитоценозів свиней і розробка заходів боротьби з ними». М. П. Прус з 1990 року продовжує вивчати саркоцистоз тварин.
У 1988-1990 рр. під керівництвом професора В.Ф. Галата було проведено значну роботу із вивчення криптоспоридіозу великої рогатої худоби. Розроблено рекомендації з діагностики цієї хвороби.
З 1997 по 2001 рр. співробітники кафедри виконували наукове завдання «Визначення прогнозу поширення підшкірних оводів у різних зонах України, вдосконалення методів діагностики та розробка сучасних засобів лікування і профілактики гіподермозу великої рогатої худоби», з 2001 по 2005 рр. – «Вивчення епізоотології, патогенезу, імунітету сетаріозу великої рогатої худоби та розробка заходів боротьби і профілактики цього гельмінтозу»; а з 2002 по 2006 рр .– «Вивчення епізоотології, патогенезу та імунітету при бабезіозі тварин, розробка серологічних методів діагностики і науково обґрунтованих заходів боротьби;
Із початку заснування афедри тропічної ветеринарії (1973) її співробітники плідно розробляли науково-методичну тему: «Географія, особливості епізоотології та заходи боротьби з хворобами тварин у тропіках». Результати проведених досліджень В. Ф. Галатом, С. С. Медведєвим, А. І. Поживілом і В. С. Козачком викладено в підручниках, ряді посібників, у навчально-методичній літературі з тропічної ветеринарії.
Над вивченням гастроентеритів незаразної та інфекційної етіології у свиней в умовах експерименту і виробництва тривалий час працював професор В. С. Козачок. Ним розроблено й впроваджено в навчальний процес і виробництво методи лапароскопії, прицільної та сліпої біопсії печінки, візуальної гастробіопсії і ректоскопії у поросят.

В. С. Козачок виготовив оригінальну жовчоміхуроводуоденальну фістулу та розробив методику її накладання у поросят

Про підсумки досліджень співробітники кафедри паразитології та тропічної ветеринарії доповідали на науково-виробничих конференціях, міжнародних конгресах і симпозіумах. Результати наукових досліджень висвітлені в численних науково-методичних працях.
Кафедра тропічної ветеринарії була першою і єдиною подібного профілю в Україні і СНД. Вона виконувала роль навчально-методичного центру з підготовки ветеринарних спеціалістів для тропічних і субтропічних країн.

В. С. Козачок з випускниками з Ефіопії

 Слободян Р. О. у 2010 році стала переможцем Всеукраїнського конкурсу серед молодих вчених і науковців «Майбутнє ветеринарної медицини України» і нагороджена дипломом Державного Департаменту ветеринарної медицини та фітосанітарної служби України.
Вона була керівником студентського наукового гуртка з «Тропічної ветеринарії» упродовж 7 років (з 2010 р. по жовтень, 2017 р.). Має наукові роботи у співавторстві із колективом кафедри паразитології Вітебської ордена «Знак Пошани» Державної академії ветеринарної медицини Республіки Білорусь.
У 2012 році М. В. Галат виступила з доповіддю та презентацією англійською мовою на тему "Seroprevalence of Toxoplasmа gondii in dogs in Ukraine"), що була підготовлена за результатами спільної наукової українсько-французької діяльності (Н. М. Сорока, Галат В. Ф., М. В. Галат, Суботенко Т. О., Блага Р.) на секції, що стосувалась актуальних аспектів ветеринарної паразитології (Veterinary parasitology, SY25.P) на ХІ Європейському мультиколоквіумі з паразитології (ХІ European multicolloquium of parasitology "Parasitss in changing world", EMOP XI).