Ліс після війни

Щоб швидше реагувати на нові виклики, треба змінювати нормативну базу.

Як зберегти ліс від пожеж, шкідників, всихання, а тепер ще й від наслідків війни? Якщо знайдеться такий «рецепт», його інгредієнти повинні відповідати політиці наближеного до природи лісівництва, кажуть фахівці. Це система ведення лісового господарства, за якої ліс відновлюється і формується безперервно, його структура подібна до природної, а насадження стійкі до зміни клімату. Такий підхід до створення лісів впроваджує Європа. Її досвід переймає Україна, прописавши це у Державній стратегії управління лісами до 2035 року.

Та через війну треба переглядати більшість планів і програм. Нещодавно за ініціативи WWF-Україна відбулася зустріч робочої групи, присвячена розвитку наближеного до природи лісівництва в умовах війни. Вердикт експертів – природо-орієнтовні рішення в лісовому секторі потрібні, але приймати їх треба швидко. Далі – кілька рекомендацій експертів, як допомогти лісам після війни.

– Щоб допомогти землям, де залишилося багато боєприпасів, пропонуємо оптимізувати системи лісових насаджень, обробітку ґрунту, посилити контроль за сівозмінами і за використанням пестицидів, – зазначила Наталія Висоцька, к.с.-г.н., експертка WWF-Україна. – Це треба робити в комплексі, бо одна позиція матиме маленький ефект. І тільки після знешкодження цих боєприпасів. Також варто створити карти постраждалих територій з описом комплексу заходів для їхнього відновлення.

Експертка радить створювати генетичну базу насіння, яка може бути запасом на випадок неврожаїв, а також покращить продуктивність та якість нового лісу. Оскільки зміни клімату триватимуть, треба змінювати термін початку лісокультурних робіт. Орієнтуватись краще не на традиції чи календар, а на метеорологічні умови – коли сходить сніг і коли прогрівається ґрунт.

– Важливо, щоб протипожежні заходи навіть під час війни були реалізовані, а держава швидко могла реагувати на появу вогню. В зв’язку з цим доцільно прибирати вчасно сухостій, бо у випадку буреломів чи інших стихійних лих це ще один привід до спалаху пожежі. Зараз існує низка обмежень щодо прибирання сухостою, а це сприяє поширенню шкідників. Тому варто переглянути обмеження щодо рубок, необхідних для ліквідації стихійних лих. Також варто зняти бюрократичне навантаження на лісгоспи щодо проходження оцінки впливу на довкілля. Особливо там, де були стихійні лиха у воєнний час. Втрата часу – це і втрата дорогоцінної деревини. Все одно стихія завдала шкоди довкіллю, якщо ця шкода буде якнайшвидше монетизована, це буде максимально ефективне рішення, – резюмувала Наталія Висоцька.

Також вона наголосила, що наближене до природи лісівництво – це сучасне лісовпорядкування, гарні лісові дороги, осучаснення систем сповіщення, інвестиції у лісову охорону. Власне, все це поступово впроваджувалося до війни. Зараз ці плани треба корегувати. Як слушно зауважив Сергій Зібцев, д.с.-г.н., директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, експерт WWF-Україна, невідоме майбутнє потребує адаптивного менеджменту:

– Коли ми говоримо про ліс, клімат та війну, треба одразу визначати пріоритети. Створення ефективного механізму лісової політики – це перший пріоритет під час війни. Зараз ми розуміємо, що ліси забрудненні боєприпасами, тому треба по-іншому організувати охорону лісів від пожеж, якщо вони насичені вибуховими предметами. Існуюча нормативна база ці нові виклики не вирішує. Наприклад, як забезпечити населення дровами в умовах воєнного стану. Поки що інструменту лісової політики, яка дозволить оперативно змінювати законодавчі норми під потреби населення та економіки, немає. Нова нормативна база має навіть прописати, як людям далі ходити в ліс.

За словами Сергія Зібцева, зараз немає чіткого розуміння, що робити з лісгоспами, які потрапили в зону бойових дій, і як бути з їхньою сертифікацією. Нагадав також про необхідність розробки надзвичайного порядку охорони лісів від пожеж.

– Лісгоспи не можуть зараз використовувати ті нормативи, які є. Вирішити ці проблеми швидко теж непросто, – додав Сергій Зібцев. – Можливо, фахівці УкрНДІЛГА можуть допомогти з підготовкою нової нормативної бази. Загалом же, треба розробляти нині таку лісову політику, яка дозволить оперативно та ефективно реагувати на всі проблеми та виклики. І це має бути не просто набір документів, а постійний процес.

Аби розв’язати ці питання, учасники робочої групи готують рекомендації щодо впровадження наближеного до природи лісівництва, враховуючи зміни клімату та воєнні виклики.

Джерело: ЕКО-iнформ