«Ти в моєму серці, Україно!»: в університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена пам’яті Бориса Олійника

В день ясний і в ночі горобині
В рідній чи далекій стороні -
Ти в моєму серці, Україно,
Думою Шевченка гомониш...

Таким був епіграф очно-дистанційної Всеукраїнської науково-практичної конференції,  присвяченої пам’яті видатного українського поета, перекладача, дійсного члена НАНУ, Почесного академіка Академії мистецтв України, Героя України,  одного із фундаторів Українського фонду культури, котрий протягом 30-ти років був його головою,  Бориса Ілліча Олійника, яка відбулася 19 березня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Організаторами конференції стали гуманітарно-педагогічний факультет університету і Зачепилівська гімназія імені Бориса Олійника Новосанжарського ліцею, що на  Полтавщині, а участь у ній взяли понад 250 учасників.

«Сьогодні Україна, як ніколи, в серці кожного з нас, - наголосив, відкриваючи конференцію, проректор з науково-педагогічної роботи професор Василь Дмитрович  Шинкарук, - адже повномасштабна російсько-українська війна щодня забирає життя воїнів, мирних громадян, дітей». Їх пам’ять учасники конференції вшанували хвилиною мовчання.

З вітальним словом до присутніх звернувся  ректор НУБіП України академік Станіслав Миколайович Ніколаєнко, який товаришував  з поетом, тому впевнений: Борис Олійник – великий українець, який усім життям і активною громадянською позицією довів, що поет відповідає за все, що було до нього, що відбувається за його життя і що буде після нього.

Проникливим стало відеовітання від колективу Зачепилівської гімназії на чолі з директором Марією Тимофіївною Краснюк, перед яким учасники конференції почули в запису  голос самого Бориса Ілліча Олійника та його поезію про рідне село Зачепилівку. Це місце на Землі поет особливо любив, хоч колись не знайшов його на глобусі…

Наукову частину конференції розпочала доповідь доктора політичних наук, професора, голови Наглядової ради Національного університету біоресурсів і природокористування України Миколи Володимировича Томенка  «Просвітницька місія в житті та діяльності  Бориса Олійника».   «Якби Борис Олійник жив сьогодні, - зазначив Микола Володимирович, - він був би з нами у боротьбі за українське село, українську школу, українську державу. А лише за те, що на початку липня 1988 року під час виступу на XIX конференції Компартії у Москві Борис Олійник, говорячи про сталінський терор 1937 року, цілком неочікувано для присутніх  завершив цю тему словами про те, що в Україні гоніння почалися задовго до 1937-го, тому треба з’ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія, він заслуговує уваги і поваги.»

Забіліли сніги,
Забіліли на цілому світі.
Опадає листок,
Як зів'яле чаїне крило,
Там, де ми відбули,
Там, де наше відтьохкало літо, - 
Забіліли сніги, забіліли сніги...
Замело...  - писав колись Борис Олійник. Але не може замести пам’ять про поета, бо він не «відбув», а залишив він по собі  глибокий слід. Тож про   «поета-стоколоса» Бориса Олійника у рецепції Олеся Гончара  цікаву доповідь проголосив доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Полтавського національного університету ім. В.Г.Короленка Микола Іванович Степаненко.

Спогадам про Бориса Ілліча Олійника поділився у доповіді «Стою на Землі» член Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України Іван Сергійович Чиж.

А доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України Марина Іванівна Навальна у доповіді «Борис Олійник про матір: поезія вдячності, любові, сподівань»  висловила думку, що такі ніжні слова про Матір, як ті, що народилися з-під пера Бориса Олійника,  мало кому вдавалося відшукати, бо поезії про матір у Бориса Олійника найщемкіші, найліричніші, вони стали пісенними перлами української культури.

Емоційно сприйняли учасники конференції літературно-музичну-композицію за творами Бориса Олійника « З  усіх  -  два  слова: "Мати"  і  "Вітчизна" - існують звіку тільки в  однині », підготовану кафедрою культурології, де, окрім поезії, прозвучали «Пісня про матір», «Мати сіяла сон», « Колискова маленькому киянину», «Дзвони Чорнобиля» у виконанні народного жіночого вокального ансамблю «Октава», заслуженого артиста України доцента Віктора Кавуна,  викладача Влади Чайки, завідувача лабораторіями Ірини Литвиненко, фахівця Тетяни Симоненко. А супроводжувала її яскрава презентація від мистецької студії «Голосіївська палітра» під керівництвом доцента Ярини Пузиренко.

Долучилися до цієї частини учасники народної студії естрадного співу «Войтвойс» під керівництвом Ірини Войтюк та народного театру «Березіль» під керівництвом старшого викладача Наталії Тітенко (пісні і поезії у їх виконанні можна було послухати і побачити перед початком конференції).

Тож впевнені: про постать Бориса Олійника треба говорити, а творчий спадок вивчати і передавати.

Ірина Майданюк,
завідувач кафедри культурології