До Міжнародного жіночого дня. Студентка Анастасія Фесун про можливості, які відкриває навчання у НУБіП

     Четвертокурсниця факультету аграрного менеджменту Анастасія Фесун за програмою подвійного дипломування одночасно навчається в НУБіП і Словацькому сільськогосподарському університеті в м. Нітра. Серед інших таких студентів її вирізняє те, що у двох вишах одночасно вона навчається з самого 1-го курсу.

• То звідки ж таке рішення відразу прийти навчатися за програмою подвійного дипломуванння?

     – З раннього дитинства хотіла навчатися за кордоном. Мабуть, далося в знаки захоплення Хогвардсом (сміється). Мої батьки підтримали це прагнення і допомогли. Тож я вивчала мови – англійську, італійську, чеську, польську, арабську. А коли опинилася в Словаччині, то, зрозуміло, що і словацьку. Але то вже було легко: по-перше, вона дуже схожа на українську, по-друге, була база – чеська. До того ж, коли вчиш не першу мову, то маєш навик. Вже не боїшся помилятися: хай краще виправлять помилку у мовленні, зате навчишся.

• Чому спинила вибір на НУБіП, а не якомусь європейському університеті?

     – Коли прийшов час обирати виш, спочатку дійсно збиралася навчатися у Чехії. Але потім почала розглядати й інші варіанти. І в одному з журналів прочитала, що НУБіП України за показником міжнародна співпраця має дуже високий рейтинг. Це й стало основною причиною, чому, маючи результати ЗНО 190+, обрала його.
     Тоді мене зрозуміли не всі, але зараз переваги вже мого вишу очевидні. Як тільки стала студенткою, звернулася у міжнародний відділ і дізналася про варіанти, мені допомогли зорієнтуватися у виборі закордонного університету-партнера, оформити документи, навіть зробити необхідні переклади. Для мене вже тоді було важливо не втрачати часу, розпочати з першого курсу, і мені в цьому дуже допомогли. Як результат – у свої 20 вже маю диплом бакалавра словацького вишу, а через п’ять місяців – отримаю його і в рідному НУБіП.

• А спеціальність?

     – Обрала менеджмент, у якому мене цікавила насамперед зовнішньоекономічна діяльність. Вкотре переконуюсь: це дуже перспективна спеціальність, адже світ глобалізується. Тому фах і факультет обрала вірно: тут відчуваю постійну підтримку. Наш декан Анатолій Остапчук – дуже відкритий у спілкуванні зі студентами, до нього завжди можна звернутися за порадою і підтримкою. Це особливо яскраво видно, коли спілкуюся зі знайомими з інших вишів: там пробитися до декана практично нереально. Мені вони по-доброму заздрять, адже на нашому факультеті насправді європейські відносини.

• Повернімося до навчання у Словаччині. Як проходила соціальна адаптація? Все таки інша крана…

     – Тут було трохи важче. Я взагалі важко сходжуся з людьми, а мені ж тоді було лише 17. Елементарно: зареєструватися, поселитися в гуртожиток тощо. Раніше ж за мене всі схожі питання вирішували батьки. Поштовхом із зони комфорту стала моя подача документів на проживання в країні: у митній поліції черга, не завжди у ній привітні люди, потрібно зібрати багато паперів. Наразі Україна отримала безвіз, і наші студенти з цими питаннями більше не стикаються.

• З особистого досвіду поділися, як полегшити адаптацію?

     – Виходьте із зони комфорту і активно знайомтеся з новими людьми. До речі, ті студенти, з ким познайомилася тоді, чотири роки тому, і досі мої найближчі друзі. А ще слід тверезо оцінювати свою здатність до адаптації, адже не всім це дається легко. Потрібно працювати над собою.

• І от навчання. Для початку, якою мовою?

     – Я навчаюся англійською і мені було дуже легко, бо рівень знання мала дуже високий. Розуміла все, головне – бажання навчатися, вчасно виконувати завдання за програмою і ніяких проблем не матимете. У Словаччині залікова сесія у грудні, а основна – у січні. Але всі викладачі дають можливість скласти останню раніше. І тут дещо важче, але я встигаю це зробити вже четвертий рік. І на сесію в НУБіП приїжджаю з повністю складеною словацькою. Спокійно складаю заліки й іспити вже тут та можу побути зі своєю родиною, зустрітися з друзями. Тобто головне, зорганізуватися. Ще зазначу, у Словаччині все для студентів: тобі завжди підуть назустріч, коли бачать, що стараєшся. Крім того, там студент може абсолютно безкоштовно користуватися транспортом і об’їхати всю країну.

• Чим захоплюєшся?

     – Здебільшого навчанням. Така вже вдача: якщо сесія, то на відмінно. Крім того, у словацькому університеті за програмою Еразмус+ дають змогу їхати за обміном, куди захочеш. Відбір дуже прозорий: створена спеціальна електронна система, куди вводиш свої дані, і далі все відбувається практично без людського фактору. Крім фінальної співбесіди, яка швидше вже формальність і перевірка знання мови. Я скористалася і цією можливістю, тож весь 2-й курс навчалася в Чехії, в Брно. Таким чином свою дитячу мрію здійснила. Тепер взагалі переконана: всі бажання здійснюються. Адже другою країною, де хотіла навчатися, була Італія – і зараз навчаюся вже тут, знову ж таки за програмою Еразмус+.
     Тому хочу порадити своїм колегам-студентам: будьте активнішими! НУБіП відкриває стільки можливостей для різноманітного міжнародного стажування, дізнавайтеся про умови і пробуйте свої сили!

Розмовляла Ірина Білоус