Землеустрій, охорона та оподаткування земель на територіях, що постраждали внаслідок бойових дій

  З такою назвою 05 жовтня 2023 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся науково-практичний семінар. Цього разу організаторами заходу виступили факультет землевпорядкування НУБіП України, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація фахівців землеустрою України» та «Асоціація сертифікованих геодезистів України».

  Перш за все, науковим івентом зацікавилися представники органів місцевого самоврядування, фермерських господарств, науково-дослідних інститутів, неурядових громадських організацій, експерти із земельного законодавства, здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники та ін. Загалом до участі у заході долучилось понад 70 учасників, які брали активну участь в обговоренні, а його трансляція доступна на каналі YouTube:

  На початку зустрічі, з вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков. Він озвучив ряд питань, на які б більшості учасників заходу хотілось би отримати відповіді. Одним із надважливих таких питань є розробка справедливої і прозорої податкової політики, що сприятиме економічному відновленню постраждалих територій. Не менш важливою отримати відповіді на питання: якою має бути стратегія планування землекористування постконфліктних територій? як реконструювати інфраструктуру на постраждалих внаслідок бойових дій територіях? Також Тарас Олексійович, зробив наголос на необхідності врахування екологічних проблеми та відновлення екосистем, що постраждали від бойових дій, на ролі міжнародних та неурядових організацій, світової спільноти в підтримці територій, що постраждали від бойових дій.

  Першим в обговоренні взяв участь очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який зазначив, що тема охорони та оподаткування земель на територіях, що постраждали внаслідок бойових дій є сьогодні вкрай актуальною.
  В умовах воєнного конфлікту виникає потреба у відновленні та розвитку територій, а також в забезпеченні ефективного використання земельних ресурсів. Однак, цей процес стикається з численними викликами та проблемами. Насамперед, землеустрій постає важливим етапом відновлення територій, що постраждали внаслідок бойових дій. Він включає в себе ідентифікацію та кадастрову реєстрацію земель, встановлення меж та правові відносини щодо їх використання. Це допомагає забезпечити чіткість та стабільність правового режиму земель, а також відновити економіку та суспільство на постраждалих територіях.
  Охорона земель на таких територіях також пріоритетне завдання. Після воєнного конфлікту, землі можуть бути забрудненими вибуховими речовинами, хімічними сполуками або іншими небезпечними матеріалами. Тому необхідно провести моніторинг та оцінку екологічного стану земель, а також вжити заходи з їхнього очищення та відновлення. Крім того, охорона природних ресурсів на цих територіях є важливою для збереження біорізноманіття та екосистем. Питання оподаткування земель – також має свої особливості і потребує особливої уваги.
  Потому до обговорення долучився голова громадської організації «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павла Матвєєв. У своєму виступі Павло Миколайович поділився досвідом виконання робіт із землеустрою на Харківщині та зазначив, що на території Балаклійської, Дергачівської та інших громад, де й досі ведуться активні бойові дії, комплекс геодезичних робіт провести майже не можливо. Варто заначити, що більшість робіт з геодезії та землеустрою нині поставлено на паузу і не проводиться взагалі, в тому числі і через відсутність коштів у місцевих бюджетах. Щоб відновити роботу на цій території, треба повністю розмінувати, що займе немало часу. Тому й до оподаткування земель у цих районах необхідно підходити з обережністю.

  Радник із земельного законодавства Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Євген Бердніков торкнувся законотворчого напрямку. Він нагадав, що перші законопроекти вже презентовані спільноті, на заходах, майданчиком для проведення яких виступив факультет землевпорядкування НУБіП України.
  Наразі найбільша увага приділяється трьом напрямкам – нормотворча робота у сфері просторового розвитку, охорони земель, відновлення земель. Крім того, важливе значення має розробка практичних кейсів, зокрема, це звільнення від сплати тих землекористувачів, які мають порушені земельні ділянки, що постраждали внаслідок бойових дій.
  Наступним до слова запросили Юрія Перекупського – представника однієї з постраждалих громад Харківщини – Роганської. Доповідач зауважив, що питання оподаткування є дуже болючим для громади, адже 80% території – це землі державної власності. З 2022 року землекористувачі були звільнені від податків, як такі, що знаходяться під активними бойовими діями. Громада недоотримала значне фінансування, крім того, більша частина підприємців перевели свої підприємства на безпечніші території. Для прикладу, одним із найбільших наповнювачів місцевого бюджету в громаді була Харківська фабрика Філіп Морріс, яка здійснила релокацію і розмістила свої потужності в іншій області.
  Чому це так важливо? Перед громадами уряд ставить все більше і більше задач щодо відновлення інфраструктури та соціальної сфери, громадянам. А їх налічується більше трьох тисяч в громаді, підкреслив Юрій Петрович. Змінились підходи до цивільного захисту, необхідно забезпечити якісні укриття усім мешканцям, також важливою є допомога ЗСУ. Цей фінансовий тягар лягає на плечі місцевого бюджету, який майже не наповнюється. Тому фінансовий механізм потребує вдосконалення, в тому числі і на законодавчому рівні, щоб якісно виконувати ті завдання, які ставляться перед громадами.

  До Юрія Перекупського було багато запитань, зокрема завідувачка кафедри земельного кадастру Наталія Мединська поцікавилась, яка участь іноземних фондів/донорів щодо надання коштів для відновлення територіальної громади? Як вони розподіляються і чи залишається щось на природоохоронні заходи? Адже з виступу зрозуміло, що видатки місцевого бюджету є лише прямі, направлені на відновлення життєдіяльності населення (котельні, водонапірні башти, комунікації і т.д). До відповіді також долучився Євген Бердніков, який навів приклад, які заходи є перешочерговими, власне, для міжнародного фонду, який він представляє. Євгеній Сергійович, зауважив, що якщо громада має комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, де є проведена стратегічна екологічна оцінка, то це і є путівник по реалізації таких заходів. Тобто згадана містобудівна документація є прозорим інструментом і для іноземних донорів.
  Дніпропетровську філію охорони ґрунтів представив Сергій Долгий, який звернув увагу на взаємовідносини землевласників і представників органів місцевого самоврядування, щоб раціонально використовувати земельні ділянки, проводити агрохімізацію і т.д. і просить саме керівництво громад контролювати це питання.

  Своєю думкою щодо проблеми землеустрою, охорона та оподаткування земель на територіях, що постраждали внаслідок бойових дій, поділився завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин. Сьогодні користувачі звільнені від необхідності сплачувати плату за землі, які розташовані на територіях, де ведуться чи велися бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, та за землі, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами. На територіях, де ведуться чи велися бойові дії, не можуть ви користуватися в повній мірі. Наразі виникає питання, як застосувати виключення із оподаткування на ті землі, які знаходяться на вже деокупованих територіях. Плата за землю є одним з головних джерел наповнення місцевих бюджетів. Крім того, податкове навантаження на землі дуже нерівномірне – нормативна грошова оцінка сільськогосподарських земель і земель промисловості суттєво відрізняється.

  Важливо використовувати дані дистанційного зондування землі, перш за все, моніторинг посівів сільськогосподарських культур. Якщо земельні ділянки обробляються, хоча територіальна громада звільнена від плату за землі, то варто повернути ці земельні ділянки до оподаткування. Це можливо за умови внесення змін в законодавство щодо державного контролю за використанням та охороною земель і надати можливість проводити камеральні перевірки дотримання земельного законодавства із використанням даних ДЗЗ.
  Наприкінці експерт торкнувся питання просторового планування та вілщеачив, що більшість громад знаходять можливість розробки комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади, а прикордонні громади повністю змінюють позір на використання транскордонних територій, адже з росією і білоруссю має бути повна стіна і ніякі інвестори вже не будуть інвестувати в жодні проекти. Це вплине на фінансування, наповнення бюджету, демографію. Головний напрям використання прикордонних територій це військова інфраструктура і сільське господарство, щоб територіальна громада мала хоч якийсь дохід.
  Також експерт зазначив, що не втрачає надії на розробку нової Генеральної схеми України з актуальною інформацією. Що в свою чергу призведе до зміни усієї планувальної документацію на регіональному та місцевому рівні.
  Варто звернути увагу, що в Україні, після війни, будуть території, які практично не можливо буде швидко повернути до господарської діяльності. Там велися найактивніші бойові дії і розмінувати їх буде нереально.
  Голова Якимівської селищної військової адміністрації Запорізької області Олександр Правосуд зазначив, що на території громади в обробітку було близько 100 тис га землі – головним чином рілля під зерновими. Місцевий бюджет наповнюється за рахунок приватних аграріїв різних форм власності. На сьогодні йде підготовка до деокупації і вже бачать ряд проблем, серед них:
- тотальне знищення та замінування сільськогосподарських земель;
- багато земель знищенно фортифікаціними спорудами армії окупанта, де до 2 метрів знищений ґрунтовий покрив через розриття, бетонування тощо;
- руйнування Каховського водосховища, що повністю знищило систему зрошення та осушення в області;
- лісосмуги, які тотально знищені на окупованих землях для військових потреб або в ході бойових дій.
  Щодо оподаткування землекористувачів на території громади, то тут все складно і вважає, що мають бути дуже лояльні умови, хоча б для того, щоб підприємці почали відновлювати свою роботу.
  Загалом обговорення проблем, що виникають при землеустрої та оподаткуванні земель на територіях, що постраждали внаслідок бойових дій було досить жвавим, оскільки питання та проблеми, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування