Ірина ШИПНІВСЬКА з Києва: мрію турбуватися про здоров’я тварин і людини
Ці слова пророчі і їх часто говорять майбутні наші студенти, адже всі вони впевнені, що мрії збуваються. Ось такою мрійливою, а ще чарівною, є майбутня випускниця Немішаєвського фахового коледжу Ірина Шипнівська, а незабаром і, студентка факультету ветеринарної медицини НУБіП України 2026 року.
Розкажіть про себе, пані Ірино
Народилася і проживаю в місті Києві. Мені 18 років. У 2022 році закінчила середню школу № 205 міста Києва. Під час навчання у школі я завжди була лідером та старостою класу. І, донині дуже вдячна своїй школі за натхнення до навчання та вчителям, за вагому підтримку у всіх починаннях. У шкільні роки захоплювалася уроками біології та хімії. Ось тоді вже у старших класах ставила собі питання: «Ким же я хочу стати в майбутньому? Адже після шкільних років я стану на порозі самостійного життя. І той час настає, де слід визначити свої уподобання й обрати одну з доріг, на якій би можна було б якнайповніше себе реалізувати». За словами батьків розуміла, що потрібно було обрати ту професію, яка б приносила не тільки задоволення, але й користь людям. І, тоді я поділилася своєю мрією з батьками та бабусею і дідусем: «Хочу присвятити своє життя тваринам: буду за них турбуватися, лікувати їх та оберігати». На мою думку, оберігати здоров’я і життя тварин, а з ними і людини – найблагородніша справа і найдорожчий скарб. У бабусі та дідуся, що живуть у селі, завжди було і є чимало тварин. Саме бабуся і дідусь передали мені свою любов до корови, кози, коня, собаки, кота, кролів, гусей та індиків. Для мене ці тварини дивовижні. Ось тоді вже до вибору професії я поставилася досить відповідально, а мої рідні з радістю підтримали, бо саме ветеринарна медицина і є мрією мого дитинства. Тому після закінчення школи вступила до Немішаєвського фахового коледжу НУБіП України на спеціальність «211 Ветеринарна медицина».
Як склалося Ваше навчання у коледжі?
Всі роки навчання у коледжі даються мені досить легко, бо я лідер ще зі школи. Дуже хороші, професійні, а ще доброзичливі та чуйні викладачі. Кожен із них заслуговує найкращі слова вдячності. У коледжі є потужна матеріально-технічна база, особливо для удосконалення практичних навичок у студентів, майбутніх ветеринарів. Заняття зі всіх дисциплін стараюся не пропускати, бо хочу почути та побачити щось нове для себе. На старших курсах у мене та у моїх друзів є можливість гарно навчатися і набувати саме практичних навиків у ветеринарній клініці «Vet House», сучасному рентген-кабінеті, що знаходяться при відділенні «Ветеринарна медицина», у навчально-виробничих лабораторіях «Тваринництво» і «Зооцентр». Досить повчально для мене, як і для моїх друзів є те, що у ветеринарній клініці викладачі разом зі студентами надають клінічні, лікувально-профілактичні, терапевтичні, хірургічні, санітарно-гігієнічні послуги, а також здійснюють консультацію власників з питань діагностики, лікування тварин, профілактики у них хвороб. Після таких практичних занять у клініці ще більше розумію, що професія ветеринара досить почесна, шанована, затребувана, адже все більше людей заводять домашніх улюбленців, займаються продуктивним і дрібним тваринництвом.
Нині я навчаюся на четвертому курсі. Разом з тим працюю, у вільний від навчання час, у волонтерському притулку для тварин «Хатуль Мадан», що знаходиться у Києві по вулиці Володимирській. Тут тимчасово утримують евакуйованих із зони бойових дій собак, котів й інших тварин. Також буваю та підробляю й в інших притулках для тварин. Допомагаю тваринам адаптуватися до нового життя, виконую надані рекомендації фахівців щодо лікування їх за необхідності.
Про що мрієте?
Моя мрія стати лікарем ветеринарної медицини, бо це одна з найдавніших професій на землі. Ще змалку пам’ятаю доброзичливого, лагідного лікаря-ветеринара, який приходив на допомогу бабусі та дідусеві, коли хворіли їхні корова, потім собака та кінь. Щоб мати таку професію, потрібно любити тварин, турбуватися про їх здоров’я, рятувати їх від хвороб і загибелі, а цьому мене вже навчили у Немішаєвському фаховому коледжі. У майбутньому хочу мати більш глибокі знання та високу майстерність з професії лікаря ветеринарної медицини. Також мрію отримати знання з інноваційних напрямків у ветеринарній медицині, зокрема з телемедицини, роботизованої хірургії, штучного інтелекту у діагностиці хвороб тварин, збудників заразних хвороб, генетичній ветеринарній медицині та набути професію майбутнього. Наприклад, ветеринарний лікар-інженер, консультант з біодруку органів тварин, біоетик. Розумію, що для цього мені, як майбутньому лікарю ветеринарної медицини, потрібно буде прикласти чимало зусиль, щоб оволодіти певними навичками і знаннями, зокрема цифровою грамотністю, емпатією і креативністю (Soft skills), досконалим знанням англійської мови та інтердисциплінарністю. Ось такі знання й уміння з майбутньої професії лікаря ветеринарної медицини, на мою думку, можна отримати лише в Національному університеті біоресурсів і природокористування України на факультеті ветеринарної медицини.
Що побажаєте собі і своїм друзям – майбутнім студентам університету?
Хочу побажати собі, своїм друзям з коледжу та всім випускникам 2026 року завжди йти за своєю мрією і не відступати. Знайти своє щастя в житті і не пропустити його. Удачі і успіхів всім нам нехай на складному, але дуже цікавому життєвому шляху. Більшість з нас все ж таки стануть студентами і переживуть ще чимало чудових хвилин. Проте для мене Немішаєвський фаховий коледж, для інших випускників школа, так і залишаться у наших спогадах на все життя. Давайте дорогі мої випускники коледжів і шкіл збережемо в собі жагу до життя і знань.
Хай завжди поруч з нами будуть вірні друзі та мудрі наставники. Бажаю всім нам мирного неба та Божої благодаті. Дякуємо Збройним Силам України за можливість жити, навчатися та мріяти.
Дякуємо Вам, пані Ірино, за цікаву розмову.
Чекаємо Вас в університетських аудиторіях і лабораторіях за студентською лавою.