В ГОСТІ ДО МИТЦЯ І КОБЗАРЯ

March 23, 2017
Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12

В березні традиційно в Україні святкують Шевченківські дні. Не остались осторонь і студенти магістратури факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК спеціальності «Технології зберігання, консервування та переробки м’яса» разом зі своїм куратором, доцентом кафедри технології м‘ясних, рибних та морепродуктів Людмилою Тищенко, завітавши до Національного музею Тараса Григоровича Шевченка. 

« І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
і воля святая!»
 

Фото: У внутрішньому дворику музею Т.Г. Шевченка

Музей з 1949 року розміщено в чудовому палаці, витриманому у стилі італійського Ренесансу, що наприкінці 19 століття належав цукропромисловцю і меценату Миколі Артемійовичу Терещенку.

 

Фото: Будинок цукропромисловця і мецената М.А. Терещенка 

 

Не останню роль при виборі місця для музею зіграло і розташування будинку неподалік пам’ятника Т. Шевченку і Київського університету, який уже в повоєнні роки носив ім’я великого Кобзаря.

Фото: Пам'ятник Т.Г Шевченка, який споглядає на університет 

 

Фото: Пам'ятна табличка на Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка в якому працював з 1845 по 1847 роки великий кобзар 

Відразу ж у вестибюлі увагу відвідувачів привертає оздоблення плафона над сходовою частиною, що розписано живописними панно за мотивами давньоруських билин, а зверху дивиться наш Шевченко.

Фото: У вестибюлі музею Т.Г. Шевченка 

Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських робіт Шевченка, документів про його нелегке, але дуже насичене життя, його багатогранну творчість, рукописів його поезій, рідкісних фотографій поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями. У 24 залах розміщено понад 4 тисячі експонатів.

 

Фото: Поема, замальовки до неї та картина Т.Г. Шевченка "Ворожка 

 

Фото: Картина Т.Г. Шевченка "Свати" 

Геніальний поет Тарас Шевченко був не менш геніальним художником: улюблений учень Карла Брюллова, випускник Петербурзької імператорської академії мистецтв (до того ж удостоєний трьох срібних медалей), чудовий портретист, пейзажист, який залишив після себе близько 1100 малярських робіт (різноманітних за жанром та за технікою виконання).

Фото: Вчитель Т.Г. Шевченка Карл Брюлов (олівець)

Як художник він займає одне із найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Тарас Шевченко був одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту в Російській імперії, недаремно його називали «російським Рембрандтом». Він прекрасно володів різними методами графічного зображення, чудово поєднував офорт і акватинту. Саме за мистецтво гравюри Тарас Шевченко був удостоєний звання академіка.

Фото: Гравюра Т.Г. Шевченка "Видубицький монастир"

 

Фото: Екскурсовод Олеся Пономаренко зацікавила студентів експонатами музею

Дуже цікавою і захопливою була розповідь екскурсовода Олесі Пономаренко, яка не тільки знає життя поета в найменших деталях, а і декламує всі його писемні твори.

« Бодай кати їх постинали,
Отих царів, катів людських. »

Фото: Олеся Пономаренко декламує твори великого Кобзаря  

 

Фото: Біля портрету Т.Г. Шевченка студенти магістри факультету харчових технологій і управління якістю продукції АПК  

 

 

Фото: На Канівських схилах біля Дніпра рідного та ревучого

«Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.»

 

В експозиції музею показано значення Тараса Шевченка для України, означено його вагоме місце у світовій культурі через історію геніальної людини, що складається з історії про родовід; історії про те, як і чому представник петербурзької богеми, на якого чекало блискуче майбутнє успішного, модного й вочевидь благополучного художника, обирає інший шлях – для себе й свого народу, – уклавши «Кобзар» 1840 року.

 

Тобто, це розповідь Історії про людину, яка завжди робила вибір не на користь власних інтересів, а заради конструювання словом генія достойного майбутнього своєї країни, не заради живота свого, а на заради Батьківщини рідної. 

Людмила Тищенко,
доцент кафедри технології м'ясних,
рибних та морепродуктів

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook