Соціальні ініціативи у відтворенні лісів

     Міжнародний науково–практичний онлайн–семінар «Social initiatives in forest restoration», що відбувся 13 листопада на кафедрі відтворення лісів та лісових меліорацій, присвячений саме соціальним ініціативам у відтворенні лісів. Ключовим доповідачем став Антон Тімошенко – голова екологічної організації «Little Earth» («Маленька Земля»), Таджикистан, який поділився досвідом своєї організації у відновленні рослинного покриву у високогірних і віддалених регіонах – Бартангській долині Паміру. Антон розпочав свою доповідь із основних напрямів роботи організації – енергозбереження – та причин пилової бурі, що нещодавно покрила Душанбе і затрималася там на кілька тижнів. Більшість місцевих жителів переконані, що пилові бурі приходять з Афганістану, хоча саме місто знаходиться у «колодязі», захищеному гірськими хребтами, адже 93 % країни – це гірська місцевість.

     Населення Таджикистану зростає дуже швидко, але в той же час країна є однією із найбідніших і основних джерелом промислової енергії залишаються гідроелектростанції, побудованих ще у радянські часи, та у сучасних умовах продуктивність їх нижча за потреби й виник значний енергодефіцит. Внаслідок цього збільшилися обсяги добування вугілля, що стало хибних шляхом боротьби із енергетичною кризою, оскільки із економічною недоступністю для населення вугілля розпочалися масштабні вирубки лісів і викорчовування чагарників. Важливо, що ліси не так давно вкривали 20 % території республіки, однак разом із енергетичною кризою та розкорчовуванням лісових земель для вирощування бавовни, що привело до зниження лісистості у майже 10 разів – до 2,5 %. Саме знищення лісів стали причиною тривалих і частих пилових бурь і селевих потоків. Тому організація розпочала свою роботу за трьома напрямами: просвіта, демонстрація прикладів і практичне втілення проєктів.

     Перший проєкт команди полягав в установці сонячних батарей у віддалених кишлаках (селах), оскільки більшість регіонів відрізані від електропостачання, що знижує рівень освіти населення. Також організація втілювала проєкти із облаштування автономних сонячних теплиць, що не потребують додаткових засобів опалення, і таким чином забезпечили місцеве населення можливістю вирощувати овочі та саджанці плодових. Інші проєкти здійснювали роботи із утеплення приміщення місцевими ресурсами та створення енергоефективних печей для зниження енерговитрат і використання палива. Також облаштовували сонячні водонагрівачі, створювали громадські бані і сонячні кухні, останні дозволяють знизити 80 % річного виростання дров. Всі ці заходи мали на меті надання альтернатив населенню й зниження використання лісових ресурсів та створення сприятливих передумов для поступового відтворення лісів.

     Проєкт зі створення було втілено нещодавно. Серед складнощів – це отримання дозвільних документів для виділення ділянок під створення насаджень, малородючий кам’янистий грунт, необхідність обгородження ділянок з метою попередження об’їдання худобою, дикими тваринами, і низька зацікавленість населення. Антон висловив бажання подальшої співпраці із кафедрою відтворення лісів та лісових меліорацій та реалізації спільних проєктів із науковим супроводом.

     Доцент кафедри Ганна Лобченко розповіла про соціальні драйвери, які стали передумовами реалізації проєктів з відновлення лісових смуг в Україні. Основна увага була приділена тому, що як і в попередні роки, так і нині сплескам зацікавленості населення у створенні лісових смуг є пилові бурі й інші несприятливі явища, а причиною їх виникнення є значна розораність території і знищення уже існуючих лісових смуг. Багато аналогій було проведено із досвідом Таджикистану, адже бездумне використання і знищення природних ресурсів призводить до екологічних проблем. Іншим аспектом доповіді було значення лісових смуг для збереження біорізноманіття і екологічного підходу для відновлення лісосмуг, який позиціонує проєкт «Лісосмуги життя».

     На завершення Тетяна Красник, студентка 2 курсу ОС «Бакалавр», презентувала учасникам проблеми і потенційні небезпеки, пов’язані із використання немісцевих видів, адже багато з них за сприятливих умов можуть стати інвазійними і зашкодити природним екосистемам, зокрема, як клен ясенелистий. Особливо важливо ідею донести до усіх волонтерів з посадки дерев, орієнтуючись на кількісні показники, але не турбуючись про садивний матеріал і подальші догляди за новостовреними насадженнями. Звісно, беззаперечним є факт, що у складних умовах інколи лише інтродуковані види можуть забезпечити існування насаджень – як у Степових посушливих регіонах, на неродючих грунтосумішах териконів тощо, однак і такі об’єкти потребують моніторингу та попередження неконтрольованого розповсюдження інтродукованих видів.

     Формат проведення заходу у карантинних умовах надав можливість приєднатися студентам, аспірантам та викладачам ННІ лісового і садово-паркового господарства, а також колегам з інших установ України та закордону. Переглянути запис можна за посиланням: https://youtu.be/GRwXM8n9zGI.