Магістри-землевпорядники: ми сумуватимемо за тобою, наш рідний факультет!

     Ось і пролетіли 5,5 років навчання в університеті як одна мить. Але вони залишили глибокий слід в наших серцях і душах. Це були найкращі роки, які залишили теплі спогади про нові знання, нові думки, нові знайомства. Час плине швидко, але спогади будуть зігрівати душу завжди.
     Спробуємо відтворити в пам’яті наші щасливі та безтурботні роки студентського життя.

     1 вересня п’ять років тому… Радісний і водночас хвилюючий день. Урочистості, вітальні слова, нові знайомства. Мабуть, не кожен з нас уявляв собі як пройдуть роки навчання в університеті. У перші дні ми навіть не знали, де знаходяться які аудиторії, де бібліотека, ще не роззнайомилися з одногрупниками, та що там, ще навіть шифр групи не запам'ятали. Проте ритм навчання змусив нас швидко ввійти в курс справи, і все пішло за звичаєм.
Лекції, практичні, лабораторні… Найскладніше було спочатку висидіти цілих годину двадцять на одному місці - лекції здавався просто нескінченними, важко було пристосуватися до незвичного виду викладання інформації, ніхто не диктував кожне слово і не чекав доки запишемо, лектор просто розповідав, а ми фіксували найголовніше. Потім почалися практичні заняття. Геодезія, топографія, креслення… Що робити? Куди бігти? Перші наукові незрозумілі статті, бібліотека, гігабайти скачаної з Інтернету інформації. Адже це не школа, в університеті все набагато серйозніше. Не можна просто отримати двійку і забути про завдання, в університеті все одно доведеться його виконати і тему вивчити. Крім того, хотілося зарекомендувати себе як старанного та кмітливого студента вже з перших занять. Адже як то кажуть "перший рік студент працює на заліковку, а далі заліковка працює на студента" і це – правда.

     Десь через тиждень-другий ми почали входити у ритм і нам навіть подобалося, ніби доросле життя, студентські кафешки на перерві, симпатичні хлопці та дівчата, студентські квитки.
     За півроку звикли до тривалих пар та великих обсягів інформації, відгуляли перший День студента, а навчилися користуватися каталогами у бібліотеці. І тут прийшла вона – перша сесія! Всі навкруги готувалися до новорічних свят, а ми до зимової сесії. Отримавши список зі ста екзаменаційних питань, ми починали пошуки інформації. Ми, як і всі студенти, пройшли через славнозвісні недоспані університетські ночі та через нічні приготування до екзамену. Кожен по різному складав свій перший іспит, хтось тріумфально, а хтось не дуже, проте початок був покладений, перший запис у заліковці зроблений, а це головне. Потім пройшли 2 екзаменаційні тижні, і нарешті канікули. Ура!
     Подальше навчання проходило не так драматично.

     Далі постають яскраві спогади про навчальну практику з геодезії. В нашому університеті для першо- та другокурсників серпень місяць є найвідповідальнішим, найскладнішим, найнапруженішим і водночас найприємнішим, найвражаючим і найкращим часом за роки студентства. А все тому, що практика з геодезії проводиться у Дзвінковому (на території Дзвінківського навчально-наукового геодезичного полігону). Для першокурсників це щось нове, не знане, не бачене, не відоме.
      Практика проводиться в польових умовах. А як же інакше? Тільки так можна набути справжні знання майбутнім фахівцям з геодезії та землеустрою. Тут передбачений повний комплекс топографічних робіт, необхідних для складання карт, розв’язання інженерно-геодезичних задач.

     Ми намагалися якнайкраще справитися з поставленим завданням, адже контроль за проведенням практики здійснювали декан факультету землевпорядкування та завідувач кафедри геодезії та картографії.
     Але запам’яталася ця практика не тільки тим, що ми здобували практичний досвід, а й тим, що ввечері весело проводили час і насолоджувалися літом. Прекрасна природа: справжній старий ліс, високі сосни, величні дуби, клени, багата флора і фауна, а головне – свіже повітря. Пісні під гітару, купання в річці, футбол, теніс... Це незабутнє літо!
     На третьому-четвертому курсі вже почалося доросле життя. Дехто з одногрупників пішли працювати, дехто одружився та народив дітей, а дехто так і продовжив насолоджувався кожною хвилиною свого студентства.

     І ось настав довгоочікуваний випускний рік, ми здавали останні екзамени, шукали роботу, писали солідну наукову роботу. Якби не наші керівники, то написання наших магістерських робіт так і залишилося б не підкореною вершиною.

     Випуск… Факультет землевпорядкування НУБіП України відчинив двері в світле майбутнє вже сформованим спеціалістам. В цей день пролунало безліч приємних слів, привітань і побажань. Ми безмежно раді, що наш важливий вибір в житті 5,5 років тому зупинився саме на факультеті землевпорядкування НУБіП України. Ми щасливі, що стали частиною однієї великої родини. Ми щасливі і безмежно вдячні, що саме тут знайшли вірних друзів, хтось об’єднав свої серця і навіть створив родину. 5,5 років це ціла історія життя, яка залишається в серці і пам’яті назавжди.

     Ми щиро вдячні всім викладачам нашого рідного факультету за клопітку та нелегку роботу, за досвід яким ви поділились з нами, за підтримку та допомогу в важкі моменти, за розуміння та віру в наші сили і починання. Ми дякуємо за незабутні моменти, емоції та спогади, що пережили в стінах рідного факультету. Ми дякуємо Вам, за те що ми спеціалісти своєї справи!
     Як би не склалася наша доля, серце кожного з нас буде сповнене повагою й щирою вдячністю Вам, дорогі викладачі. Ми ніколи не забудемо Вас і Вашу працю, не забувайте і ви про нас. Безмежна Вам шана і уклін.

З любов’ю та повагою магістри факультету землевпорядкування