Про ліс як «природний реєстратор» або для чого об’єднуються лісівники і кліматологи України і Польщі для спільних досліджень

     Днями завершилася тижнева дослідна польсько-українська експедиція у лісовому фонді Боярської лісової дослідної станції, яка виконала первинне завдання – відбір дослідних зразків (кернів) з стовбурів дерев сосни звичайної у 200-річному еталонному деревостані.

     У процесі росту і розвитку кожне дерево щорічно формує кільце деревини, яке чітко видно у кільцесудинистих деревних видів через контраст між ранньою (переважно весняною) і пізньою (переважно літньою) деревиною. Утворення кожного річного кільця деревини залежить від загальних кліматичних і локальних погодних умов, а також впливу інших біотичних і абіотичних факторів. Зокрема, у посушливі роки утворюються вузькі кільця деревини, а за умов значних атмосферних опадів протягом вегетаційного періоду утворюються широкі річні кільця. Тож, дерева є «природними самописцями», які відображають історію змін у природному навколишньому середовищі, а дослідження хронології росту дерев при поєднанні з кліматичними даними відкривають можливість визначити закономірності росту лісів за умов змін клімату.
     У складі дослідної групи працювали Моніка Зімянська (Monika Ziemianska) і Роберт Калбарчик (Robert Kalbarczyk) з Вроцлавського природничого університету та Сергій Зібцев, Андрій Білоус, Олександра Лещенко і Максим Мацала з ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.

     У лісовому фонді Боярської ЛДС є еталонне соснове насадження, у якому ще в 1956 році була закладена постійна пробна площа під керівництвом проф. К. Є. Нікітіна. Це насадження давно вже досягло природної стиглості і є унікальним дослідним об’єктом (середня висота дерев – 42 м, середній їх діаметр – 61 см). Кафедра лісової таксації та лісовпорядкування понад 60 років здійснює лісотаксаційні дослідження цього еталонного соснового насадження, а у 2017 році воно зацікавило польських вчених для проведення комплексних дендрохронологічних і кліматологічних досліджень. Вчені планують здійснити дендрохронологічний аналіз радіального приросту стовбурів дерев сосни та порівняти отримані результати з аналогічними даними відібраними в польських соснових лісах.

     Вчені очікують, що у найближчій перспективі відкриються можливості для розширення дослідної групи, залучивши вчених з Литви та Білорусі для вивчення впливу клімату на ріст і розвиток лісів у Східній Європі.

Андрій Білоус,
професор кафедри лісової таксації та лісовпорядкування