Відкритий мікрофон: проблеми аграрної освіти очима керівництва галузевих міністерств і керівників вишів

1 грудня 2016 року

     Земля навчальних закладів і її рейдерські захоплення, фінансування освітнього процесу в вишах, постійні новації в правилах прийому та багато іншого розглядалося на нараді-семінарі з питань підготовки фахівців для аграрного сектору та ефективного використання земельних та майнових ресурсів, що пройшов 1 грудня 2016 року в стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України.

     Необхідність такої зустрічі ректорів університетів і директорів коледжів та технікумів з керівництвом міністерств освіти та науки і аграрної політики та продовольства України назрівала давно. І, нарешті, ініційована знизу і підтримана Асоціацією працівників вищих аграрних навчальних закладів України, зібрала в НУБіП ледь не всіх їх керівників. Саме вони задавали тон зустрічі та хотіли почути конкретні відповіді на конкретні запитання.

Изображение

Изображение

     Відкриваючи роботу семінару, перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець віддав належне університету-господарю, відзначивши його творче і креативе студентство та потенційні можливості як національного вишу. В останньому він переконався, ознайомившись напередодні з прекрасною виставкою наукових здобутків вчених і викладачів НУБіП. Зокрема, першого заступника міністра вразили досягнення в ІТ, що він і висловив перед загалом. В той же час, зазначив Володимир Ковтунець, інформаційні технології займають четверте місце в економіці країни. А перше – агропромисловий комплекс, який має забезпечити прорив України на світовому ринку і фахівців для якого готують навчальні заклади, керівники яких і зібралися на нараду-семінар. 

     Володимир Ковтунець виокремив дві основні проблеми. Перша – фінансування і не стільки державне, скільки фінансової автономії вишів, яка працює в усьому світі. Університети мають отримувати більше самостійності, а з їх навчально-дослідних господарств слід зняти податкове ярмо. За його словами, проект відповідного закону вже підготовлено і подано до парламенту. Друга проблема пов’язана з прикладною професійною освітою, яку вимагає ринок праці. Вирішення обох завдань нам під силу.

     Заступник іншого міністра – аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова звертаючись до учасників наради, зазначила: маємо зробити все, аби аграрний сектор розвивався і не здавав своїх позицій. Важливо сформувати модель, в якій би знайшли своє місце всі форми господарювання, – від самозайнятих господарств до великих агрохолдингів. Усі вони повинні використовувати інновації та грін-технологій. І велика роль в цьому належить освітянам і науковцям в спільній співпраці з бізнесом. Вона також зупинилася на проблемі технічних спеціальностей, зокрема підготовці трактористів, стану сільськогосподарського машинобудування, що визнане одним з основних пріоритетів міністерства: на нього планується виділити орієнтовно 500 млн грн, хоча ця цифра не остаточна. Буде підтримано тваринництво, овочівництво та садівництво. 

     

     Олена Ковальова адресувала запитання до колег з міністерства освіти і науки, що стосувалося доступу до вищої освіти сільської молоді та якості освіти на селі в цілому. Саме на це, на її думку, треба звернути пильну увагу.

     Проблеми і перспективи підготовки кадрів для аграрного сектору озвучив у своїй доповіді голова Асоціації працівників вищих аграрних навчальних закладів, ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко. А про яку підготовку кадрів для АПК можна говорити, коли державне замовлення для аграрних вишів у середньому складає 30% від потреби галузі, 80% наявної в навчальних закладах техніки морально та фізично застаріли, на 50% задовольняється потреба вишів у земельних ресурсах, які до того ж постійно потерпають від рейдерських захоплень, на всі виші маємо менше п’яти тисяч голів великої худоби, а вартість енергоносіїв та комунальних послуг зашкалює! 

    Станіслав Ніколаєнко озвучив пропозиції керівників навчальних закладів до міністерств, парламенту та уряду, які останнім часом було закумульовано. Серед них: внесення змін до ст.197 Податкового Кодексу України щодо діяльності навчально-дослідних господарств, прирівнення їх до виробників сільськогосподарської продукції; унормування діяльності коледжів, збереження їхнього фінансування з держбюджету; посилення наукової, дослідницької складової, створення за підтримки міжнародних організацій кількох міжуніверситетських наукових центрів для спільної дослідницької діяльності та навчально-практичних центрів, найсучасніших ферм, переробних підприємств, зразкових фермерських господарств; поглиблення співпраці із роботодавцями, бізнесом, фермерами, поліпшення практичної підготовки випускників університетів і коледжів; зміцнення наукового, навчально-методичного забезпечення, постійне оновлення змісту аграрної освіти і вдосконалення міжнародної співпраці; уточнити показники держзамовлення на спеціальності, які готують в аграрних університетах; звернути увагу на соціально-побутові умови навчання студентів, щорічно передбачаючи додаткові кошти на облаштування гуртожитків, навчальних корпусів, їдалень, спортивних споруд; переглянути фінансово-економічні нормативи навчальних закладів, врахувати специфіку функціонування агробіологічних навчальних закладів; сприяти навчальним закладам в проходженні ліцензування і акредитації робітничих професій як необхідної складової професійної підготовки кадрів; МОН спільно з Мінагрополітики України розробити рекомендації щодо спільного обробітку землі, спільної діяльності, лізингу техніки; із Закону України «Про вищу освіту» вилучити ступінь вищої освіти «молодший бакалавр», а в проекті Закону України «Про професійну освіту» освітньо-професійний ступінь «молодший спеціаліст» замінити на «молодший бакалавр»; переглянути наказ МОН від 07.06.2002 р. №450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної, основних видів методичної, наукової та організаційної роботи науково-педагогічних працівників», оскільки він десонує з діючим Законом України «Про вищу освіту» та невідкладно видати новий з урахуванням зміни обсягу навчального навантаження; внести зміни до ст. 22 Податкового Кодексу України щодо віднесення видатків на розвиток освіти і науки до валових витрат; внести зміни до проекту Державного бюджету України на 2017 рік щодо участі в програмах державної підтримки агропромислового комплексу вищі аграрні навчальні заклади І-ІV р. а. та заклади професійної освіти.

Изображение

     

     Заступник міністра освіти і науки України Роман Греба зупинився на земельних та майнових питаннях. Зокрема, зазначив він, у користуванні навчальних закладів перебуває більше 90 тисяч гектарів землі. Це одночасно і перевага, і загроза, оскільки існує багато бажаючих цю землю приватизувати. Для упередження випадків рейдерського захоплення, а також ефективного використання земельних ресурсів МОН спільно з Держгеокадастром планують створити інтерактивну мапу земель ВНЗ. Для поліпшення ж матеріальної бази Роман Греба порадив використати досвід НУБіП, в якому впродовж двох років за підтримки виробників сільськогосподарської техніки відкрилися ряд найсучасніших лабораторій. 

     Представник бізнесу – голова Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький, як представник нової генерації ділових людей, відразу закцентував увагу на потенційному роботодавці для випускників ВНЗ. Скоріше за все це будуть середні та великі аграрні підприємства, а не малі ферми та апарати міністерств. Ринок праці через кілька років потребуватиме не простих операторів, а справді висококваліфікованих фахівців-дослідників, які зможуть враховувати всі фактори впливу на ведення господарства, та приймати відповідальні професійні рішення. Щоб заповнити вакуум в практичному навчанні за підтримки УКАБ запрацював портал agriintern.in.ua, на якому розміщені пропозиції щодо проходження практик для студентів. На жаль, за місяць його послугами скористалися лише півсотні молодих людей.

     

    Чи багато змінилося в якості освіти за останні чверть століття? Відповідь на це намагався дати голова Державної інспекції навчальних закладів Руслан Гурак. На його думку, головне в якості – організація освітнього процесу, студент і викладач. Проте аналіз скарг, які надходять до інспекції засвідчує, що головними проблемами ВНЗ є земля, майно тощо. Також він навів приклади типових порушень, з якими стикався при проведенні перевірок на місцях – відрахування студентів, розподіл педнавантаження, своєрідне бачення умов прийому тощо. Руслан Гурак звернувся до керівників вишів не допускати таких помилок.

     В обговоренні озвучених проблем взяли участь голова ради роботодавців НУБіП Валерій Адамчук, ректори Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика, Харківського національного аграрного університету ім. В.Докучаєва Володимир Пузік, Львівського національного аграрного університету Володимир Снітинський, Подільського національного аграрного університету Володимир Іванишин, Миколаївського національного аграрного університету Вячеслав Шебанін, директори Житомирського агротехнічного коледжу Микола Тимошенко, Іллінецького аграрного коледжу Василь Піндус, Липковатівського аграрного коледжу Микола Таркан, Боярського коледжу екології і біоресурсів Сергій Кропивко, Тальянківський агротехнічного коледжу Віктор Крошка та директор Красноградського аграрного технікуму Валентин Кияшко.

Изображение

     За підсумками наради вироблені конкретні пропозиції, які будуть передані до профільних міністерств.

Валентин Обрамбальський
 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)