Ректор Станіслав Ніколаєнко міністру АПК: правила прийому до вишів потребують удосконалення!

 

Зокрема, в листі йде мова про те, що вступна кампанія 2016 року, де державне замовлення формувалося за системою пріоритетності заяв абітурієнта без урахування інтересів галузей економіки, в т.ч. і аграрного комплексу, ставить під загрозу майбутнє українського села, виробничої сфери, збереження профільної аграрної вищої освіти, особливо в регіонах, де значну частку в державному замовленні становить сільська молодь. Адже діти із села залишились без професійних вчителів, якісного інтернету, необхідної навчальної бази, тому мають набагато менше шансів конкурувати з випускниками міських шкіл. 

 

Для прикладу – на 17 аграрних університетів виділено в цьому році лише 34 місця економістів. При потребі в 750 осіб лісівників – держзамовлення склало близько 200. На спеціальність «водні біоресурси та аквакультура» - 54, при мінімальній потребі 150.

 

Аналіз вступної кампанії показує, що третина аграрних вишів (Херсонський, Уманський, Подільський, Одеський, Харківський університети) можуть бути ліквідовані протягом 1-2 років.

 

Із-за недолугих правил прийому студенти, які мали змогу вступити на місця державного замовлення, але проживали в інших областях, через складне матеріальне становище їх сімей, змушені були відмовлятися від навчання і втрачали можливість отримати гідну освіту та стати конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці. Через це майже четверта частина майбутніх студентів в цьому році була змушена відмовлятися від навчання за державні кошти! Звідси висновок – регіональний аспект є важливим фактором під час формування державного замовлення.

 

Скасовано цільовий прийом сільської молоді на підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості, не передбачено доведення фіксованого обсягу державного замовлення для спеціальностей аграрного спрямування, що грубо порушує статтю 22 Закону «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві». Цим суттєво зменшується можливість абітурієнтів, зокрема дітей фермерів, отримати потрібну спеціальність та поповнити кваліфікованими кадрами аграрний сектор економіки, який є бюджетоутворювальним у державі. На жаль, без кадрової підтримки залишилося близько 11 тисяч сільських і селищних рад.

 

Хибна система прийому привела до того, що на сьогодні до аграрних вищих навчальних закладів фактично зараховано студентів за державним замовленням на основі повної загальної середньої освіти лише 74,8 % (3702 чоловіки) студентів до рівня 2015 року. Тому регіональні університети не можуть комплектувати повноцінні навчальні групи, а відповідно – руйнуються кафедри, що негативно позначиться на навчальній та науковій роботі. Поновити підготовку фахівців з деяких спеціальностей буде просто неможливо. Про яку ефективну діяльність можна говорити, наприклад, в Херсонському державному аграрному університеті, де на 16 спеціальностей зараховано 71 студента на базі середньої школи і 32 – на базі молодшого спеціаліста?

 

Стурбованість викликає ініціатива Мінфіну щодо ліквідації бюджетних місць на підготовку магістрів, фактичну відміну стипендій (інструктивний лист Мінфіну «Щодо підготовки бюджетних запитів до проекту державного бюджету на 2017 рік та проекту прогнозу державного бюджету на 2018-2019 роки»).

 

Даний крок повністю знищить соціальну функцію університетів, оскільки майже три чверті нашого контингенту становлять саме представники сільської молоді, які потребують фінансової підтримки. Для них стипендія - це не тільки заохочення успіхів у навчанні, але й можливість вижити! 

 

Гострою проблемою може стати прагнення Мінфіну передати видатки на підготовку кадрів у технікумах і коледжах з державних на місцеві бюджети, що може призвести до неможливості їх функціонування, і врешті-решт повної руйнації, як це нині відбувається з профтехосвітою. Попри все в Україні і до тепер діє ефективна система ступеневої підготовки фахівців АПК: сільська школа – коледж – університет, що значно заощаджує кошти на підготовку кадрів (до 500 мільйонів гривень в рік). Слід не забувати, що випускники технікумів і коледжів є основним джерелом кадрів для агропромислового виробництва.

 

Зважаючи на зазначене, просимо Вас порушити на державному рівні такі питання:

 

- змінити правила прийому до вишів України, враховувати регіональний аспект під час складання державного замовлення на підготовку кадрів, ліквідувати практику формування єдиних списків зарахування абітурієнтів;

- передбачити доведення фіксованого обсягу державного замовлення для спеціальностей аграрного профілю, як це передбачено Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві»;

- не допустити відміни підготовки магістрів за бюджетні кошти і скасування стипендій;

- не підтримувати ініціативу щодо фінансування технікумів і коледжів з місцевих бюджетів, особливо тих, які знаходяться в складі університетів.

 

Станіслав Ніколаєнко висловив сподівання, що реалізація запропонованого дозволить і в подальшому удосконалювати та підвищувати якість підготовки фахівців.