Університет на марші! Звітна доповідь ректора Станіслава Ніколаєнка на конференції трудового колективу

24 лютого 2016 року

ДОПОВІДЬ
на конференції трудового колективу
НУБіП України
ректора Станіслава Ніколаєнка

24 лютого 2016 року

Дорогі колеги, делегати конференції!

     Я не один раз виступав з обширними доповідями, щоразу звітував про діяльність на кожній Вченій раді, нині опубліковано звіт на сайті університету, тому звітувати мені перед Вами не складно. Складно плуга перти, добре справу робити, а говорити про справи – як з гори бігти. Тож до справи.

     Наш Університет в 2015 році впевнено продовжував перебудову, оновлення своєї діяльності. Ми відновили керованість Університетом, пройшли етап оптимізації структури управління і це дало нам змогу оптимізувати витрати, зекономити щорічно 4,5 млн грн., не допустити збоїв у фінансуванні зарплати, стипендії, комунальних послуг, проведенні найнеобхідніших ремонтів, придбанні необхідних матеріалів і обладнання. Нам вдалося втримати рівень заробітної плати, який є невисоким, але одним з найвищих в м. Києві і, напевно, в державі.

     Ми здійснили низку заходів щодо демократизації внутрішнього життя нашого колективу. На альтернативній основі, таємним голосуванням обрані всі декани, директори, завідувачі кафедр. Послідовна реалізація нового Закону України «Про вищу освіту», новий Статут університету дали нам змогу делегувати факультетам, директорам, кафедрам, відокремленим підрозділам більше прав, підвищувати їх рівень автономії.

     Ми бачимо, що багато хто із наших керівників підрозділів охоче беруть на себе відповідальність, працюють творчо, залучаючи роботодавців, бізнес, активізуючи свої колективи до творення. Це стосується в повній мірі діяльності ННІ лісового і садово-паркового господарства, факультетів тваринництва та водних біоресурсів, гуманітарно-педагогічного, ветеринарної медицини, ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж», ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція», ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В.Музиченка» та інших.
     Отже ми здійснили всі організаційно-правові кроки для того, щоб на повну силу розпочати практичний етап реалізації Програми розвитку Університету «Голосіївська ініціатива - 2020».

     Зразу скажу, що такі зміни задають дуже високий темп, який не всі витримують. І тут доречно згадати слова із «Аліси у задзеркаллі»: «Щоб залишатися на місці, треба швидко бігти. А щоб кудись дістатися, треба бігти ще вдвічі швидше!»

     Отже стояти на місці ми не маємо права, бо інші Університети нас обійдуть зразу! Приклад - дивіться – в минулому році ми збільшили індекс цитування показника індексу Гірша, в Скопусі, але інші університети (наприклад, Київський політехнічний інститут, Університет ім. Т.Шевченка, Харківський національний університет) не стояли на місці і швидше рухались і ми же втратили дещо свої позиції.

     Незважаючи на приведені приклади хочу Вам відзвітувати, що ми маємо в цілому позитивну динаміку руху і посідаємо в загальнодержавному рейтингу вишів 9 місце, а серед Київських університетів – 3 місце.

     Найбільше тішить, що за кількістю заяв абітурієнтів на одне місце держзамовлення ми перемістились проти 2014 року із 36 на 10 місце. Ми чи не єдині в Україні, хто повністю виконав держзамовлення і добавив число контрактників. Це високі місця, але нам потрібно на цьому не зупинятися. Найголовніше – посилити якість навчального процесу, методичну і виховну роботу, дослідницьку та інноваційну діяльність.

 

     У 2015 році ми цілеспрямовано працювали над підвищенням якості освітньо-наукового процесу, рості професіоналізму наших викладачів, керівників усіх структурних підрозділів.

     Відбулися співбесіди з керівниками кожного факультету, інституту, завідуючими кафедрами з проблем змісту навчальних планів. Всі декани, директори побували на стажуванні в провідних вишах України, а дехто за кордоном, змогли оцінити стан викладання, організації освітнього і наукового процесів, інформаційно-адміністративну, господарську, кадрову роботу.

    Буквально на днях відбулися щорічні звіти керівників структурних підрозділів, факультетів, інститутів і коледжів у своїх науково-педагогічних колективах, де підведено підсумки діяльності, визначені вектори нашого спільного руху вперед.

     Ми сьогодні не можемо ще раз не згадати про загрози, виклики, а також і позитиви, які несе в світ, Україну глобалізація, четверта промислова революція. Як відомо, 20 січня цього року у Давосі відомий швейцарський економіст Клаус Мартін Шваб проголосив про те, що світ стоїть перед новою, вже четвертою технологічною революцією.

     Четверта промислова революція ніби і витікає із третьої («цифрової»), але вона характеризується злиттям технологій і зтиранням граней між фізичними, цифровими і біологічними сферами. Будуть руйнуватися традиційні ринки праці, коли на виробництві, на фермі на полях роботи будуть заміщувати живих людей. Це буде означати величезний злам у формах і методах підготовки майбутніх фахівців, динамічні зміни напрямів і переліків спеціальностей. Певно з'являться синтезовані навчальні плани, все більшого розмаху наберуть ліберальні форми вищої освіти.

     Перші прояви четвертої промислової революції ми бачимо в Німеччині, ще у 2011 році, де активно запроваджували інтеграцію «кіберфізичних систем», або GPS, в заводські процеси. Таким чином, суть «Промислової революції – 4» в тому, що з'явиться виробнича сторона, орієнтована на споживачів технічних засобів «Інтернет-речей», де всі предмети побуту (авто, комбайни, товари, верстати і т.і.) будуть з’єднані з Інтернетом. Тобто з’явиться так званий «промисловий інтернет». З’являться розумні заводи, сільськогосподарські виробництва.

     Третя промислова революція, автоматизація виробництва була характерна створенням суперпотужних сільськогосподарських машин, які витіснили багатьох робітників і техніків. Четверта революція планує примусити говорити ці машини одна з одною, без впливу людини.

     Наприклад: у вас стоїть комбайн, який збирає зернові, прийшов новий день, зерно починає осипатися, хліб поліг, а комп’ютер вже відрегулював комбайн, переналаштував його відповідно до нових умов, змінив режими на сушарці і т.д. Йде мова про створення біоенергетичних реакторів, які будуть виробляти продукти, товари техніку тощо.

     Аналогічні процеси будуть відбуватися в тваринництві, біотехнологіях, лісовому господарстві. Біотехнології будуть впливати на машини, змінювати їх параметри. Яка наша роль в цих процесах, яких ми мусимо готувати спеціалістів – на це від нас чекає відповіді саме життя!

     Сьогодні ще не зовсім зрозуміло, що буде з сільським населенням, селянами, хто буде споживачем всіх товарів, які будуть ціни, хто зможе купити ці товари? Як все це витримає природа, яка буде екологічна ціна новацій? Якщо ціни на продовольство виростуть, їх якість впаде, то всяка «Промислова революція – 4» провалиться. Але тема для роздумів у нас є і про це слід пам’ятати!

     Звідси нарощуються і певні висновки для колективу Університету – це необхідність перегляду методик, змісту навчання, програм досліджень, об'єднання вчених рослинників, тваринників, лісівників із колегами з інформаційних технологій, автоматчиками і спеціалістами з нанотехнологій.

     Хочу повторити те, що я говорив на семінарі-навчанні. Якщо раніше на початку ринкових реформ в Україні домінувало гасло: «Хочеш жити – вмій крутитися!», то нині: «Хочеш жити – вмій навчатися!». Ми мусимо перебудувати навчальний процес так, щоб кожен студент знайшов себе в майбутньому.

     Адже ми в одному кроці від епохи, коли вся освіта буде побудована за принципом індивідуальних траєкторій, персональних програм студентів. Нині ми в одному кроці від епохи, коли принцип «пожиттєвого навчання» (life long learning) стане реальністю. Звідси нові завдання для педагогів, психологів, методистів.

     Програма Президента України «Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Програма розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020» орієнтують нас на підвищення якості підготовки науково-педагогічних працівників. Ми часто вважаємо, що добрий зміст стандарту, предмету, об’єктивне оцінювання, навіть гарний підручник, електронний супровід – вирішують все. Ні, на жаль!

     Сьогодні ми спостерігаємо такі явища, коли опанування всього навчального матеріалу часто-густо не дає студенту цілісної картини світу, навіть його професії. Тому слід навчатися і нам, Викладачам, самовіддано працювати над собою, бо життя не стоїть на місці. Сучасний Викладач, професор – не просто транслятор знань, а вчитель-творець, вчений, вчитель-модератор, який чує кожного, підігріває дискусію.

     Сучасний Викладач – це педагог-тьютор, який формує атмосферу успіху, спираючись на природні задатки студентів.

     Сучасний педагог вищої школи повинен бути організатором дослідницької, проектної роботи. Він не дає готові відповіді на всі питання, а разом із студентами йде шляхом досліджень, творчого пошуку.

     Сучасний науково-педагогічний працівник – це високоморальна людина, патріот України, високий професіонал своєї справи, людина, яка не просто дає знання (як Гугл), а вміє мотивувати студента, захопити його.

     Над реалізацією цих завдань ми працювали в минулому році, тож коротко прозвітую по основним розділам нашої діяльності.

Організаційно-методична, наукова діяльність

     Ректорат здійснював постійний моніторинг за реалізацією програми «Голосіївська ініціатива – 2020». За минулий рік ми підготували і провели 13 засідань Вченої ради, 53 засідання ректорату, на яких було розглянуто понад 400 питань з основних напрямів життєдіяльності університету. На кожному засіданні практикувались звіти науково-педагогічних колективів факультетів, інститутів, відокремлених структурних підрозділів, служб проректорів по виконанню Закону України «Про вищу освіту», реалізації «Голосіївської ініціативи–2020». Була запроваджена дієва форма контролю, коли перед заслуховуванням на Вченій раді всі члени ради відвідували конкретний структурний підрозділ, вивчали роботу кафедр, деканатів, дирекції, відвідали сотні лекцій і практичних занять, дали цінні поради колегам.

     Прикро, але не всі члени колективу, окремі керівники сприймають курс на оновлення діяльності Університету, дехто хоче «тихого» життя. Вчена рада змушена була за деструктивні дії звільнити директора ВП НУБіП України "Мукачівський аграрний коледж" Надію Балаж, більше півтора десятка викладачів базового університету, кількох завідувачів кафедр, директора Ботсаду, автошколи і т.ін.

     Заради справедливості скажу, що більшість керівників структурних підрозділів правильно сприймають такі організаційні кроки, активно включились в розбудову навчального і наукового процесів, зміцнення матеріально-технічної бази. Соціологічні опитування показують, що три четверті завідувачів кафедр, близько 87% викладачів позитивно оцінюють запропонований стратегічний курс розвитку Університету. Так, за 2015 рік було встановлено аудіо- та відеообладнання в 32 лекційних аудиторіях Університету, відремонтовано 30 аудиторій і лабораторій.

     Особливо активно долучились до цього колективи факультету тваринництва та водних біоресурсів, механіко-технологічний факультет, конструювання та дизайну, агробіологічний та факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, дирекції ННІ лісового і садово-паркового господарства та ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж».

     Зміцнена навчально-наукова база гуманітарно-педагогічного факультету, ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція», де створено сучасний навчально-науковий центр. На очах оновлюється Ботанічний сад. Проте цього замало! Третина студентів під час соціологічного опитування виказались за те, що матеріально-технічна база застаріла, а стан багатьох аудиторій і лабораторій є ще жалюгідними!

     Вперше за багато років ми започаткували проведення аналізу діяльності наших навчальних, навчально-наукових та наукових лабораторій, яких в Університеті понад 400. Ми побачили все і сучасний рівень: Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК, а також катастрофічну відсталість від життя.

     Традицією стало проведення щосеместрово нарад-семінарів із завідувачами кафедр, проведення навчання науково-педагогічних працівників за участю керівників міністерств і відомств, політиків, бізнесу, провідних вчених України. Започатковано семінари, тренінги із початківцями-педагогами, молодими викладачами, тими хто має науково-педагогічний стаж менше 3-х років. За участю навчальної частини та гуманітарно-педагогічного факультету ми провели навчання з усіма колективами факультетів, інститутів щодо застосування сучасних психолого-педагогічних методів, використання електронних засобів навчання.

     Регулярно проходять збори студентського і профспілкового активу, було організовано навчання кураторів студентських груп. Традиційними стали щомісячні наради деканів і директорів, в т.ч. відокремлених структурних підрозділів, комендантів гуртожитків і корпусів.

     Вжиті організаційно-методичні заходи, кадрове оновлення, чітке планування, посилення вимогливості до керівників, перш за все до себе, контроль за прийнятими рішеннями дозволили повернути Університет до робочого ритму, до процесів творення.

Участь ректорату Університету в загальнополітичних, громадських заходах

      Мною, як керівником, здійснено певну роботу щодо презентації Університету в стосунках із владою та політикумом, громадськістю країни.
      За звітний період ректор виступив сім разів на засіданнях Комітетів ВРУ, а також і на парламентських слуханнях, присвячених розвитку освіти в Україні. Більше двох десятків разів мені довелося виступати в електронних засобах інформації – на радіо, телебаченні, презентувати Україні наш колектив. Більше 30 разів я дав інтерв’ю друкованим ЗМІ, зокрема газетам «Урядовий кур’єр», «Голос України», «Освіта України», «Україна молода», багатьом журналам.

     З ініціативи нашої Вченої ради, при підтримці Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України «Украгроосвіта», ми відстояли збереження фінансування коледжів з держбюджету, не дали їх перевести на місцеві бюджети, добились відміни норми про заборону отримувати наукові пенсії працюючим викладачам, з боєм відмінили податок на землю, рішуче боролись за пріоритетність освіти і науки в українській державі. Ми суттєво збільшили бюджет Університету протягом минулого року, провели всі акредитаційні і ліцензійні справи, не дали зруйнувати держзамовлення, серйозно впливали на перелік галузей і спеціальностей, який був затверджений Кабінетом Міністрів України. Принагідно хочу продемонструвати як ми позиціонуємося з нових напрямків і спеціальностей порівняно із Київським політехнічним інститутом і Університетом імені Т.Шевченка. Ми, в основному, зберегли свої позиції і маємо практично однакову кількість показників, що дає нам право на рівних змагатися з цими провідними вишами держави.

     Двічі в стінах Університету в 2015 році відбувались збори Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України «Украгроосвіта» за участю міністрів аграрної політики та продовольства України, освіти і науки України, Держрибагенства та лісового господарства і їх заступників, де обговорювались найгостріші питання функціонування наших закладів, пропонувались шляхи вирішення наявних проблем.

Навчально-виховна робота

     Зрозуміло, що основним завданням для нашого колективу є виховання свідомих громадян України, висококваліфікованих фахівців для економіки, сільського господарства нашої держави.

     Зважаючи на радикальні зміни Урядом переліку спеціальностей і напрямів підготовки ми все більше виходимо за межі аграрного сектору, на рівень широкопрофільного університету. Іншого не дано! Дивіться – ми давно співпрацюємо із Університетом Гумбольдта в Берліні. Коли минулого року делегація приїхала підписувати угоду з ними, то з аграрного факультету (одного із 11) там залишилась лише одна спеціальність із трьох на факультеті психології, біології та сільського господарства. Життя не стоїть на місці і ми це повинні розуміти! За оцінками експертів число занятих в сільському господарстві України ближнім часом становитиме не 34, а лише 6 осіб на 1000 га. Отже для сільського господарства потрібно буде всього біля 600 тисяч працівників! Тому ми мусимо перебудовуватися, відходити від підготовки чистих агротехнологій, відкривати нові спеціальності, йти назустріч викликам часу. Адже добре сказав Лев Толстой, що битву виграє той, хто твердо вирішив її виграти! Ми твердо здійснюємо політику оновлення навчальної діяльності. Сьогодні наш Університет здійснює підготовку молодших спеціалістів за 28 спеціальностями, бакалаврів – за 32 напрямами, магістрів – за 54 спеціальностями.

     За минулий рік ліцензовано підготовку магістрів з «Транспортних технології та засобів в АПК», «Прикладної економіки», «Освітніх вимірювань».

     Загальна кількість студентів, слухачів післядипломної освіти, аспірантів на 1 січня 2016 року становить 31 тисячу осіб. Підготовка аспірантів велася за 83 спеціальностями, докторантів – за 64 спеціальностями. За минулий рік 4250 фахівців підвищили свою кваліфікацію та пройшли перепідготовку вННІ післядипломної освіти.

     За 2015 рік на ОС «Бакалавр» зараховано 2820 осіб, у т.ч. 1883 особи за державним замовленням. На програму ОС «Магістр» було зараховано 2264 особи, за держзамовленням 1262 особи. Випущено – 3751 бакалавр та 2355 магістрів, 520 спеціалістів, 1854 молодших спеціалістів.

     Всього за 2015 рік із стін Університету нами випущено 8480 фахівців! Ми повністю виконали всі обсяги держзамовлення і маємо найвище в Україні співвідношення (3/9) до ліцензійного обсягу.

     Приємно зазначити, що у звітному періоді зросло число викладачів, які викладають іноземною мовою, і склало 126 осіб. 160 наших випускників в минулому році отримали сертифікати про навчання англійською мовою.

     Наш університет один з перших в країні своєчасно і якісно підготував всі нові положення, навчальні плани, як того вимагає новий Закон України «Про вищу освіту».

     Ректоратом вживалися системні заходи щодо підвищення якості учбового процесу, регулярно проводились семінари, навчання, перевірки, консультації із самих гострих питань освітнього процесу. На сайтах всіх, без виключення, кафедр з'явилися робочі навчальні програми дисциплін, веб-посилання на електронні версії навчально-методичного забезпечення. Із 1795 дисциплін вже підготовлено 810 електронних навчальних курсів, із них вже 284 атестовано.

     Певна робота проведена колективом бібліотеки. Від НПП до бібліотеки поступило 11496 примірників видань. Науковою бібліотекою забезпечено доступ співробітників до міжнародних баз даних EBSCO PuBLISHING, доступ до науковометричних баз Web of Science та Scopus.

     Ректоратом, деканатами та дирекціями інститутів і факультетів, кафедрами здійснено низку кроків щодо підвищення якості знань, подолання нестатутних відносин. Суттєвої трансформації зазнали умови рейтингу викладачів, їх націленість на конкурентність Університету, його міжнародне визнання, підтвердження звання національного та дослідницького.

     За минулий рік дещо виросла якість навчального процесу. За результатами соціологічних опитувань 54% опитаних студентів влаштовує якість навчального процесу, що на 6% більше, ніж у минулому році (48%). Окрім того 31% опитаних студентів у 2015 році вважає, що якість навчального процесу зросла.

     Суттєво знизились прояви корупції, нестатутних відносин, більше 10 викладачів, завідувачів кафедр було звільнено із Університету через це.

     Змінено порядок складання іспитів, заліків, де поряд із тестуваннями застосовуються співбесіди, усне опитування. Студенти також просять удосконалити тестову, кредитну систему, підвищити роль екзаменів.

     За минулий рік зміцнена навчально-матеріальна база, перевірено і атестовано близько 340 лабораторій.

     Проте заради об’єктивності зауважимо, що зміст навчально-виховного процесу в Університеті потребує значного удосконалення. Низка викладачів не володіють сучасними методиками, застарілим залишається зміст більшості дисциплін. Ми забуваємо вислів Арістотеля, що студентська голова – не глек, який слід будь-що наповнити знаннями, а вогонь пізнання, який слід запалати! Всі знання швидко старіють, тож треба навчати наших студентів навчатись, а не просто змушувати зазубрювати матеріал.

     Перебудови потребує наша співпраця зі школами, коледжами, особливо нашими відокремленими структурними підрозділами. Вони мусять набрати нового змісту. Ми не повинні задовольнятися лише кількісними показниками, забуваючи про якість!

     Навчальному відділу (Зазимко О.В., Єресько О.В.), директорам коледжів, інститутів слід провести ретельний аналіз навчального процесу, адже він залишається часто-густо ще дуже низьким. Деякі викладачі наших коледжів мають слабкі теоретичні і практичні знання, а випускники не готові до університетського життя.

     Ми мусимо визначити кількасот базових шкіл, з якими повинні встановити тісні зв’язки, налагодити онлайн-навчання абітурієнтів. Щорічно через підготовчі курси треба пропускати хоча б 500-700 слухачів, а не 30 осіб як нині!

     Дивлячись правді в очі, скажу, що не викорінили ми з вами ще розхлябаність і недисциплінованість, недобросовісність серед НПП, співробітників. Частина викладачів, лаборантів регулярно запізнюються на роботу, а дехто може і безпідставно не з'явитися на робоче місце.

     Найгострішою є проблема ефективного проведення лабораторно-практичних занять, практичного навчання. Завідувачі кафедр, декани, директори, навчальна частина інколи закривають очі на те, що на лабораторних заняттях студенти просто імітують зайнятість, тупо переписують підручники, методички, і такі явища є навіть у магістрів! Про це кажуть 10% студентів під час опитувань.

     Ми не повинні миритися із тим, що наші студенти не ходять на заняття. З яких причин. Чому? Бо їм це не цікаво, бо часто вони бачать імітацію занять, непідготовленого лектора, викладача, не мають мотивації до здобуття знань.

     Безконтрольно відбуваються практичні заняття у наших НДГ, часто вони зводяться до простого виконання низькокваліфікованих робіт. Не діють навчально-виробничі лабораторії у НДГ, а дехто і не здогадується про них. Директори, головні спеціалісти господарств навіть не володіють методиками практичних занять.

     Проректору з навчальної і виховної роботи Кваші С.М., начальнику навчального відділу Зазимко О.В., начальнику навчально-методичного відділу Кліх Л.В., заступнику начальника навчального відділу з практичного навчання Бачинському О.В. слід, опираючись на деканів і директорів ННІ, в цьому році ситуацію виправити.

     Мусить перебудуватися і відділ інноваційної діяльності та трансферу технологій (Туринський В.М.), який координує діяльність навчально-дослідних господарств. Адже головна його функція – не тільки інноваційне виробництво, дослідження, але й навчальна та практична підготовка студентів, аспірантів!

     Подальшої роботи потребує співпраця із роботодавцями, пошук ефективних місць практики, перехід від разових зустрічей до щоденної співпраці з бізнесом, виробничниками. Під час опитувань значна частина студентів вказує на неефективність практик, їх відсталість.

Інноваційна та наукова діяльність

     Шановні колеги! Аксіомою сучасного університетського життя є наявність потужного наукового осердя, основи кожного вишу. Адже тільки поєднуючи освітній і науковий процеси ми можемо говорити про якісну підготовку бакалаврів, магістрів, аспірантів.

     В нашому Університеті є справжні педагоги-вчені, із іскрою Божою, яких знають як в Україні, так і з її межами. Серед них хотів би відзначити Кашпарова В.О., Стародуба М.Ф., Лакиду П.І., Зібцева С.В., Танчика С.П., Каленська С.М., Мазуркевич А.Й., Голуб Г.А., Баль-Прилипко Л.В.

     Є й багато молоді, яка прагне долучитись до справжньої науки. Приємно, що в минулому році наші молоді викладачі-вчені Білоус Світлана та Чорнобров Оксана отримали щорічні Премії Президента України для молодих вчених за успіхи в науковій діяльності, а Щербатюк Вадим, Штепа Володимир, Заєць Наталія – премію Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. Сторожук Світлані вручено іменну стипендію Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених.

     Ми з Вами глибоко і детально обговорили 15 січня 2016 року стан наукової, інноваційної діяльності, визначили завдання кожної кафедри, вченого. Ретельний аналіз, який був зроблений академіком Ібатулліним І.І., дає мені змогу зупинитися в своєму звіті лише на деяких аспектах цієї діяльності.

     Зазначу, що попри велику скруту, відсутність необхідного фінансування, згортання науково-дослідної роботи в багатьох вишах (рівень фінансування науки в Україні впав до 0,28% ВВП), нам вдалося в 2015 році зберегти мінімально необхідний темп роботи, об’єм досліджень. Загальний обсяг фінансування наукової діяльності склав 30,2 тис грн., при цьому по загальному фонду зменшення склало 1 млн грн., проте надходження по спецфонду зросло майже удвічі із 5,1 до 10,5 млн грн. Помітно прискорила свою діяльність Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК (Ушкалов В.О.).

     При цьому (співвідношення коштів спецфонду до загального зросло в Університеті від 24 копійок до 55 копійок на 1 бюджетну гривню). У цьому році ставимо за мету підняти ефективність до 75 копійок/1 грн. Зусиллями нашої наукової частини, ректорату на 2016 рік ми маємо показники фінансування науки на рівні дещо вище 2015 року. Мушу зазначити, що за проектами міжнародного співробітництва до Університету надійшло 2,1 млн грн., пов’язаних із охороною лісів від пожеж (Зібцев С.В.) та з проблем радіоекології (Кашпаров В.О.).

     Хочу з приємністю повідомити, що сьогодні ми отримали добру звістку, що на проект професора Кашпарова Валерія Олександровича Норвегія виділила 15 млн грн.

     Зусиллями наших науковців ми отримали в 2015 році 254 патенти на промислову власність, свідоцтва на сорти. Науковцями-селекціонерами, біотехнологами створено 6 нових сортів, гібридів і ліній: ярих ріпаків «Поляріс», «Раудіс» «Сіріус», «Сріблястий», ожини «Насолода». Приємно те, що порівняно з 2014 роком розпочато процес комерціалізації наукових продуктів, укладено 6 договорів на реалізацію 12 об'єктів інтелектуальної власності на суму 17284,00 грн.

     Добре те, що за рік на 4% зросла і сягнула 428 кількість публікацій в наукометричній базі Scopus, проте це лише 28 результат в Україні. І це серйозний мінус нашої роботи. Тож мусимо робити висновки і бігти швидше!

     Хочу з гордістю сказати, що троє наших видатних науковців Дмитро Степанович Добряк, Микола Федорович Стародуб, Володимир Васильович Хареба присуджено Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Державні стипендії Президента України за вагомий внесок у розвиток науки і освіти отримували: довічну – професор Борис Харлампійович Драганов; дворічні – професори Андрій Савович Опальчук, Віктор Петрович Поліщук, Станіслав Костянтинович Рудик.

     Також хочу прозвітувати, що за 2015 рік у радах захистили дисертації 137 здобувачів, з яких 20 – на здобуття наукового ступеня доктора наук, 117 – кандидата наук, зокрема докторські дисертації захистили 6 співробітників нашого університету, це – Васюк О.В., Жемойда О.В., Долецький С.П., Кухарець С.М., Лопатько К.Г., Піддубний О.Ю.

     Проте ми не можемо не бачити і наявних проблем в науковій діяльності. Відсоток своєчасних захистів дисертацій 34% є ще низьким.

     Часто-густо дослідження університетських вчених не відповідають вимогам часу, є морально-застарілими, неактуальними. На багатьох кафедрах є велика кількість викладачів, які бояться наукових досліджень, виробництва, інновацій, а дисертації виконували за схемою: підлога-стеля! Ледь більше половини – (52% НПП) ведуть науковий пошук, а на факультетах конструювання і дизайну, аграрного менеджменту цей показник значно нижчий. За розміром коштів на одного НПП від пошукової, госпдоговірної тематики (19,5 тис грн. на 1 особу) ми вдвічі-втричі, відстали від Київського політехнічного інституту, Університету ім. Т. Шевченка. І це при тому, що сільське господарство України, як ніколи, потребує нашої допомоги, адже йде активна адаптація до стандартів Євросоюзу.

     А приклад є з кого брати – це, скажімо, професор Танчик Семен Петрович, д.с.-г.н., професор, завідувач кафедри землеробства. Він з колегами виконав науково-дослідних робіт за 2015 рік на 723,8 тис. грн.!

    Недоліком нашої діяльності вважаємо те, що в минулому році близько 300 студентів були по справжньому задіяні в науковій роботі. Це незначний відсоток!

     Ми недостатньо ще співпрацюємо із НДІ НАН, НААН України. Лише в половині наукових програм аграрної науки, затверджених загальними зборами Академії, ми беремо участь. Поза увагою вчених університету залишаються такі напрямки, як генетичні ресурси, селекція, генна інженерія та біотехнології, глобальне потепління та проблеми зрошування, ведення органічного тваринництва, фінансово-інвестиційне та обліково-аналітичне забезпечення аграрного сектору економіки, його трансформації до ЄС, створення нових машин, матеріалів тощо.

     Нового подиху чекають інженерно-технічний, будівельний, енергетичний, інформаційний напрямки розвитку університетської науки.

     Не повинні пасти задніх і наші гуманітарії, адже сучасний навчальний процес потребує потужної психолого-педагогічної підтримки. Міжнародні організації виділяють на реформування соціальної, гуманітарної сфери сотні мільйонів євро.

     Повторюсь, але скажу, що інколи ми за окремими деревами так і не бачимо лісу! В цьому є і моє недопрацювання. Університет не став головною ланкою розробки нової стратегії АПК, порятунку і розвитку села, сільських територій.

     Вкрай складно розвивається міжнародна науково-технічна співпраця. За 2015 рік ми освоїли лише 700 тис грн. в рамках такої співпраці. Недостатньо ще до наукової роботи ми залучаємо молодих вчених, аспірантів.

     Напевно колегам Ібатулліну І.І., Отченашку В.В., Ткачуку В.А. потрібно проаналізувати цей сегмент діяльності і посилити наукове міжнародне співробітництво радикально. Іншого шляху немає! По новому ми повинні поглянути на роботу навчально-дослідних господарств, перетворити їх з поганих держгоспів в справжні полігони дослідництва, новітніх технологій.

Культурно-виховна діяльність

     Окремо хочу наголосити на культурно-виховній діяльності, формуванні у нашої молоді громадянських почуттів, патріотизму, фізичної і духовної досконалості. Адже не хлібом єдиним живе Людина! Події на Сході, агресія Росії підтвердила правоту В.О. Сухомлинського, який писав, що людина із знаннями, але без моралі – це людина із гранітними грудьми, але на глиняних ногах!

     Мушу зазначити, що чіткої системи морально-виховної роботи ми ще не маємо. Діяльність деканатів, кураторів груп, студентського самоврядування, навчально-виховного центру, студмістечка, ректорату не є до кінця скоординованою і послідовною. Живемо від заходу до заходу, без осмислення програми виховання студентства (Коваленко В.П.).

     Ми маємо окремі гарні успіхи в спортивному житті, художній самодіяльності. Гарну традицію ми започаткували з ініціативи Кваші С.М. щодо Дня університету. Є ряд добрих ініціатив щодо спортивних змагань, проте ми ще не можемо не бачити, що значна частина студентів не цікавиться життям Університету, погано навчається, допускає прояви аморальності, зневаги до своїх колег. За минулий рік з цієї причини ми вимушені були виключити із Університету і виселити із гуртожитків біля 200 осіб. Студентське самоврядування ще не знайшло себе, не має ще того позитивного впливу на молодь, який ми очікуємо від нього, і тому потребує нашої всілякої підтримки.

     Санітарно-естетичний стан наших гуртожитків без сумніву змінюється, проте в цілому, як і виховна робота в них, потребує радикального покращення. Бруд і сірість, незатишність в багатьох кімнатах гуртожитків просто вражають. Студенти не привчені до елементарного порядку, людського співжиття. Взаємовідносини юнаків і дівчат є інколи недопустимими. Коменданти, студради низки гуртожитків (№ 8, 5, 4, 2) настільки опустились в свої діях, що стали на шлях скупки голосів, корупції при виборах до місцевих рад.

     Не зайшла справжнього ще свого місця в житті Університету кафедра фізичного виховання (Костенко М.П.). Колектив кафедри має великий потенціал, проте працює неритмічно, зосереджуючись в основному на хороших загальноуніверситетських заходах, забуваючи про простого студента. Діяльність кафедри надто за комерціалізована, часто студенти не можуть просто втрапити до спорткомплексу і про це вони прямо пишуть в своїх анкетах. Не працюють регулярно секції, часто зриваються заняття навчальних груп. З таким станом ректорат миритися не буде. Якщо кафедра, її очільник не зроблять необхідних висновків, то їх зробимо ми!

     Поряд із позитивною в цілому діяльністю кафедри військової підготовки (Есаулов А.О.), культурології (Майданюк І.З.), ми б хотіли, щоб викладачі цих кафедр робили б більший внесок в життя простого (не активіста) студента, брали більш активну участь у патріотичному, морально-духовному житті колективів навчальних груп, курсів і факультетів. Цю роботу мусить скоординувати Кваша С.М., Коваленко В.П., Кендус Д.І., наші профспілки!

    Міжнародна діяльність

     Слід зазначити, що в Університеті створена певна система міжнародної діяльності. Традиційно значна частина студентів, викладачів виїздять на навчання, стажування, на практики.

     Лише в минулому році близько 800 наших студентів, аспірантів, НПП побували за кордоном, збагатили свій фаховий рівень. За 2015 рік на базі Університету було проведено 67 міжнародних заходів, укладено 38 документів про міжнародне співробітництво.

     За рік ми прийняли 33 делегації з 12 країн світу, чисельністю 174 особи. 63 студенти з іноземних держав здобувають освіту в Університеті. Протягом 2015 року Університетом розроблено та подано 23 проектні заявки за міжнародними грантовими програмами та фондами (ТЕМРUS, ERASMUS+, HORIZON 2020, PEOPLE, NATO та інші).

     Проте попри всі позитиви мусимо визнати, що кардинальних змін в міжнародній діяльності не відбулося. Військова агресія Росії, заборона ряду Урядів направляти до нас делегації, відсутність фінансування, застаріле обладнання, мовні проблеми стримують наші міжнародні зв’язки.
     Вважаю, що в наступному році мусимо змінити свої підходи до міжнародної діяльності, а проректор Ткачук В.А. спільно з директор ННЦ міжнародної діяльності (Рябченко О.О.), із викладачами, вченими Університету, деканатами, студентством зможуть вийти на якісно новий виток діяльності. Врешті-решт зросте контингент студентів-іноземців та збільшаться в рази міжнародні грантові програми. Хочу закликати керівників інститутів, факультетів, коледжів не чекати з моря погоди, а самим повноправно включатися у міжнародну діяльність. Адже це нині чи не єдине реальне джерело нашого розвитку, зміцнення матеріально-технічної бази.

Про НДГ, господарську, фінансово-економічну діяльність

     Інформую Вас, що за минулий рік бюджет університету був повністю виконаний, він сягнув 422 млн. грн., в т.ч. 96 млн грн. – це спецкошти. Обсяг фонду заробітної плати склав 190 млн. грн. (з нарахуваннями).

     Станом на 1 січня 2016 р. на спецрахунку університету було 21 млн. грн. проти 19 млн. грн. 1 січня 2015 р. Надходження коштів спецфонду за рік зросло на 16,3 млн грн.

     В цілому набагато краще ніж в 2014 р. спрацювали наші НДГ, ними за рік вироблено продукції на 57,5 млн грн., що на 46 % більше, ніж торік. Окремої уваги заслуговують результати діяльності ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» (директор Карпук А.І.), де доходи від реалізації виросли вдвічі і склали 18% - 108 млн. грн. Краще інших спрацював колектив ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В.Музиченка» (Журавель М.П.). Дещо поліпшило свої показники і ВП НУБіП України «Навчально-дослідне господарство «Ворзель».

      Кредиторська заборгованість Великоснітинського НДГ скоротилась на понад 6 млн. грн. і станом на 01.01.2016 року становить 644 тис грн.

   Слід зазначити, що зусиллями І.І. Ібатулліна, В.М. Туринського, керівників, наших викладачів і студентів діяльність господарств стабілізувалась, за багато років поля були оброблені, бур’яни знищені, а урожайність полів значно зросла. Урожайність озимої пшениці в минулому році попри посуху склала 42 ц/га, соняшнику 31 ц/га, ячменю 42 ц/га, кукурудзи на зерно 49 ц/га. Посушливе літо і осінь не дали реалізувати потенціал тваринництва. Мусимо критично визнати, що часто-густо керівники господарств, особливо Агрономічної дослідної станції, їх колеги з агрономічних факультетів, кафедр не зуміли правильно організувати весь технологічний процес, подолати розкрадання збіжжя, кормів, навести лад в виробництві молока, що привело до кадрових змін в цьому господарстві.

     На жаль, задекларована в програмі «Голосіївська ініціатива – 2020» нова дослідницько-інноваційна роль науково-дослідних господарств так і не була реалізована в 2015 р. Це завдання залишається найбільш актуальним для всіх нас - ректорату, деканів і директорів, колективів кафедр.

     Аналізуючи адміністративно-господарську діяльність, напрямок за який відповідав Іщенко В.В., мусимо сказати про багато позитивів в цій сфері. Відремонтовано низку гуртожитків, перекрито 10,5 тис. м2 дахів корпусів, гуртожитків, замінено 111 газових плит, зростає естетичний рівень навчальних приміщень, привабливішою стає територія Університету. Попри труднощі ми значно збільшили обсяги ремонтних робіт, в т.ч. власними силами.

     Нелюдськими зусиллями ми освоїли майже 20 млн. грн. на ремонт 3 корпусу, у т.ч. 5 млн. за рахунок благодійного фонду та власних коштів. Встановлено новий дах, утеплено стелю, замінено всі вікна, підготовлено поли, змонтовано опалення, електрозабезпечення, проведено мережі, вентиляція, кондиціювання, переоснащено актову залу, зміцнені стіни і т. ін. Для завершення ремонтних робіт потрібно ще 24 млн. грн.! Нині ведеться робота по їх отриманню з держбюджету цього року. Нагадуємо, що загальний розмір проекту робіт – 34 млн. грн., а попередньо планувалося в 2013 році – 65 млн. грн.

     Позитивні зрушення відбуваються в Ботанічному саду, на багатьох факультетах, інститутах. Активно зміцнюють матеріальну базу колективи факультетів тваринництва та водних біоресурсів,ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»,ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж»та вже нове керівництво ВП НУБіП України "Мукачівський аграрний коледж".

     Вченою радою засновано Алею Слави, вже виготовляються перші 2 пам’ятники нашим предтечам, а до першого вересня чисельність пам’ятників зросте до 5. Так повинно бути. Ми повинні пам’ятати, що хто забуває про свій рід, свою історію, той не має майбутнього.

     Разом із тим в діяльності господарської служби залишається багато недоліків, якість ремонтних робіт інколи залишається ще низькою, попри значну економію енергоресурсів за 2015 р., ця робота не має системного характеру, а носить форму разових накачок і примітивного адміністрування. І недоліки її проявились на початку року, коли лише за січень ми змушені були раптово заплатити майже 5 млн. грн. за спожиті енергоресурси та воду.

     Ретельний аналіз свідчить, що з вини економічної служби ми зробили помилку і не передбачили в минулому році ріст цін на енергоносії, зарплат, тому своєчасно не підвищили плату за навчання, за комунальні послуги, орендну плату і т.і. Реальна вартість навчання в Університеті складає в середньому близько 25 тис. грн. на рік, ми ж беремо із студентів майже вдвічі менше. З 1 вересня цього року мусимо переглянути вартість навчання, узгодити її розмір із студентським активом, батьками і громадськістю.

     Попри позитивні зміни, відкриття нових буфетів, нарощування об’ємів реалізації продуктів харчування, гострою залишається тема якості харчування наших співробітників і студентів. Про це студенти говорять чи не найбільше! Ми запланували в НДГ площі під овочі, картоплю для харчування, визначили місця для реалізації городини, молока для співробітників, проте цього замало! В цьому році ректорат спільно з профкомом мусить значно більше приділити уваги якісному харчуванню, забезпеченню продуктами співробітників. Відповідальність покладається на колег Ібатулліна І.І., Туринського В.М., Тарасенка Р.О., директорів начально-дослідних господарств.

     Ми повинні поліпшити турботу і про наших співробітників, які мешкають в гуртожитках, їх соціальний захист (Курило В.І., Потебня В.В.). Кращої турботи вимагають діти-сироти, в цілому охорона здоров'я, профілактика захворювань.

     Активного продовження потребує діяльність з пошуку інвесторів для будівництва житла і нових гуртожитків. Університет в Києві реально не має достатніх площ під забудову, тож мусимо шукати інші площі, діяти обережно і виважено. На жаль криза, галопуюча інфляція привели до того, що більшість інвесторів відмовляється від співпраці, пояснюючи це відсутністю кредитів, вільних грошей.

     Про те, що проблема гостра свідчать такі факти – на квартирній черзі маємо 168 сімей, 774 членів сімей працівників проживають в гуртожитках, 772 особи виявляють бажання інвестувати в нове житло. Думаю, що із закінченням загальнодержавної кризи, ці процеси будуть мати більш позитивні рішення.

Головні напрямки реформування Університету

     Підсумовуючи рік минулий, говорячи про певні позитиви, недоліки, слід наголосити на загальних тенденціях розвитку вищої освіти в Україні та в цілому світі. Ми бачимо, що економічна, демографічна кризи негативно впливають на вищу освіту. Закриваються десятки університетів, зникають напрямки, спеціальності, під загрозою діяльність коледжів, випускники шкіл масово виїздять на навчання до Європи. Кризовим є матеріально-технічне, соціальне становище колективів. Маємо масове збідніння як студентів так і співробітників. Карколомний ріст цін на все, особливо енергоносії, приводять до повного колапсу і фактичного звернення навчально-виховного процесу в багатьох вишах.

     Аналіз цих подій, головних трендів в університетській освіті всього світу вимагають від нас активних дій, реального реформування Університету.

     На рисунку показано можливі головні напрямки оновлення НУБіП України, які поряд із жорсткою економією, свідомою дисципліною і єдністю всього керівництва, всього колективу мусять допомогти нам вижити і розвиватись в цей надскладний період, коли під загрозою не тільки доля Університету, а навіть і державність України.

     Маємо зважити на те, що в світі жорсткої глобальної конкуренції якісна освіта дозволяє як окремій людині, так і в цілому суспільству розвиватись, бути успішним.

     Серед цих сучасних освітніх трендів – це розвиток он-лайн освіти. Більшість рейтингових університетів світу нині поспішають зайняти своє місце в цьому сегменті, презентуючи свої програми на он-лайн-ресурсах. Ось приклади: у самого популярного ресурсу он-лайн освіти Coursera вже більше 17 млн. зареєстрованих користувачів і 146,1 млн. доларів в фонді. Udemy зібрав 113 млн. користувачів.

     З’явилася практика «зворотної освіти», коли лекцію викладача студенти переглядають вдома, а в аудиторію вони вже приходять підготовленими для практичного навчання. Це, до речі, пропонують наші студенти під час опитувань. На семінарах викладачі перевіряють якість засвоєного, відповідають на запитання, дають поради. Так нині вже працюють в Гарварді, Мічиганському і Каліфорнійському університетах.

     Популярності набирає адаптивна освіта, яка враховує вік, інтереси, можливості кожного студента. В перспективі кожен студент буде сам створювати програму навчання, вибирати викладача-лектора, а до вишу вони будуть приходити для здачі необхідного мінімуму знань, отримання відповідного документу. Чи готові ми до цього, чи задумувались над цим?

     Для підвищення мотивації студентства до навчання масово застосовуються елементи електронних ігор, геймерізація освіти. Такі підходи вимагають від нас поліпшити профорієнтаційну роботу, налагодити ефективні зв’язки із школами, коледжами.

     Ми мусимо провести активне вивчення стану і вжити адекватні стимули щодо підвищення мотивації до навчання та дослідництва як серед студентів, так і викладачів.
     Маємо зважити також на жорстку необхідність підвищення практичних вмінь і навичок випускників, адже багатьох роботодавців сьогодні цікавить не скільки наявність диплому, а їх здатність на практиці застосувати свої знання. Всі рейтингові вузи нині вводять максимум практики, реальних бізнес-проектів в навчальний процес. Студенти кращих вишів вже на 2-3-х курсах беруть участь в реалізації бізнес-проектів.

     При цьому найбільш перспективними є ті випускники, які поряд з практичними уміннями можуть активно оновлювати знання, уміють самостійно навчатись. Тобто маємо на практиці реалізацію принципу «Хочеш жити – вмій навчатись!».

     Отже, як ми бачимо, оновлення діяльності Університету, реалізація стратегічної програми «Голосіївська ініціатива - 2020» передбачає поступовий відхід від класичної Гумбольдської університетської моделі, до більш сучасних форм надання вищої освіти. Скоро роботодавця менше будуть цікавити дипломи, а більше реальна грамотність і вміння працювати, а де і як вони здобуті для них це стане не важливим.

     Економічна ситуація в Україні, обмежені фінансові ресурси підштовхують нас до перелічених кроків. Зрозуміло, що сказане не означає нашу відмову від курсу на дослідницький університет, адже процес творення фундаментальних і прикладних знань ніколи не застаріє. Але без названих змін ми не виживемо.
      Може багато кому сказане не сподобається, декому заважає рейтинг, хтось не хоче їхати в Снітинку чи Ворзель, дехто не хоче брати участь в «змаганнях» по кількості публікацій в Scopus, індексі Хірша, але світ став другим і іншого не дано.

    Ми мусимо нарощувати свою привабливість, міжнародні зв’язки, виконувати міжнародні дослідження, закликати на навчання іноземних студентів. Навчання двома, трьома мовами, українською, до речі російською, англійською, висока дисципліна навчального процесу, ріст досягнень, реальні зв’язки із бізнесом, он-лайн освіта і т.і. – ось ті кроки, які дозволять нам подолати наявну кризу у вищій освіті України, в т.ч. і нашій Альма-матер.

     Думаю, що у свої виступах Ви доповните мій звіт, запропонуєте шляхи виходу з кризи, нашого спільного розвитку.

Дякую за увагу!
 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook