Особлива колекція Віталія Коваленка (заступника декана агробіологічного факультету, доктора сільськогосподарських наук, професора)

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

9 березня, 1814 року народився поет та живописець Тарас Шевченко. У дні потрясінь, революцій та війни “Кобзар”, як ніколи актуальний. Нині в його рядках знаходимо силу, віру і наснагу.  Його стала своєрідним маніфестом українського народу, який прагнув вільно жити на своїй землі.

 

Вплив Тараса Шевченка на гілочки могутнього дерева життя української нації відчувається як у наші дні, так і на нашому факультеті також. Саме заступник декана агробіологічного факультету Віталій  Коваленко має свою особливу колекцію присвячену Тарасу Григоровичу, яку презентував 8 березня 2024 року на Алеї Слави університету. В цей день ми мали змогу взяти інтерв’ю:

 

“Хто для Вас Тарас Шевченко впершу чергу?”

- Важко уявити більш різноаспектного митця. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом, і художником, визнаним у всьому світі. 

 

Захоплення Віталія Коваленка дало нам можливість пізнати всю глибину особистості поета через особливі надбання його колекції: портрети, картини, монети, бюсти, скатертини.

Адже головні образи всіх цих предметів овіяні любов'ю і тугою.

“З чого почалась Ваша колекція?”

- Першим був вітраж, який уособлює дерево життя української культури, що черпає силу й зберігає своє коріння протягом віків.

Маючи насичене життя, сповнене злетами й падіннями у різні періоди, Шевченко мав різне натхнення,  зокрема й в особистому житті.

Хоч Шевченко не був однолюбом та в його житті завжди була присутня любов.

Оксана Коваленко

Дослідники вважають, що першим ще юнацьким, а то й дитячим, захопленням Шевченка була Оксана Коваленко. На три роки молодшу сусідку-кріпачку поет згадує у вірші “Мені тринадцятий минало…”.  Дорослі піджартовували, що діти з часом одружаться. Про це Кобзар згадує у своїх листах.

Амалія Клоберг

Друге захоплення Шевченка теж було цілком юнацьким. Було це ще до навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Юний Шевченко "відбив" 15-річну натурщицю німецького походження Амалію Клоберг у свого вчителя Івана Сошенка. Її оголений портрет у ліжку з розпущеним волоссям Тарас підписав "Чевченко". За припущенням дослідників, саме так дівчина вимовляла прізвище художника. У повісті "Художник" Шевченко виводить Амалію під іменем Паша. 30-річною вона ще раз зайде у майстерню Кобзаря. Однак пари з них так і не вийшло.

Варвара Репніна

Коли ж Шевченко вже був столичним художником і знаною людиною, спалахнуло нове кохання, на цей раз з княжною!

Ганна Закревська

Були в Шевченка і заборонені стосунки. Приблизно у той же час він гостював у поміщика Платона Закревського. Його дружині Ганні був всього 21 рік.

Феодосія Кошиця

Є свідчення, що під час відвідин Кирилівців Шевченкові впала в око дочка священика Григорія Кошиці – Феодосія. Він отримав посаду у Київському університеті і начебто планував сімейне життя. Поет поїхав свататися до Феодосії, однак отримав відмову батьків нареченої. А сама дівчина, за переказами, збожеволіла і померла в молодому віці.

 

Ганна Усакова

І ще одні почуття до одруженої жінки. Під час десятирічного заслання Шевченко вподобав дружину коменданта Новопетровської фортеці Ганну Омелянівну Ускову. Про них пліткували і осуджували, тож це обірвало стосунки. Однак, в листі до Залевського поет запевняє, що любив Ганну ”непорочною любов’ю”.

 

Лукерія Полусмак

Останнім коханням Шевченка була проста дівчина, як він і хотів. Лукерія була служанкою його петербурзьких друзів. На прохання поета, дівчина стала вільною. Він найняв для неї репетитора. Однак Лукерія не зуміла оцінити, що для неї зробив Шевченко.

 

Саме цією надзвичайно цікавою та захоплючою експозицією Віталій Петрович привідкрив нам таємницю життя одного з ключових творців нашої культурної спадщини.

Булкот Маргарита,

студентка 1 курс агробіологічного факультету,

Озвучувала: Голод Вероніка,

студентка 1 курс агробіологічного факультету