Підвищуємо світовий авторитет публікацій в електронному журналі «Наукові доповіді НУБіП України»!

  Світова спільнота визнає рейтинг і авторитет українських університетів значною мірою за їх публікаційною активністю й за науковим рівнем статей і монографій, який оцінюється наукометричними базами, зокрема й Research Gate. Й досить показовими у цьому відношенні стали публікації наших екологів в електронному журналі «Наукові доповіді НУБіП України», зокрема стаття професора Стародубцева В.М. (зараз головного наукового співробітника з міжнародних проектів кафедри екології агросфери та екологічного контролю). Його стаття New Deltaic Landscapes Formation In Large Water Reservoirs: Global Aspect, опублікована ще у 2017 році, № 1(65) - http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/8107, досі привертає активну увагу зарубіжних фахівців, й число її прочитань стрімко зростає, досягнувши вже 1594. Й хоча посилань на цю статтю у роботах закордонних науковців ще не багато, бо, вочевидь, наших вчених ще недостатньо знають у світі, пріоритет автора у розробці цієї важливої проблеми безсумнівний.  

  Професор Стародубцев В.М. вперше дослідив багаторічну динаміку формування нових дельто-подібних ландшафтів у великих водосховищах світу, зокрема в Україні, Казахстані, Центральній Азії та в інших регіонах на основі особистих польових експедицій та аналізу космічних знімків Ландсат та Сентінел. Утворення таких ландшафтів автор розглядає як універсальний процес, характерний для всіх великих водосховищ, але інтенсивність і характер якого залежить від величини стоку наносів, типу регулювання водойм, фізико-географічних умов місцевості, тощо. Нові гідроморфні ландшафти сприяють активному збагаченню біорізноманіття регіонів, створенню значних рекреаційних ресурсів, розвитку спорту й туризму. Хоча в той же час вони дещо ускладнюють використання водно енергетичних ресурсів у басейнах річок.
  У великих водосховищах України, зокрема у Дніпровському каскаді водойм, формування таких дельт має лише початковий характер, оскільки стік наносів у Дніпрі невеликий. Так, елементи дельтових ландшафтів чітко виражені лише в Київському, Кременчуцькому й Каховському водосховищах.

  Правда, доля гідроморфних ландшафтів у Каховському водосховищі вкрай драматична. Після підриву Каховської дамби 6 червня 2023 року внаслідок війни РФ проти України водойма спорожніла, а дельто-подібні ландшафти обсихають й деградують.
  Інакше формуються нові дельти у водоймах на річках південних регіонів, які щороку несуть дуже багато наносів. Так, у Капчагайському водосховищі на річці Ілі у південно східному Казахстані нова дельто стрімко збільшується з року в рік, оскільки річка приносить щороку більше 11 млн. т. наносів, які акумулюються у водоймі й слугують літологічною основою новостворюваних лучних і болотних ґрунтів з багатою гідрофітною та гідрофільною рослинністю. Саме тут професору Стародубцеву В.М. довелось тривалий час досліджувати суперечливі зміни екосистем після створення величезної водойми (28 куб. км) ще у 1970 році: жорстокого опустелення й засолення традиційної дельти річки Ілі на узбережжі озера Балхаш й протилежного процесу – утворення нової дельти у водосховищі.

  Унікальні процеси утворення нової дельти професору Стародубцеву В.М. довелось спостерігати у висихаючому Аральському морі, коли для спасіння хоча б північної частини моря (Малого Аралу) її відділили дамбою й направили туди русло річки Сирдар’ї. З перших років уже нинішнього століття річка стала формувати нову дельту з яскраво вираженими морфоелементами й екосистемами.

  Чимало нових дельто-подібних ландшафтів вдалось виявити за матеріалами дистанційного зондування в багатьох інших регіонах світу – в обох американських континентах, в Африці, південній Азії. Це ще більше підтвердило універсальність й важливість процесів формування таких унікальних ландшафтів, які сприяють збагаченню біорізноманіття нашої планети, яка знаходиться під таким потужним техногенним пресінгом.
  Справедливо відзначити, що такого роду дослідження продовжуються екологами нашого факультету на Дніпровських водосховищах завдяки міжнародним українсько чеському та українсько-турецькому проєктам. Звертаємо увагу й на збільшення публікацій англійською мовою у цьому перспективному виданні й на покращенні їх наукової якості.

Завідувачка кафедри екології агросфери та екологічного контролю, доцент Наумовська О.І.