На факультеті землевпорядкування обговорили результати пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками

  25 січня 2024 року на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України обговорили результати пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в умовах воєнного стану, який проводився відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 року № 766. Онлайн-захід зібрав понад 150 учасників, а співорганізаторами професійної дискусії виступили громадські організації «Асоціація сертифікованих геодезистів України» та «Асоціація фахівців землеустрою України». Запис доступний для перегляду на каналі YouTube за покликанням: https://youtu.be/0VHcp8WHr1I.

  На початку семінару декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков адресував експертам головні питання на які б учасники хотіли б почути відповіді. Серед них:

1. Які результати, переваги і недоліки пілотного проекту?
2. Які виклики і переваги цифрової трансформації землеустрою і топографо-геодезичної діяльності?
3. Які застосовувати технології обміну документацією та геоданими між інженером-землевпорядником, замовниками та іншими зацікавленими сторонами?
4. Як забезпечити ефективну інтеграцію електронного кабінету сертифікованого інженера-землевпорядника з Державним земельним кадастром та іншими кадастровими й інформаційними системами?
5. Які механізми захисту персональних і комерційних даних мають бути впроваджені в електронному кабінеті для забезпечення конфіденційності інформації замовників та інших учасників процесу?
6. Яким чином можна максимально ефективно використовувати інструменти візуалізації геопросторових даних у електронному кабінеті, і яке їхнє значення для проектування та прийняття рішень?
7. Які юридичні вимоги та регуляторні норми необхідно змінити для виконання Державної актикорупційної програми на 2023-2025 роки у частині впровадженні електронного кабінету, зокрема у сфері землеустрою та земельно-кадастрової діяльності?

  Першим в обговоренні взяв участь очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець. Анатолій Миколайович нагадав, що реалізація пілотного проекту із внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками тривала згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 року № 766 «Деякі питання відновлення пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в умовах воєнного стану», і тривав цей пілотний проект лише чотири місяці. Оскільки у сертифікованих інженерів землевпорядників було мало часу для реалізації функцій кадастрового реєстратора, тому вже в листопаді 2023 року ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики щодо продовження Пілотного проекту в 2024 році.

  Доповідач наголосив, що у 2023 році для участі в пілотному проекті щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки до Держгеокадастру надійшло 109 заяв від сертифікованих інженерів землевпорядників. Лише 47 сертифікованим інженерам землевпорядникам було надано повноваження державного кадастрового реєстратора, серед них 31 є членом ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України». Ще 37 заяв були перевірені та підготовлені для надання повноважень державного кадастрового реєстратора, а 13 заяв знаходяться у процесі перевірки. На жаль, ці заяви наразі неактуальні, оскільки ще нема продовження Пілотного проекту.
  Також Анатолій Миколайович нагадав, що протягом періоду реалізації Пілотного проекту стажування для виконання відповідних повноважень успішно пройшли 409 осіб, з яких 47 сертифікованих інженерів-землевпорядників отримали такі повноваження. Протягом періоду реалізації Пілотного проекту 1113 земельних ділянок зареєстровано інженерами-землевпорядниками, при здійсненні повноважень державного кадастрового реєстратора виявлено випадків 86 порушень вимог законодавства – такі рішення сертифікованих інженерів-землевпорядників були скасовані державними кадастровими реєстраторами.

  Голова ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв висловив думку, що на кількість учасників Пілотного проекту суттєво вплинули критерії та вимоги до них, визначені постановою Уряду № 766 на період дії воєнного стану в Україні. А саме, середня кількість розроблених та поданих на внесення до Державного земельного кадастру документацій із землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником протягом останніх трьох років мала становити не менше ніж 100 документацій із землеустрою на рік. Проте деякі підприємства розробляли меншу кількість документацій, тому не змогли брати участь у Пілотному проекті. Натомість ФОП, який виконував простіші проекти землеустрою, але в більшій кількості, отримав повноваження державного кадастрового реєстратора.

  Потому до обговорення запросили заступника директора департаменту ведення Державного земельного кадастру Держгеокадастру Ігоря Кирилюка. Ігор Вікторович зазначив, що на результати проведення Пілотного проекту суттєво вплинув стислий термін його дії. Також не усі сертифіковані інженери-землевпорядники виявили інтерес щодо участі у Пілотному проекті і до Держгеокадастру звернулось значно менше сертифікованих інженерів-землевпорядників, ніж передбачалось. Але навіть за короткий період реалізації Пілотного проекту сертифікованими інженерами-землевпорядниками було зареєстровано 1113 земельних ділянок. Тобто в рік сертифіковані інженери-землепорядники могли б потенційно реєструвати близько 450-500 тис. земельних ділянок. Наразі здійснюється близько 1,2-1,5 млн реєстрацій земельних ділянок у рік. Тобто третина всіх реєстрацій, яка здійснюється на сьогоднішній день державними кадастровими реєстраторами, може здійснюватися сертифікованими інженерами-землевпорядниками, а це досить значна кількість, що дозволила б зекономити бюджетні кошти.

  Разом з тим, до Держгеокадастру в період реалізації Пілотного проекту звернулися 504 сертифікованих інженери-землевпорядники з питання проходження стажування. З них пройшли стажування і склали іспит – 409 осіб, не з'явились – 72 особи, а не склали іспит – 23. Тобто, один із п'яти інженерів-землевпорядників не пройшов стажування. Водночас у межах Пілотного проекту станом на 31.12.2023 р. до Держгеокадастру із цих 409 чол., які пройшли стажування і могли подавати заявами на підключення, подали лише 141 сертифікований інженер-землевпорядник, Тобто, один із чотирьох інженерів-землевпорядників, які потенційно могли виконувати повноваження кадастрового реєстратора в рамках Пілотного проекту. Це дуже низький показник, який свідчить про те скільки сертифікованих інженерів-землевпорядників були готові виконувати повноваження кадастрового реєстратора.
  Крім того, сертифіковані інженери-землевпорядники в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру створили 1420 заяв про державну реєстрацію земельної ділянки, а на реєстрацію державним кадастровим реєстраторам подано майже 6,5 тис документацій із землеустрою. Тобто лише одна документація із шести подавалася в рамках Пілотного проекту сертифікованими інженерами-землевпорядниками, які брали в ньому участь, а решту документації відправляли державним кадастровим реєстраторам. Це питання відповідальності. Навіть половина тих робіт, які виконували сертифіковані інженери-землевпорядники, не були подані в рамках, що свідчить про дуже низький показник подачі.
  Важливим є те, що із 47 учасників, які отримали повноваження державних кадастрових реєстраторів, лише 32 інженери-землевпорядники дійсно активно подавали і формували заяви, а 9 інженерів-землевпорядників лише з здійснювали вхід в систему і користувалися перевагами кабінету, які їм давала система як кадастровим реєстраторам, тобто вони використовували пілотний проєкт не для того, щоб здійснювати повноваження кадастрового реєстрату, а просто для того, щоб користуватися картографічною основою і використовувати інші сервіси і переваги, які дає кабінет в умовах війни. Тобто, ще 15 сертифікованих інженерів-землевпорядників випадає із виконання Пілотного проекту.
  Ігор Вікторович висловив думку, що на кількість учасників Пілотного проекту критерії та вимоги до сертифікованих інженерів-землевпорядників вплинули не суттєво, оскільки відмову мали лише 17 осіб.
  Таким чином, протягом періоду реалізації Пілотного проекту до Держгеокадастру надійшла 141 заява від сертифікованих інженерів-землевпорядників для надання повноважень державних кадастрових реєстраторів, з яких 47 сертифікованих інженерів-землевпорядників отримали такі повноваження. Додаткова вимога до автоматизованого робочого місця сертифікованого інженера-землевпорядника як користувача Державного земельного кадастру – статична ІР-адреса пристрою, з якого сертифікованим інженером-землевпорядником забезпечується здійснення повноважень, стала відмовою для 10 заяв. Одного сертифікованого інженера-землевпорядника позбавити сертифіката через порушення вимог законодавства.
  Пілотний проект щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками дав можливість подивитися чи готові виконавці брати на себе відповідальність за виконані роботи та добросовісно здійснювати повноваження кадастрового реєстратора.
  В обговоренні питання взяв участь в.о. заступника генерального директора з адміністрування Державного земельного кадастру Антон Тарасенко, який зазначив, що потрібно повністю відпрацювати механізм підключення, оскільки відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, підключення надається адміністратором Державного земельного кадастру. В рамках тестування сертифікованим інженерам-землевпорядникам була надана можливість відкликати свої заяви. Заплановано і надалі надання додаткових функцій.

  Досвідом участі у Пілотному проекті поділилася голова Полтавського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Олена Покотило. Вона пояснила чому лише одна документація із шести подавалася на державну реєстрацію земельної ділянки в рамках Пілотного проекту сертифікованими інженерами-землевпорядниками, а решту документації відправляли державним кадастровим реєстраторам. Це пов'язнано тим, що в рамках Пілотного проекту у сертифікованих інженерів-землевпорядників були лише повноваження щодо первинної реєстрація земель державної, комунальної власності, поділ і об'єднання земельних ділянок. В зв'язку із військовим станом в Україні формування земельних ділянок із земель державної комунальної власності дуже обмежене, тому вірогідно у сертифікованих інженерів-землевпорядників не було таких замовлень. Зараз найбільше замовлень щодо присвоєння кадастрових номерів на земельні ділянки з існуючими державними актами, договорами оренди. Замовлень щодо поділу і об'єднання земельних ділянок також мало.
  В подальшому добре було б мати можливість бачити причину відмови у реєстрації земельної ділянки сертифікованому інженеру-землевпоряднику, оскільки наразі в кабінеті бачимо лише «перекреслену» поземельну книгу.
  Серед переваг Пілотного проекту учасниця відзначила короткий термін реєстрації (лише 4 дні, при тому, що стандартна реєстрація 14 днів), легкий процес реєстрації, а також наданий доступ до по публічної кадастрові карти.
  На майбутнє висловила побажання щодо розширення можливостей електронного кабінету, наприклад, надати можливість внесення змін щодо відомостей у земельну ділянку, скачувати обмінний файл на земельну ділянку для виправлення відомостей про земельну ділянку, відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Потому вона навела приклад роботи кабінету електронних сервісів сертифікованих інженерів землевпорядників.

  Заступник голови Київського обласного осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Микола Скорик доповнив колегу щодо перспектив електронних сервісів. По-перше, було б добре додати можливість перевірки накладок земельних ділянок в процесі їх поділу чи об'єднання, тому що є земельні ділянки, які зареєстровані УСК-63, а реєструються в УСК-2000. По-друге, було б добре, щоб землевпорядна документація, яка потрапила в фонд документації, була прикріплена і була можливість скачати і координати, і цю документацію без подання будь-яких додаткових клопотань.

  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, у своєму виступі відмітив, що строк реалізації Пілотного проекту дуже короткий, тому важливо продовжити термін його проведення в 2024 р. Експерт наголосив, що Держгеокадастру необхідний час для того, щоб оперативно здійснювати нагляд за реєстраційними діями сертифікованих інженерів-землевпорядників та розробити запобіжники для уникнення зловживань, що дозволять сертифікованому інженеру-землевпоряднику виконувати весь цикл робіт. Передбачається, що сертифікований інженер-землевпорядник вчиняє реєстраційну дію і вже після цього її перевіряє Держаокадастр. У разі виявлення недоліків в адміністративному порядку цю дію відміняє. У рамках Пілотного проекту землевпорядник завантажував документи, а реєстраційна дія відбувалася тільки після схвалення її кадастровим реєстратором.

  Оскільки сьогодні відбувається інтенсивне скорочення державних службовців, ймовірно, що кадастрових реєстраторів ставатиме все менше. Тому дуже важливо якнайшвидше перейти до моделі, де реєстратор буде здійснювати нагляд за реєстраційними діями інженерів-землевпорядників оперуючи певними критеріями, які вказують на те, що реєстраційна дія могла мати певні недоліки.
  Також дуже важливим на сьогоднішні є питання електронного кабінету інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста. За найближчі роки наша землевпорядна і топографо-геодезична галузі мають перейти до повністю електронного документообігу. Одним із завдань державної антикорупційної програми є перехід на електронну форму складання землевпорядної документації і вже Постановою КМУ «Деякі питання функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України», розроблену Держгеокадастром затверджено вимоги до оформлення електронного документа, що містить відомості про результати топографо-геодезичних і картографічних робіт в електронній (цифровій) формі. Тобто електронна форма документації буде засвідчуватися кваліфікованим електронним цифровим підписом інженера-геодезиста. Тому у майбутньому електронний кабінет інженера-землевпорядника повинен стати тим середовищем, за допомогою якого ми зможемо провести трансформацію абсолютно всіх бізнес-процесів, які супроводжують складання землевпорядної документації, а в 2025 році документація укладатиметься виключно з набору геопросторових даних, пояснювальної записки та інших документів. Очевидно, будемо робити документацію у вигляді PDF-файла і все це разом розміщувати в електронному кабінеті. Всі особи, які взаємодіють із землевпорядником та органи державної влади, які розглядають документацію і затверджують, будуть отримувати від землевпорядника link на реквізити цього документа, які знаходяться в електронному кабінеті, й інструментами електронного кабінету візуалізовувати проєктні рішення.
  Тому продовження дії Пілотного проекту потрібно для відпрацювання не лише механізмів реєстрації земельної ділянки під час її формування, а й провадження всіх технологій реєстраційних дій, в тому числі зміни цільового призначення, поділу, об'єднань, і т.д. Тобто всі види реєстраційних дій мають бути відпрацьовані, а Держгеокадастр має створити реально ефективну і дієву алгоритмізовану систему нагляду за реєстраційними діями. Має бути розроблений чек-лист для перевірки землевпорядної документації, щоб можна було алгоритмізувати будь-яку процедуру перевірки документації на предмет відповідності законодавства через чіткий перелік питання.
  Сертифікований інженер-землевпорядник Олександр Петрович висловив пропозицію проведення опитування щодо покращення функціонування електронного кабінету інженера-землевпорядника.

  Загалом обговорення результатів пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в умовах воєнного стану було досить жвавим, оскільки питання і проблеми, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування