Підсумки роботи ІХ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – філософія існування людства»

 На базі кафедри екології агросфери та екологічного контролю факультету захисту рослин, біотехнологій та екології НУБіП України 19-20 квітня 2023 року відбулась ІХ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – філософія існування людства».

  Основною метою конференції був обмін науковими ідеями та міжнародним й вітчизняним досвідом між актуальними проблемами досліджень в галузі екології та охорони навколишнього середовища, природоохоронних технологій, екологічної безпеки, глобальних та регіональних екологічних проблем водного та наземного простору – як у теоретичному, так і в практичному відношенні, а також обговорення наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС від якої минуло 37 років.
  Слід зазначити, що у конференції взяли участь науковці та професори із провідних закладів вищої освіти Європи та України, зокрема: Вагенінгенський університет у м. Вагенінген (Нідерланди), Поморська академія в м. Слупськ (Польща), Тюбінгінський університет м. Тюбінг (Німеччина), Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління (Україна), Національний антарктичний науковий центр (Україна), Київський національний університет культури і мистецтв (Україна).

  Відповідно до програми міжнародної конференції, 20 квітня 2023 року відбулося пленарне засідання за участі гостей, науковців та учасників конференції. Міжнародну конференцію відкрили декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, доктор сільськогосподарських наук, професор Юлія Коломієць та заступник декана з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Валерія Бондарь.
  З привітальним словом виступили завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олена Наумовська, завідувач кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Алла Клепко, які висловили подяку за зацікавленість та участі до міжнародної конференції широкого загалу науковців, побажали учасникам конференції плідної роботи та наголосили, що налагодження науково-практичних зв'язків між науковими і виробничими колективами, залучення вчених і фахівців різних відомств до співпраці дозволить вирішити низку актуальних питань у галузі екології та охорони навколишнього середовища.
  Після відкриття конференції, пленарне засідання продовжили науковими доповідями міжнародних та вітчизняних видатних науковців. Професор, академік Ігор Гудков, виступив з науковою доповіддю на тему «Радіоактивне забруднення сільськогосподарських угідь, як один з основних можливих наслідків атомної війни». У своїй доповіді він підкреслив, що військовими спеціалістами розіграні різні сценарії атомної війни – від атаки на Україну одиночним атомним зарядом до серії бомбардувань.

  Один зі сценаріїв атомної війни розглядає атаку міста з населенням 1 мільйон мешканців атомним зарядом потужністю 1 Мт (мегатонна, мільйон тон у тротиловому еквіваленті). Розрахунки свідчать, що в залежності від типу вибуху (повітряний чи наземний) за першу добу загине від опромінення, опіків, механічних травм, комбінованих уражень 200–300 тисяч осіб і 350–380 тисяч отримають ураження різного ступеня тяжкості. Умовно можна вважати, що 300–450 тисяч осіб залишаться неураженими. Утім, це не означає, що запобігши прямої дії вибуху, вони не будуть піддані ураженню у майбутньому. В ході доповіді були зроблені наступні висновки, у всіх випадках за будь-яких великомасштабних радіаційних чи ядерних інцидентах уражується аграрна сфера, земля – вона піддається тривалому забрудненню довгоживучими штучними радіонуклідами. Так було за аварії на Чорнобильській АЕС, так було за аварії на Фукусімській АЕС в Японії у 2011 році. Не випадково аварія на Чорнобильській АЕС, внаслідок якої були забруднені радіоактивними речовинами близько 10% сільськогосподарських угідь країни, була названа сільськогосподарською аварією.
  Гостем конференції була доктор природничих наук, науковець та викладач групи взаємодії геосфери та біосфери департаменту геонаук Університету Тюбінгена, м. Тюбінг (Німеччина) – Наталія Білєра, яка виступила з привітальним словом до учасників конференції, відмітила важливість і актуальність проведення даного заходу. У своїй доповіді вона показала приклади міжнародної співпраці, включаючи кафедру екології агросфери та екологічного контролю Національного університету біоресурсів та природокористування України.

  Наукова доповідь професора кафедри екології агросфери та екологічного контролю Віталія Гайченка на тему «Адаптація тварин до мешкання в умовах радіаційного забруднення» викликала у студентів зацікавлення, що радіонуклідне забруднення екосистем внаслідок аварії на ЧАЕС сприяє інтенсифікації мікроеволюційних перетворень у популяціях ряду видів тварин, через зміну норми реакції у відповідь на зміну умов навколишнього середовища. Доповідач виділив два напрямки цього процесу – адаптація до умов змін навколишнього середовища і стабілізуючий добір.

  Слід відмітити, що на планерному засіданні були присутні 70 учасників міжнародної конференції, серед яких були провідні науковці, професори, доценти, молоді вчені, аспіранти, студенти. Організаційний комітет міжнародної конференції кожному з них вдячний за участь, зацікавленість у проблемі охорони довкілля, плідну співпрацю та обмін досвідом в ідеях і методиках.
  Студентка 2 курсу 3 групи спеціальності 101 «Екологія» факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Дарина Мандрика виступила з науковою доповіддю на тему «Водний екоцид виклики для світу і України», науковий керівник доцент Віта Строкаль. В ході доповіді студентка відмітила, що для того, щоб покращити ситуацію варто брати до уваги інтегральний показник дефіциту води його можна використовувати для оптимізації водокористування для розвитку регіонів України, а також для прогнозування ризиків у разі перевищення попиту на воду над водозабезпеченням, та для мінімізації наслідків різкого погіршення якості ресурсів поверхневих і підземних водних джерел. Для того, аби допомогти підвищити ефективність в управлінні регіональними системами водних господарств, що базуються на басейнових принципах, існує співвідношення індексу екологічної урбанізації та показників використання водних ресурсів.

 
  Наступна доповідь студентки 3 курсу 2 групи спеціальності 101 «Екологія» факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Дарини Скороходової на тему «Наслідки забруднення ґрунтів через воєнні дії», викликала ряд дискусій серед учасників конференції щодо наслідків втрати буферної здатності ґрунтів до відновлення, втрати гумусу і зниження природної родючості, що кожен з вищезазначених впливів призводить, до знищення рослинності, порушення ґрунтового покриву, дефіциту природного зволоження та опустелювання.

  Міжнародна конференція продовжила свою роботу секційними засіданнями в режимі онлайн, які відбулися 21 квітня 2023 року. Відповідно до програми, кожне секційне засідання мало своїх модераторів та секретарів, робота яких була злагодженою та організаційною.
  За результатами обговорень, які супроводжували виступи наших учасників конференції, встановлені нові контакти та започатковані нові наукові проєкти. Це свідчить про те, що ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Екологія – філософія людства», організацію якої забезпечили науково-педагогічні працівники кафедри екології агросфери та екологічного контролю факультету захисту рослин, біотехнологій та екології нашого університету, проведена на високому науково-практичному рівні, про що також свідчать схвальні відгуки учасників та гостей конференції.
  Організаційний комітет конференції висловлює щиру подяку науковцям пленарного засідання, учасникам та гостям конференції, модераторам та секретарям секційних засідань!

Світлана Паламарчук, Віта Строкаль
доценти кафедри екології агросфери та екологічного контролю