Що покласти до Великоднього кошика: поради студентів та викладачів факультету харчових технологій та управління кістю продукції АПК

Місила паску, колись бабуся,
хрестила тісто в великій мисці.
А я сопіла: «І я навчуся,
колись як буду на твоєму місці
Сопіло тісто в святковій мисці.
Бабуся також. І я. Удвох.
Сходила паска, як день – врочисто.
І десь у небі всміхався Бог».

     Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня.

     «За давніми християнськими традиціями, до нього слід покласти ті продукти, які можна вживати після Великого посту. Це – паска, яйця, м’ясні та молочні продукти» – говорить декан Лариса Баль-Прилипко. За її словами, паску українські господині завжди старалися спекти власноруч у Чистий четвер, або в суботу.

     "Паска символізує Христове Воскресіння. Її випікають за давніми рецептами, які передають з роду в рід. Для привабливості, прикрашали орнаментом із тіста. Щодо ковбаси, то наші предки завжди вудили її до свят, щоб на Великдень усе було пахуче та свіже", стверджує доцент Олена Очколяс. Відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Загальні технології харчової промисловості. Технологія хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів», студенти 1 курсу скороченого терміну навчання та 2 курсу разом із доцентами Оленою Очколяс та Миколою Ніколаєнко провели лабораторне заняття у вигляді майстер-класу на тему: «Технологія випікання великодніх пасок».

    «Найважливішим атрибутом святкового столу є паска, яка сьогодні має безліч різних видів та смаків. Найбільш улюбленими є – класична українська паска, італійська паска (панетонне), крафін» – пояснює студентам Микола Ніколаєнко.

      Усі продукти для цієї святкової випічки повинні бути найкращої якості та найсвіжішими. При цьому краще брати живі дріжджі, вони прискорюють процес бродіння. Якщо ж брати сухі дріжджі, то з позначкою "активні". Сухофрукти для пасок треба підготувати заздалегідь. Аби надати тісту кольору, використовують шафран або куркуму.

      Чи будуть паски вдалими залежить також і від того, наскільки добре вимішане тісто. Робити це краще руками, а тісто повинно бути щільним, гладким. Форми для випікання потрібно добре змастити маслом, або використовувати просочений пергаментний папір.

       Остуджувати паски найкраще на боці, періодично повертаючи кожну. Це допомагає виробу охолонути рівномірно й не зім'ятися.

       Покривати паску глазур'ю потрібно після того, як вона охолола.

    У теплому молоці розчинити свіжі дріжджі. Молоко має бути близько 37-38°С, тобто трохи тепленьким на дотик. Додати в розчинені дріжджі цукор, а потім – збиті жовтки. Всипати в опару 1 склянку борошна. Все добре розмішати й покласти на 30 хвилин у тепле місце підходити. Коли опара вдвічі збільшиться в обсязі, додати ще склянку борошна. Все перемішати й знову покласти підходити в теплому місці.

      Приблизно за годину тісто має добре підійти. Додати до нього сіль, соняшникову олію, вершкове масло, яке попередньо слід розтопити й охолодити.

       Тим часом слід підготувати форми: змастити соняшниковою олією або злегка посипати борошном або манкою, щоб потім паски легко було дістати. Розкласти тісто у форми заповнити 1/3 їхнього обсягу. Форми із тістом покласти в тепле місце на 30-40 хвилин.

        Добре розігріти духовку й випікати паски 20 хвилин за температури 180°С. Потім зменшити вогонь до 160°С і випікати ще 20-25 хвилин. Якщо пасочки маленькі, то час випікання буде меншим.

     Готові паски дістати з духовки. Гарячу форму відразу ж покласти на мокрий рушник, а потім обмотати ним і боки форми. Залишити паску на 5 хвилин. Завдяки цьому вони легко витягуватимуться з форми.

        Готові пасочки мають охолонути, після чого їх можна прикрашати глазур'ю.

     Студенти самостійно місили тісто, формували паски, випікали їх та оформлювали; оцінювали органолептику за такими ознаками: зовнішнім виглядом, який характеризується формою виробів, яка повинна бути правильною відповідно даному виробу; бути гладкою, блискучою, без тріщин та «підривів»; кольору скоринки, який повинен коливатися від золотаво-жовтого до темно-коричневого; смак і запах - визначали при його дегустації.

      Яйце – один із атрибутів світлого свята Великодня. Воно символізує зародження нового життя та відродження.

     В українській традиції писанка – символ життя християнина. Вона гарна та прекрасна з зовні, але ця краса повинна бути зруйнована. Адже, яким би не було земне життя зовні, справжній скарб знаходиться в середині.

       Обов’язково покладіть до кошика червоні крашанки. Вони відповідають за відродження Христа до нового життя.

      Аліна Степова, студентка 2 курсу 1 групи: "Ми отримали задоволення після таких насичених, цікавих лабораторних робіт. Дуже раді, що нарешті після тривалих онлайн занять можемо власноруч виконувати дослідження, спілкуватися, обмінюватися знаннями!!!".

    Студенти та викладачі залишились надзвичайно задоволеними від проведеної роботи, а знання отримані в лабораторіях факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК закарбуються для нас на все життя, впевнено стверджує Ірина Момот.

 Працюємо, навчаємось, крокуємо разом до перемоги!

Мирного неба над головою!

Слава Україні!

Олена Очколяс,
доцент кафедри технології м'ясних,
рибних та морепродуктів