Григорій Сковорода – носій духовного коду української культури: відбулась Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 300-річчю від дня народження видатного філософа

 «Якби ніхто нічого не знав про Г. Сковороду, якби час не пощадив для нас його рукописні твори…,
якби народ не зберіг легенд про його дивовижне життя, якби зосталася одна - єдина його епітафія,
то і вона блиснула би для людства спалахом дивовижної сили і осяяння:
«Світ ловив мене, та не впіймав!»
І. Драч

  10 листопада 2022 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Духовний код української ідентичності у вимірі міжкультурної комунікації», присвячена 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди. Організатором конференції виступила кафедра філософії та міжнародної комунікації.

   Конференція зібрала знаних філософів, науковців, молодих науковців, освітян із багатьох закладів освіти та культури різних міст нашої країни та 8 зарубіжних країн. Проходив захід в двох форматах: наживо,  з дотриманням всіх карантинних вимог, та онлайн, що дозволило віддалено приєднатися до її роботи більше 300 учасникам. 

  Модераторами заходу були декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька та голова наглядової ради НУБіП України Микола Томенко, які привітали учасників, зазначивши особливу важливість обговорення проблем національної історії та духовного коду української ідентичності у вимірі міжкультурної комунікації.

  Зі словами вітання до учасників конференції звернувся ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко: «Україна – це особистості, які формують її історію. Григорій Сковорода став для українців видатним філософом, просвітителем, гуманістом, педагогом та чудовим поетом. Саме тому його біографія та творчість заслуговують уваги та шани українців, особливо під час російської агресії».

 До привітання учасників конференції долучилися провідні університети, наукові інститути нашої країни. Юрій Бойчук – ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, від імені колективу привітав учасників конференції та зазначив, що Григорій Савович надихає і підтримує нас [українців] у часи випробування, його багатогранна творчість має потужний резонанс і силу ініціативи у сучасних напружених соціокультурних і геополітичних контекстах.

  Олександр Співаковський – ректор Херсонського державного університету, передав вітання всім учасникам конференції від наукової спільноти Херсонського університету, що тимчасово переміщений до міста Івано-Франківськ. Григорій Сковорода є символом національної філософії, а напад росії дав змогу українцям загострено переосмислити його філософські цінності, пов’язані з суттю поняття національної ідентичності.

  З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України Анатолій Єрмоленко, який акцентував увагу на влучній назві конференції та охарактеризував Григорія Савовича Сковороду виразником коду української культури, чинником й складником нашої ідентичності.

  Від імені ректора учасників та гостей конференції привітав декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Анатолій Конверський, зазначивши, що Григорій Сковорода – постать епохальна, він є кодом української духовності, могутнім джерелом національної самосвідомості, носієм символічного життєвого коду народу.

  Від імені ректора оголосив привітання й Василь Дудар, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

  Розпочав пленарне засідання проректор з науково-педагогічної роботи НУБіП України, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор Василь Шинкарук доповіддю «Філософсько-освітня спадщина Григорія Сковороди як феномен національного духу українського народу», наголосивши, що ім’я філософа Григорія Сковороди назавжди закарбоване в історії української культури, його філософські ідеї актуальні та співзвучні з критичною філософією Канта. Саме вони допомагають людині долучитися до процесу самопізнання, до пошуку істини та вказують шлях досягнення щастя.

  Ліричним доповнення доповіді стало виконання заслуженою артисткою України Тамарою Яценко вірша Григорія Сковороди «Чистий можеш буть собою».
  Відомий есеїст, культурософ, громадський діяч, член Національної спілки письменників України Олександр Шокало у своїй доповіді «Науково-освітній портал "Григорій Савович Сковорода": цілісна база знань про феномен українського генія»  акцентував увагу присутніх на потужній науково-інформаційній платформі  s.3k.group/, з популяризації в Україні та за кордоном основних ідей Сковороди та заходів, присвячених його вшануванню. Згадав Олександр Андрійович і про 5-річний марафон Сковородинських навчань, що відбувався в освітніх закладах України до ювілею філософа та активну участь у ньому  кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБіП України.

  Микола Томенко – голова Наглядової ради НУБіП України, громадський і політичний діяч представив доповідь «Сковородинівська Україна: як вивчати, популяризувати і шанувати Великого Українця». Доповідач наголосив, що Григорій Сковорода – це Історичний Герой нашого народу, ключова постать української духовної спадщини, для якого Людина і Україна були понад усе.

  Серед онлайнучасників, з доповіддю виступила Лідія Гнатюк, доктор філологічних наук, професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка розкрила мовний феномен Григорія Сковороди.

  Олександр Краснокутський приїхав на конференцію з героїчного Запоріжжя. У своїй науковій доповіді "Духовний потенціал суспільної свідомості сучасної України" професор Запорізького національного університету визначив духовний потенціал суспільної свідомості сучасної України, зробивши наголос на актуальному вже сьогодні питанні «Як нам будувати нову Україну?»

  Доповідь завідувача кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія Університету Григорія Сковороди в Переяславі Сергія Рика була закцентована на тому, що постать Григорія Сковороди, його ідеї, образи, герої та ціннісні установки є потужним національно-смисловим потенціалом.

  Виступ Олександра Зайця був зосереджений на претензіях росії на Г.С. Сковороду як першого філософа цієї країни. Увага присутніх була звернута на той факт, що прагнучи русифікувати Г. Сковороду, росіяни по-злодійському долучились до відзначення його 300-ліття, ракетою зруйнувавши музей у с. Сковородинівці на Харківщині.

 Перша частина пленарного засідання конференції завершилась музикальним виступом артистів кафедри культурології на чолі з завідувачкою Іриною Майданюк. Їхнім творчим подарунком стали пісні на вірші Г.С. Сковороди «Всякому городу нрав і права», «Ой ти птичко жовтобоко», «Попросимо пробачення».

  Приємним сюрпризом для учасників конференції стали й пісні з циклу «Сад божественних пісень» у виконанні Петра Приступова – композитора, лавреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди, лавреата всеукраїнських фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Білі вітрила», лавреата міжнародної премії імені Григорія Сковороди.

  Після перерви, засідання розпочала професор кафедри філософії та міжнародної комунікації НУБіП України Віра Додонова. Її наукова доповідь про історичну травму як чинник формування ідентичності нації викликала велику зацікавленість у аудиторії, зважаючи на її актуальність та важливість для сьогодення.

  У своїх онлайн-доповідях Інна Більченко – старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди» НІЕЗ «Переяслав» охарактеризувала світ Григорія Сковороди, провела паралелі з сьогоденням; Тетяна Радіоненко – завідувач науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди» доповіла про втілення ідеї «сродної праці» у культурно-мистецькому вишивальному проекті “З Григорієм Сковородою у серці”.
  Учений секретар музею НУБіП України, кандидат педагогічних наук Тетяна Чумак, визначила роль філософських поглядів Григорія Сковороди в формуванні духовності української нації.
  В доповіді заступника директора з навчально-методичної роботи Київської гімназії східних мов №1, заслуженого вчителя України Михайла Савченка була розкрита китайська тема у творчості Г.С. Сковороди, його внесок в розвиток української та східної мудрості.

  Активно долучилися до конференції молоді науковці. Зокрема: доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації Дмитро Чорноморденко охарактеризував культуротворчий потенціал філософських ідей Г.С. Сковороди; асистент кафедри філософії та міжнародної комунікації Вікторія Шеховцова-Бурянова підкреслила роль філософської спадщини Г.Сковороди в формуванні української національної ідентичності; докторант Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Олена Гончарова представила проблему індивідуальної темпоральності в контексті творчої спадщини та біографії Григорія Савича Сковороди.

  Пленарне засідання продовжили аспіранти та студенти. Із цікавими науковими доповідями виступили Андрій Сорокін (аспірант кафедри міжнародних відносин та суспільних наук), Антон Аліщук, Едуард Шушанян (агробіологіний факультет), Денис Віштакалюк (факультет тваринництва та водних біоресурсів) та інші.

  Участь в роботі конференції взяли й талановиті школярі, які, сподіваємось, невдовзі поповнять студентське братство нашого університету. Зокрема Євгенія Сологубова вихованка КОКПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді», учениця 11 класу НВК «Школа I-II ступенів – Коцюбинський гуманітарний ліцей» Коцюбинської селищної ради Бучанського району виступила з онлайн-доповіддю про вплив філософії Григорія Сковороди на формування сучасних поглядів українців, яку супроводжувала власними ілюстраціями.

  Доповіді, озвучені на пленарному засіданні, викликали зацікавленість, стали предметом активного обговорення та жвавих дискусій. А завершила конференцію завідувачка кафедри філософії та міжнародної комунікації Валентина Культенко влучними словами геніального філософа «Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то ти щасливий…»

Чистий можеш буть собою,То нащо тобі броня
І шолом над головою?
Не потрібна і війна.
Непорочність — ось тобі броня,
А невинність — крем'яна стіна.
Щит, меч і шолом — буде тобі бог.
Світе, світе безпорадний,
Вся надія — угорі,
Маєш сумнів — то нещадний
Вихор розмете на прі.
Непорочність — се Сігор, повір,
А невинність — ось небесний двір.
Там побувай і там почий.
Бомб се місто не боїться,
Ні підступності, ні стріл.
Хитрих мін не застрашиться,
Ні пожежі, ані стрільб.
Непорочність — ось де діамант,
А невинність — ось священний град.
Там побувай і там почий.
Ворога в сім граді люблять,
Їм віддружують тепло,
Силу для чужого гублять,-
І не відають про зло.
Де ж такий чудовий, пишний град?
САМ ТИ ГРАД, КОЛИ В ДУШІ Є САД! (Г. Сковорода)

Світлана Гейко,

доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації