Медицина і психологія в репродукції людини – тема дискусії науковців в межах науково-практичної конференції

«Людина, її життя та здоров’я є
найвищими соціальними цінностями держави»
Конституція України 

  Розв’язанню проблеми підвищення ефективності та якості наукових досліджень щодо запровадження в життя сучасної стратегії покращення репродуктивного і психічного здоров’я населення України 20 жовтня 2022 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Медицина і психологія в репродукції людини – мультидисциплінарний підхід».

   Організаторами конференції виступили гуманітарно-педагогічний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України, зокрема кафедра соціальної роботи та реабілітації, а також громадська організація «Об’єднання «Українська асоціація психосоматики репродуктивної перинатальної психології»».
   У роботі конференції взяли участь науковці Вірменського державного педагогічного університету імені Х. Абов’яна, Азербайджанської державної академії фізичної культури і спорту, Казахського агротехнічного університету ім. С. Сейфулліна, Казахського національного педагогічного університету імені Абая, Тракайського центру освіти дорослих та Публічного інституту «Тракайський центр просвіти» (Литва), Університету для іноземців Перуджа (Італія), Державного вищого професійного університету імені професора Станіслава Тарновського (Польща).

   Привітання учасників і гостей конференції анонсоване ректором Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіславом Ніколаєнком, віншуваннями начальника науково-дослідної частини НУБіП України Володимира Отченашка, заступника декана гуманітарно-педагогічного факультету Світлани Харченко та завідувача кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірини Сопівник. У кожному виступі закцентовано увагу на важливості наукових досліджень у галузі збереження здоров’я населення під час повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну та надання якісних послуг психологічного, медичного, соціального, педагогічного, правового супроводу підлітків і молоді задля покращення демографічної ситуації в Україні.

   Модератором заходу виступила психолог, президент Української асоціації психосоматики репродуктивної перинатальної психології, старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації НУБіП України Антоніна Картушинська.

   У ході пленарного засідання конференції зі словами підтримки українського народу в боротьбі з російською агресію та побажаннями щодо скорішої перемоги над рашистами, досягнення миру і добробуту проголосили свої результати наукових досліджень:

• Вермігліо Валеріо та Сімона Еспосіто (Італія), які окреслили розв’язання проблеми «Білих Сиріт, які є дітьми заробітчан», а також розкрили сімейні традиції Італії;

• Левон Саргсян і Ліліт Лачинян (Вірменія) розкрили особливості гендерної нерівності дітей вірменський сімей та репрезентували методологію підготовки молоді до відповідального батьківства;

• Самір Абдуллаєв (Азербайджан) поділився напрацюваннями щодо розширеної класифікації кидків через плечі в боротьбі самбо, що сприяє фізичному розвитку та збереженню здоров’я спортсменів;
• Надія Івлєва (Казахстан) презентувала результати дослідження щодо впливу психоемоційного стану викладачів казахських ЗВО на студентів;
• Нійолє Лисевічєнє, Дануте Візманайте, Діана Косовскене та Лорета Рушкевичюте (Литва) поділилися досвідом застосування здов’язбережувальних технологій у роботі «Тракайського центру просвіти».

   Серед учасників конференції на особливу увагу заслуговують доповіді наших співвітчизників:

   Альона Альтанова виступила з доповіддю «Моделі та причини сексуального насильства під час війни: зарубіжний досвід наукової та етичної інтерпретації». У змісті промови наголошено на шокувальних і травматичних подіях, які нині переживає Україна у ході повномасштабної російської агресії. Наголошено, що під час окупації Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Ізюма та інших українських міст і сіл зафіксовано факти ґвалтування мирних мешканців. Світовою спільнотою це визнано «зброєю війни».

   Антоніна Картушинська виступила з доповіддю «Війна і репродуктивне здоров’я жінок: проблеми захисту та відновлення». Професійний психолог звернула увагу слухачів на: проблеми здоров’я жінки-військової; стреси, які переживають жінки під час війни; тривале перебування жінок у непристосованих для життя сирих та холодних приміщеннях. Запропоновано напрям подальших наукових напрацювань щодо розроблення спеціальних програм, методичних рекомендацій для збереження здоров’я жінок-військових.

   Степан Гусаковський із виступом «Репродуктивне здоров’я чоловіків у сучасному світі» звернувся до учасників конференції з питанням щодо порушення репродуктивної функції чоловіків. Науковець наголосив на необхідності розпочинати вивчення проблеми безпліддя у чоловіків і жінок одночасно, а фертильність жінки доцільно враховувати при плануванні діагностики та лікування чоловічої безплідності.

   Вікторія Івах порушила питання про негативний вплив епідемії COVID-19 на репродуктивне здоров’я чоловіків та жінок і звернулась до учасників конференції з доповіддю «Актуальність та сучасні методи лікування безпліддя». Доповідач схарактеризувала основні проблеми і напрями відновлення репродуктивної спроможності молоді, які перенесли вірусне захворювання та нині переживають руйнівний психологічний вплив війни.

   Людмила Чекаль виступила із доповіддю «Духовно-моральнісне аспектування проблеми репродукції людини». Дослідниця акцентувала увагу учасників конференції на проблемах духовності, моральності, етичності, релігійності в репродукції людини. Науковець наголосила на тому, що ця проблема ширша за медичну: вона соціальна, економічна, психологічна, педагогічна, ментальна тощо, тому процес виховання підростаючого покоління має включати статеве виховання як основу формування здорової сім’ї.

   Олена Бабич у доповіді «Правові питання постмортальної репродукції» розкрила поняття «постмортальна репродукція» як низки медичних і біотехнологічних процедур, що здійснюються для людини та з безпосереднім втручанням в організм та тіло після смерті двома шляхами: запліднення з використанням статевих клітин, отриманих за життя померлого донора, та запліднення з використанням статевих клітин, відібраних у донора посмертно. Також дослідниця окреслила різницю в обсязі прав та розумінні деяких із них для кожного з батьків, які скористались послугою постмортальної репродукції.

   Олег Швець у доповіді «Вплив харчування і способу життя на репродуктивну функцію людини» розкрив наслідки: зловживання жінками і чоловіками алкогольних напоїв, продуктів із кофеїном; суворих обмежень у харчуванні серед дівчат-підлітків та молодих жінок; зайвої ваги та ожиріння; прихильності до певної моделі харчування на репродуктивну функцію організму. Автором актуалізовано щоденне споживання достатньої кількості корисних харчових продуктів відповідно до рекомендацій зі здорового харчування.

  За результатами роботи конференції підготовлено електронний збірник матеріалів доповідей.
   Щиро дякуємо учасникам конференції за плідну роботу, активну дискусію і науковий інтерес до проблем поліпшення репродуктивного і психічного здоров’я населення!

Ірина Сопівник,
завідувач кафедри соціальної роботи та реабілітації