Реформування безоплатної приватизації земель в Україні: від корупційного механізму до інструменту соціальної справедливості
Під такою назвою, напередодні Дня юриста, на факультеті землевпорядкування НУБіП України відбувся черговий Всеукраїнський науково-практичний семінар, а його співорганізаторами виступили громадська організація «Асоціація фахівців землеустрою України» та Асоціації «Земельна спілка України».
Головними запитаннями, на які провідні експерти намагалися дати свої професійні відповіді стосувалися, перш за все, питання «етичності» безоплатної приватизації земель в умовах воєнного стану, ймовірності припинення безоплатної приватизації без порушень ст. 22 Конституції України, а також розглянути «монетизацію» як спосіб реформування безоплатної приватизації земель та унеможливлення зловживань і корупції.
Онлайн-захід зібрав понад 150 учасників, які брали активну участь в обговоренні актуального нині питання. Семінар проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex, а його відеозапис можна переглянути:
На початку семінару, з вітальним словом до його учасників звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який підкреслив, що наразі у земельних відносинах в Україні одне із найбільш неоднозначних вражень справляє безоплатна приватизація земель і більшість громадян вважають її невід’ємним правом кожного українця. Водночас, нескладна математика підказує, що вільних площ державних та комунальних земель щоб задовільнити всіх бажаючих ніколи не було і не буде. Та й, власне, запроваджувалася безоплатна приватизація на ранніх етапах земельної реформи як спосіб подолання монополії державної власності на землю. Про те, що робити тепер, коли головне завдання земельної реформи досягнуто, учасники семінару почують від поважного експертного товариства. Потому, Тарас Олексійович запросив до вітального слова співорганізаторів. Очільник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець у своєму виступі зазначив, що згідно із Земельним кодексом України, кожен громадянин може отримати та приватизувати земельні ділянки різного призначення у межах норм зазначених у ст. 122. Але останнім часом, все частіше звучить питання: чи вистачить земельних ділянок усім охочим? Земля є обмеженим ресурсом і вільної землі, щоб задовольнити потреби всіх, стає дедалі менше. Тому треба дати відповідь на питання щодо встановлення термінів закінчення безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність та зменшити корупційні ризики у земельних відносинах.
Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв додав, що це питання залишається актуальним і в умовах воєнного стану, тому що на практиці процес безоплатної приватизації земель в основному супроводжується корупцією. Крім того, після закінчення військових дій зросте кількість учасників АТО та бойових дій, а також інших незахищених категорій населення, яких не повинно стосуватися скасування безоплатної приватизації земельних ділянок. Тобто, головне це визначення категорій населення та строків закінчення безоплатної приватизації земель.
Цікаво було почути думку законотворців, зокрема експерта у сфері правового регулювання земельних відносин, помічника-консультанта народного депутата України Сергія Біленка. Він почав з того, що вже давно механізм безоплатної приватизації яскраво забарвлений кольорами корупції. Щорічно десятки тисяч гектарів виводиться із земель державної та комунальної власності, фактично держава грабується. Відсоток тих земель, що відводяться громадянам, які дійсно хочуть обробляти землю, дуже низький. У нас механізм безоплатної приватизації через передачу земельних ділянок для ведення ОСГ перетворився у засіб формування земельних банків усіх товаровиробників (від фермерів до величезних агрохолдингів). Дискусії щодо скасування безоплатної приватизації земель тривають десятки років. Проте, оперуючи ст. 22 Конституції України, потрібно враховувати положення ст. 21. Тож, чи всі громадяни рівні у питанні безоплатної приватизації? Що буде, коли повернуться учасники бойових дій? Коли повернуться люди, які воювали, може статися соціальний вибух, тому що вільних земельних ділянок всім не вистачить. Тому, це питання є надзвичайно актуальним і його вже зараз потрібно піднімати.
На період воєнного стану процес безоплатної приватизації земель в Україні призупинено. Це сталося оскільки, з початком воєнного вторгнення ні Державний земельний кадастр, ні Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, ні інші реєстри не працювали, і не було відповіді чи будуть працювати взагалі. З боку Мін’юста були роз’яснення, що не будуть відкривати ні доступ до реєстру прав, ні до кадастру. Тому приймати нові рішення по безоплатної приватизації земель не мало сенсу.
Проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» передбачається дозволити в умовах воєнного стану безоплатну приватизацію земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у приватній власності, і земельних ділянок, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельним кодексом України. Водночас від безоплатної приватизації земельних ділянок, на думку експерта, варто відмовився і перейти, наприклад, до монетизації, тобто обміну права на безоплатну приватизацію землі на певні грошові компенсації, знижки тощо.
Потому до слова було запрошено головного юридичного радника проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Павла Кулинича. На переконання Павла Федотовича, з початком активних бойових дій питання безоплатної приватизації земель ще більше загострилося, бо впливає на соціально-економічну сферу життя. Ми маємо обговорювати проблему безоплатної приватизації, навіть за відсутності рішення Конституційного Суду України щодо ст. 22 Конституції України.
Варто відмітити, що Павло Федотович був членом робочої групи по підготовці нової редакції Земельного кодексу України в 1992-2001 роках. В цей час був запуск права приватної власності на землю. Метою безоплатної приватизації земель було не збагачення кожного громадянина, а правове врегулювання потенціалу права приватної власності на землю.
Час вже завершити процес безоплатної приватизації. Необхідно ст. 22 Конституції України розглядати в контексті логіки правового регулювання суспільних відносин, адже мова йде про суб’єктивне право на земельну ділянку. Наразі об’єкти права безоплатної приватизації вичерпалися. Отже, припинити процес безоплатної приватизації буде абсолютно законним, а ст. 22 Конституції України треба розглядати нерозривно із ст. 24, в якій зазначено, що у громадян не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (варто віднести терарії і місце проживання громадяни). Отже, у Конституції є колізії, коли одна норма не відповідає іншій.
Також експерт зауважив, що в проекті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» передбачається не відновлення, а скоріш істотне обмеження права на безоплатну приватизацію земель. А саме, на період воєнного і післявоєнного стану громадянин матиме право безоплатної приватизації лише у двох випадках: 1) на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у приватній власності, 2) на земельні ділянки, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельним кодексом України.
До активного обговорення долучився перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко, який зазначив, що нескладна математика підказує, що вільних площ державних та комунальних земель щоб задовільнити всіх бажаючих нема. Навіть учасникам АТО та їх родинам, а також іншим незахищеним категоріям населення земельних ділянок не вистачить і справедливо розподілить також не вийде. На його думку, вже давно варто реформувати механізм так званої безоплатної приватизації. Щоб витримати вимоги ст. 22 Конституції України, право на приватизацію земельних ділянок має бути монетизовано.
Майже рік тому на сайті Держгеокадастру був оприлюднений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок», яким пропонується монетизувати право на безоплатну приватизацію для того, щоб воно могло бути реалізоване кожним громадянином України при продажу земельних ділянок державної власності. Такі зміни наповнять право на приватизацію реальним змістом та ліквідують корупційний елемент у реалізації цього права.
Наступним до слова запросили радника із земельного законодавства Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Євгена Берднікова, який додав, що попередні законопроекти щодо скасування безоплатної приватизації «буксують», тому що зазвичай домінує суб’єктний підхід. На думку експерта, треба виходити із положень ст. 116 частини 3 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (пункт "а"), одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт "в"). І тут бачимо, що дискусії точаться навколо норм статті 121 Земельного кодексу України, які можна назвати «дерибаном» або «пограбуванням держави». Разом з тим ніхто не заважає діяти в межах положень пункту "а" ст. 116 Земельного кодексу України. Таким чином, треба підходити об’єктивно до вирішення цього питання, але треба мати інформацію про ареали земель, які підлягають приватизації відповідно пункту "а" ст. 116 Земельного кодексу України.
До обговорення долучився директор ТОВ «Центр земельного права – OPEN Knowledge», адвокат Віктор Кобилянський, який звернув увагу на надзвичайну заполітизованість питання безоплатної приватизації земель. Крім того, безоплатна приватизація в існуючому вигляді є потужним джерелом корупції.
Експерт виокремив три варіанти скасування безоплатної приватизації земель. У першому випадку – безоплатне надання земель у власність зникне саме по собі, тому що «закінчаться» земельні ділянки для приватизації. У другому – шляхом внесення змін в законодавство з певними виключеннями. І третій варіант це – «монетизація».
На його глибоке переконання, час завершити безоплатну приватизацію землі, навіть непопулярними методами.
Потому до слова було запрошено завідувача кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрія Мартина, який висловився на підтримку монетизації права на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Найближчим часом необхідно змінити суспільне сприйняття безоплатної приватизації, наприклад перевести у форму договорів дарування, тобто розглядати безоплатну приватизацію не як право, а як подарунок від певного розпорядника земель до певної людини. Крім того, на думку експерта, норми безоплатної приватизації повинні стосуватися не площі земельних ділянок, а вартості цих земельних ділянок. Вартість земельної ділянки на периферії значно відрізняється від вартості земельної ділянки в місті Києві, тому соціальна справедливість в такому підході відсутня. Варто залишити право безоплатної приватизації земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у приватній власності. Також потрібно встановити заборону на відчуження земельної ділянки на певний строк, щоб уникнути перепродажу і «спекуляції» земельними ділянками.
Ще важливий момент, на якому акцентував увагу Андрій Геннадійович, це інтеграція України до Європейського Союзу. Безплатна приватизація земель суперечить нашим євроінтеграційним зобов’язанням. Оскільки безплатне надання земельних ділянок, зокрема сільськогосподарського призначення, є формою дотації бізнесу, тобто держава робить подарунок громадянину, який буде займатися сільським господарством, і надає переваги порівняно з громадянами інших країн, у яких немає безоплатної приватизації. Тому на шляху інтеграції України у Євросоюз доведеться гармонізувати законодавство.
Цікаво було почути думки учасників. Зокрема висловлювалися стосовно піднятого питання доцент кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В.З. Янчука НУБіП Юлія Краснова, професор кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Миколаївського національного аграрного університету Андрій Попов, директор ТОВ «Проектне бюро землемір» Ірина Кмитюк, керівник ТОВ «Храктерник» Роман Леонов та інші учасники семінару.
Загалом обговорення питання щодо безоплатної приватизації земель було жвавим та емоційним. Оскільки, захід проходив в онлайн-режимі, то активне обговорення питання відбувалося й у текстовому полі чату семінару.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
