Вчені НУБіП України і Віденського технічного університету представили передові технології застосування геопросторових у природо та землекористуванні

   За ініціативи кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Національного університету біоресурсів і природокористування України та дослідницької групи дистанційного зондування клімату і навколишнього середовища (CLIMERS) кафедри геодезії та геоінформатики Віденського технічного університету (TU Wien) відбувся міжнародний науково-практичний вебінар «Сучасні геопросторові дані для сталого розвитку суспільства».

  Головна мета вебінару – обмін результатами наукових досліджень міжнародних партнерів і представлення передових технології застосування геопросторових даних в сфері управління та охорони навколишнього середовища й ефективного використання земельних ресурсів.
   Онлайн-захід зібрав більше 30 учасників з Нідерландів, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Італії, Польщі, Румунії. Україна, головним чином, була представлена вченими НУБіП України і Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України». Проходив вебінар в онлайн-режимі із використанням хмарного сервісу Zoom.

   На початку, з вітальним словом до учасників вебінару, звернувся Тарас Євсюков, декан факультету землевпорядкування. Тарас Олексійович привітав учасників вебінару, представив структуру факультету землевпорядкування НУБіП, стисло окреслив головні напрями наукових досліджень та результати міжнародного співробітництва факультету і його структурних підрозділів. Його австрійський колега – керівник дослідницької групи CLIMERS, професор Ваутер Доріго, розповів учасникам вебінару про використання сучасних технологій збирання та опрацювання даних дистанційного зондування і наземних мереж спостережень у дослідженнях впливу змін клімату на навколишнє середовище. Детально зупинився на найважливіших проектах його команди. Вони насамперед концентруються на дослідженнях моніторингу рослинного покриву і вологості ґрунтів з урахування різних динамічних процесів, таких як пожежі й посуха. Наразі, результатами роботи дослідницької групи є створені тематичні набори даних; розроблені бази даних, додатки та геопортали, вебсервіси, які використовуються в багатьох дослідницьких проектах з вивчення довкілля та застосовуються у виробничих умовах.

  Професор кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Світлана Кохан у своєму виступі зупинилася на основних напрямках наукових досліджень кафедри. До них головним чином належать: оцінювання стану посівів, прогнозування врожайності зернових культур, розроблення баз геопросторових даних, удосконалення підходів до геоінформаційного картографування.
   Наступні тематичні доповіді продовжували учасники вебінару. Так, про доступ до геопросторових і кадастрових даних у воєнний час, існуючі проблеми та можливості їхнього вирішення, доповів завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин. Зокрема, протягом останніх 20 років в Україні було реалізовано низку вдалих проектів зі створення наборів і баз геопросторових даних. Для прикладу лише за останні два роки було запущено інформаційну систему з підтримки Національної інфраструктури геопросторових даних і ряд галузевих геопорталів, які взаємодіють з нею. Проте, одразу з початком бойових дій на території України, уряд був вимушений призупинити роботу таких інформаційних систем. У свою чергу, такі дії вплинули на діяльність компаній, які пов’язані з використанням геопросторових даних. Наразі, науковці разом з технічними фахівцями працюють над розробленням рекомендацій щодо вибіркового або оптимального використання геопросторових даних для вирішення виробничих потреб на території України під час воєнного стану.

   Адам Пасік, Пьєтро Страдіотті та Вольфганг Преймесберге у своїй доповіді «Супутниковий моніторинг вологості ґрунту і ґрунтових вод» торкнулися питань збору, опрацювання і використання даних дистанційного зондування в проектах, про які повідомляв Ваутер Доріго. Доповідачі зазначили, що в процесах моніторингу рослинного покриву і вологості ґрунтів застосовується багато характеристик та підходів. Для визначення таких характеристик вони використовують дані різних пасивних й активних систем дистанційного зондування. При цьому враховують поглинальні та відбиваючі властивості поверхонь об’єктів, що досліджуються. В свою чергу визначається придатність відповідних каналів різних сенсорних систем для якісного виконання наукових завдань.

   Тетяна Орленко з Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України присвятила свою доповідь оцінюванню і прогнозуванню зсувної небезпеки правого берега Канівського водосховища. Її дослідження базуються на даних дистанційного зондування Землі, а завдання полягало у визначенні вздовж берегової лінії водойми потенційних місць небезпеки руйнування ґрунтового покриву в результаті ерозійних процесів.
  Наступна доповідачка Ірене Хіммельбауер поінформувала колег і учасників про свій вклад у підтримку системи Міжнародної мережі вологості ґрунту (ISMN). Свою доповідь Ірене почала з мети і призначення ISMN, які види даних використовуються, як контролюється якість таких даних та як пов’язана робота системи з іншими науковими проектами з вивчення Землі. Більш детально доповідачка розказала про те, як збираються та обробляються дані з наземних станцій та ДЗЗ; як завантажуються та використовуються в базі даних моніторингу вологості ґрунтів.

   Про результати наукових робіт кафедри геоінформатики та аерокосмічних досліджень Землі, на прикладі розробки бази геоданих для отримання просторових рішень щодо землекористування доповіла доцент Антоніна Москаленко. Антоніна Анатоліївна перерахувала основні наукові завдання, вирішення яких потребує наявності централізованого місця зберігання та технологічні процеси системи підтримки прийняття рішень. Також зупинилась на структурі бази геопрострових даних та створення тематичних карт аналізу землекористування.
   Руксандра Дзотта презентувала наукові результати супутникового моніторингу рослинного покриву і пожеж в різних міжнародних проектах. Зокрема, використовуючи дані великої кількості супутників, створено багато наборів тематичних даних на основі різних каналів. Вони стали базисом для створення різних геоінформаційних моделей з моніторингу рослинного покриву. Окремо Руксандра зупинилася на системі прогнозування виникнення пожеж на території Австрії і в планетарному масштабі.
   Артем Андрєєв (ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України») продовжив висвітлення теми використання даних дистанційного зондування в завданнях дослідження земельного покриву. Зокрема його робота пов’язана з процесами покращення класифікації земельного покриву шляхом розділення еталонів з оптимізацією набору даних дистанційного зондування. Артем повідомив про розроблені математичну модель та алгоритм опрацювання даних. Ефективність роботи алгоритму показав на прикладі оброблення даних на територію Шацького національного природного парку.
   Серію тематичних доповідей завершив Ємануель Бьюхі на прикладі прогнозування врожайності та наслідків посухи в Південно-Східній Європі. Далі були питання й відповіді і наукова дискусія.
   Сторони домовилися про подальшу співпрацю і нові зустрічі!

Олег Дроздівський,
в.о. завідувача кафедри
геоінформатики й аерокосмічних досліджень Землі