Горять ліси та дрейфують міни: як війна вплинула на стан природних парків Миколаївщини

2 вересня 2022 року
Екорайон.in.ua

Пожежа на Кінбурні. Травень

Руйнівна сила вторгнення росії в Україну торкнулась не лише долі самих українців, інфраструктури та економіки нашої держави, але й природного фонду.

На території Миколаївщини знаходиться майже з десяток природних парків, які охороняються законом і куди кожен рік їздили чимало туристів з усієї країни.

В якому стані зараз знаходиться три з них, дізнавалась журналістка Еко.Район.

Тилігульський регіональний ландшафтний парк

Тилігульський регіональний ландшафтний парк знаходиться на території Миколаївської та Одеських областей. Його площа становить майже 14 гектарів. Головною окрасою парку є однойменний лиман: спочатку це була річка Тілігул, а пізніше, через різку посуху на цій місцевості, води почали зникати. Так і зʼявився лиман, який у ХХ столітті зʼєднали каналом з Чорним морем.

Краєвид Тилінгульського парку

Парк має доволі багату флору та фауну, та особливо цінний як місце проживання водно-болотних птахів. 18 із 350 рослин, що є на його території занесені до Червоної книги України.

Читайте також: Місто на хвилі: як півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання

Науковий співробітник парку Микола Грубий розповів, що військових дій на території парку зафіксовано не було. Проте через те, що найпівденніша частина Миколаївщини – Кінбурнська коса знаходиться під окупацією і там тривають постійні обстріли, порушився так званий Азово-Причорноморський міграційний коридор. Зазвичай, із року в рік територія коси та Тилігульський лиман слугують тимчасовою домівкою для пеліканів. Проте, нещодавно потік пеліканів був зафіксований у бік сусідньої Одещини – близько 1600 особин.

Кінбурська коса восени

«Ми бачимо, що на Тилігульському лимані та озерах гніздяться його звичайні гості: кулик довгоніг, чоботар, річкові качки, мартин та інші птахи, багато з них мають охоронний статус. Ми ще додатково зробили їм кілька домівок, такі гнізда з сіна», – зазначив еколог.

Микола Грубий відмітив, що цьогоріч через те, що більша частина узбережжя Чорного моря закрита для відвідування, чимало туристів стали приїздити на територію парку. Навіть попри наближеність фронтової лінії, його територія вважається умовно безпечною.

Тилігульський парк

«Десь три тижні тому ми обмежили в’їзд в парк автомобілям. Щоб не так активно люди витоптували рослини. Найбільше приїздить людей на вихідні, ми проводимо бесіди, просимо не залишати після сміття», – сказав Микола Грубий.

Кінбурська коса

Національний природний парк «Бузький гард»

Національний природний парк «Бузький гард» створений у 2009 році. Він є одним із найпопулярніших серед українських туристів. Площа парку становить 6,1 тисячі гектарів. Він розташований у долині річки Південний Буг на півночі Миколаївської області. Флора парку нараховує близько тисячі видів рослин, серед них – 42 рослини, які занесені до рідкісних видів, які охороняє не тільки українське, але й міжнародне право. До речі, він відноситься до одного із семи чудес України.

Національний природний парк «Бузький гард»

Завдяки розташуванню територія національного природного парку «Бузький Гард» у достатній кількості має мальовничі куточки, придатні для відпочинку, оздоровчо-пізнавальної рекреації та багато іншого.

Директор парку Владислав Артамонов зазначив, що нинішній туристичний сезон був слабким, але на щастя, бойові дії території парку не торкнулися.

«Ми зафіксували значне зменшення потоку туристів, мабуть, десь разів у десять. На початку весни деякі ділянки парку закривали для відвідувачів. Робили це для безпеки. Адже не так далеко від нас, певний час відбувалися бойові дії», – сказав директор.

За його словами, режим тиші та зменшення потоку вплинули на фінансове становище парку, проте й природа трохи відновилася. Вже не перший рік проблемою для річки Південний Буг, яка є основним джерелом парку, є зниження рівня води внаслідок дуже спекотного літа.

Бузький гард

Владислав Артамонов також повідомив, що громадська організація «Веселий Дельфін» почала впроваджувати проєкт «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» (TEDJusticeROL), який реалізують протягом року на території Миколаївщини.

Партнером проєкту є національний природний парк «Бузький гард». Його фахівці вивчатимуть та фіксуватимуть оцінку ушкоджень біорізноманіття Миколаївської області внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації. Зараз ведуть збір інформації щодо розміру територій, охоплених бойовими діями, наявності об’єктів природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі та об’єктів біорізноманіття, що підлягають особливій охороні.

Національний природний парк «Білобережжя Святослава»

Національний природний парк «Білобережжя Святослава» знаходиться на території Кінбурнської коси, яка нині окупована російськими загарбниками. Загальна площа парку складає 35,2 тисячі гектарів. З однієї сторони коси знаходиться Чорне море, з іншої Дніпро-Бузький лиман.

До війни край Кінбурнської коси був найпопулярнішим місцем відпочинку серед туристів на узбережжі моря на Миколаївщині. З квітня тут тривають періодично пожежі, причому ліс навколо трьох сіл, які знаходяться на території коси, вже повністю вигорів. Кінбурнська коса знаходиться фактично в ізоляції, адже у морі дрейфують морські міни, а єдина дорога з півострова у сторону Херсона – перекрита рашистами.

Миколаївська екологиня Інна Тимченко розповіла, що національний парк «Білобережжя Святослава» є найбільш постраждалою зоною від бойових дій російської армії у Миколаївській області.

«Найкритичніша ситуація склалася на Кінбурнській косі. Самі місцеві зазначають, що згоріло понад 2 тисячі гектарів лісу. Це місце життя для багатьох видів флори та фауни. Із закінченням війни важко буде відновити природний фонд», – резюмувала екологиня.

Помітно, що самі російські військові на території парку перебувають рідко. Вони не дозволяють гасити пожежі. Всі зусилля докладають місцеві жителі, працівники лісгоспу та волонтери з інших місць. Вони фактично ризикують життям, але частина коси є замінованою. Місцеві навіть збирають кошти на пальне та ремонт автівок, щоб мати змогу ліквідувати пожежі.

Екологиня Інна Тимченко впевнена, щоб подолати наслідки завдані російськими окупантами природному фонду Миколаївщини, потрібно сильна державна політика, зокрема розробка програми та стабільне фінансування. Нині підрахувати остаточні збитки завдані ворогом неможливо, адже активна фаза війни на півдні України триває досі.

Частина боєприпасу після обстрілу. Фото - Павло Хододняк

 

Джерело: Екорайон. https://eco.rayon.in.ua/topics/538523-goryat-lisi-ta-dreyfuyut-mini-yak-viyna-vplinula-na-stan-prirodnikh-parkiv-mikolaivshchini

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook