Трансформуємо себе і своє сьогодення

   Як війна змінила мене і яке місце вона займає в моєму житті? Чому страшно ходити по місту, сидіти на парах? Чому хочеться закрити вуха, щоб не чути сирени, заплющити сильно очі, щоб не бачити жахіття? Ці питання час від часу кожен задає собі і відчайдушно шукає відповіді.

   В пошуках рішень, які б допомогли нам вижити і вистояти, ми влаштовуємо зустрічі з професіоналами, опановуємо нові способи самодопомоги.
   Ми – це викладачі кафедри транспортних технологій в АПК і студенти спеціальності Транспортні технології. Ми – це спільнота, яка відкриває нові знання про себе і намагається застосувати їх, відрефлексувати і йти далі.

   Особливості психики, на що треба звертати увагу, як зарадити собі – ці та інші питання обговорювалися на зустрічі з практикуючим психологом Галиною Кононенко. На зустрічі, що відбулася після закінчення аудиторних занять, говорили також про те, що ми змінилися з початку війни, і зміни ці у кожного різні, проявляються по-різному. Спеціаліст звернула увагу, що порівнювати треба себе сьогоднішнього з собою “довоєнним”, а не з кимось іншим. Причому порівняння не має бути оціночним: добре-погано, правильно-не правильно.

   На що треба в першу чергу звертати увагу:

• сон – чи змінився, більше спимо, безсоння;
• режим, раціон харчування – хочеться весь їсти або час чогось солоденького, взагалі нічого не хочеться;
• фізична активність – лежу, весь час в русі;
• емоційна складова – плач, тривога, роздратування, печаль;
• ментальна складова – концентрація уваги, самоорганізація;
• соціальні контакти – спілкуємося більше або менше, з ким, як.

  Психолог відмітила важливість уважного ставлення до себе, фіксацію певних змін, знання інструментів самодопомоги і можливість звернутися до фахівця, щоб отримати професійну допомогу.
  Одним з дієвих способів допомоги собі є фізична активність. Щоденний стрес, сидячий спосіб життя сприяє накопиченню напруги в тілі, особливо в шийному, плечовому і грудному відділах. Його можна зняти простими фізичними і дихальними вправами, взятими з східних практик йоги, цігун, тай-чі та західних оздоровчих методик wellness, embodiment. Їх ми виконуємо на великих перервах між третьою та четвертою парами, щоб набратися сил і трохи розслабитися.

   Ми зараз переживаємо непростий час адаптації в новій реальності, коли війна вписується в наше сьогодення. Це непросто, інколи лячно, інколи боляче. Підтримка і взаємодопомога стають важливими інструментами нашого буття, які надають сил, витримки, наснаги жити, працювати, змінювати себе і світ в безперервному русі до перемоги.
   Віримо в себе, Україну і ЗСУ!

Вікторія Опалко