Пам'яті захисників України

ГЕРОЇ МЕМОРІАЛУ ПАМ'ЯТІ

працівники, студенти, аспіранти, випускники Національного університету біоресурсів і природокористування України,

які загинули, захищаючи Батьківщину в російсько-українській війні 

 

Устим Володимирович ГОЛОДНЮК
12.08.1994 р. - 20.02.2014 р.
 

 Громадський Євромайдану, боєць 38 сотні самооборони майдану.
 Навчався у Збаразькій ЗОШ № 2. Упродовж 2008 – 2011 рр. навчався у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (3 рота, 2 взвод). Був студентом ІІІ курсу Бережанського агротехнічного інституту, агроінженерного факультету за напрямом підготовки «Енергетика та електротехнічні системи в АПК».
 Нагороди: Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014 р., посмертно) – за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності. Нагороду отримав батько Устима Володимир Голоднюк 20 лютого 2015 р. з рук Петра Порошенка в річницю подій на вулиці Інститутській. «Золота Зірка» Устима Голоднюка зберігатиметься у його матері. Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно).

Дмитро Олександрович КУРИЛЕНКО

12.03.1992 р. – 28.04.2014 р. 

 Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді водієм-електриком відділення інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти з лютого по квітень 2014 р.

 Закінчив ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», за спеціальністю «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі», за заочною формою навчання, факультет електрифікації і автоматизації сільського господарства у 2013 р.

 

 

 

 

Олександр Олегович ФІЛЬ

23.03.1995 р. – 16.08.2014 р.

 Із початком воєнних дій на Донбасі Олександр майже одразу вирушив у зону проведення антитерористичної операції. Разом з іншими бійцями охороняв аеропорти Донецька та Луганська. Олександр був навідником аеромобільно-десантного взводу військової частини А0284.
 Навчався у Бережанській ЗОШ №1, після закінчення якої поступив до ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», за спеціальністю «Зелене будівництво та садово-паркове господарство». Після завершення першого курс добровільно пішов до війська, пішов служити за контрактом у 80-ту аеромобільну бригаду у Львові.
 Загинув Олександр Філь 16 серпня 2014 р. у результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання в районі проведення АТО біля села Хрящувате під Луганськом. Того дня позиції українських солдатів російські найманці обстріляли шквальним вогнем із «Градів». Один снаряд влучив у будівлю, де перебував й Олександр. 

 

Олександр Григорович МАРЧУК
05.11.1988 р. – 02.09.2014 р.

 Український військовий, лейтенант, командир 3-го механізованого взводу, 5-ї роти, 30-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, на посаді командира взводу БМП.
 Закінчив НУБіП у 2012 р. закінчив НУБіП, факультет енергетики і автоматики, за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання».
Загинув 2 вересня 2014 р. в районі м. Антрацит, при захисті територіальної цілісності України у боях з терористами.
 Нагороди: Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) (31 жовтня 2014 р.) – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
 

 

 Ільгар Салехович БАГІРОВ
12.05.1970 р. – 30.09.2014 р.

 Служив в 11-му окремому мотопіхотному батальйоні територіальної оборони «Київська Русь» на посаді заступника командира роти з виховної роботи в званні капітана у 2014 р.
 1992 р. закінчив Харківське вище військове авіаційне інженерне училище, пізніше – факультет виховної та соціально-психологічної роботи Академії Збройних Сил України. Проходив службу у гостомельській бригаді зв'язку ЗСУ. 2002 р. звільнився із лав Збройних Сил України.
 У 2009-2010 рр. працював викладачем Захисту Вітчизни у Ірпінському економічному коледжі НУБіП України.
 У березні 2014 р. був призваний на військову службу за мобілізацією, обійняв посаду заступника командира роти з виховної роботи 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь».
 Загинув 30 вересня 2014 р. під час проведення розвідки в районі смт Центральний, Перевальський район, Луганська область. Підірвав ручною гранатою себе та ворогів, які його оточили і намагалися взяти у полон.
Нагороди: Указом Президента України № 26/2015 від 22 січня 2015 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений орденом «Лицарський хрест України» (посмертно).

Іван Станіславович СТУПАК
10.02.1977 р. – 29.01.2015 р.

 Український військовий, старший лейтенант (посмертно) Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Служив у 25-й окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь» на посаді командира взводу з липня 2014 р. по 29 січня 2015 р.
 Закінчив Національний аграрний університет, сучасний НУБіП України, економічний факультет у 1998 р.
 До 1998 р. працював у ТОВ «Інтроверт» слюсарем та одночасно навчався у Національному аграрному університеті. Працював економістом на заводі «Радар», потім у Фінансовому управлінні Київської ОДА.
 Нагороди: «Почесний громадянин міста Фастова» (посмертно), «За мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). 

Олександр Васильович ГРИЦАЙ
04.07.1978 р. – 06.02.2015 р.

 Служив у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь» на посаді кулеметника-розвідника з 2014 по 2015 рр.
 Закінчив Боярський сільськогосподарський технікум НАУ, спеціальність «Захист рослин» у 1997 р., відділення захист рослин.
 Нагороди: «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 

 Петро Михайлович ШЕМЧУК
10.07.1991 р. – 8.02.2015 р.

 З початку військових днів на сході України призваний на службу. Після курсу молодого бійця був направлений для проходження служби в зону АТО. Наймолодший командир взводу 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна).
 З 2008 р. по 2013 р. навчався у ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» за спеціальністю «Механізація сільського господарства» (очна форма навчання) та на військовій кафедрі, після закінчення якої отримав звання молодшого лейтенанта.
 Загинув 8 лютого 2015 під мінометним обстрілом, намагаючись врятувати танк та витягнути свого загиблого товариша Олександра Олійника.

 

Анатолій Дмитрович БЄЛОБУСОВ
17.08.1976 р. – 08.05.2016 р.

 Служив у 13-му окремому мотопіхотному батальйоні (58-ї окремої мотопіхотної бригади) на посаді кулеметника з 2015 по 2016 рр.
 Закінчив ВП НУБіП України «Боярський коледж екології і природних ресурсів», спеціальність «Організація виробництва» у 2013 р., відділення економіки і управління.
 Нагороди: «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 

Артур Володимирович ГОЛУБ
13.04.1994 р. – 12.09.2021 р.

 Матрос 503-ого Окремого батальйону морської піхоти ЗСУ.
 У 2013 р. закінчив Малинський лісотехнічний коледж за спеціальністю 205 Лісове господарство. Після того навчався у ННІ лісового і садово-паркового господарства (напрям підготовки: 6.090103 Лісове і садово-паркове господарство). Завершив навчання у 2016 р. і отримав диплом бакалавра.
Загинув внаслідок ворожого обстрілу 12 вересня 2021 р. у зоні проведення ООС. 

 

Антон Олегович СИДОРОВ
04.01.1987 р. – 19.02.2022 р.

 Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, що базується у м. Новограді-Волинському. Помічник начальника штабу – начальник розвідки 3-го механізованого батальйону 30-ї омбр. Війну розпочав у складі 72-ї омбр одним із перших. Позивне – «Варяг».
 У Збройних силах України служив з 2005 р. У 2011 р. закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, у 2020 р. він вступив до магістратури на гуманітарно-педагогічний факультет НУБіП України, спеціальність «Педагогіка вищої школи», яку закінчив у 2021 р.
 Загинув 19 лютого близько 7-ї години біля селища Миронівське Бахмутського р-ну Донецької обл. Під час ворожого обстрілу капітан Сидоров отримав осколкове поранення в голову, несумісне з життям. Обстріл вівся з напрямку Нижнє Лозове, де стоїть так званий 2-й армійський корпус збройних сил РФ, із застосуванням артилерії калібру 122 мм.

 

Степан Миронович ГЕНИК
20.08.1984 р. – 19.04.2022 р.

 Учасник Революції гідності. Активний учасник ГФ «Самооборона Козівщини», Громадської ветеранської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України». З початком Російсько-української війни пішов на фронт добровольцем.
Випускник агроінженерного факультету ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» (2017-2021 рр.).
 Загинув 19 квітня 2022 р. під час бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу на Донеччині. 

 

Сергій Михайлович МЕЛЬНИЧЕНКО
09.11.1992 р. – 8.05.2022 р.

 Старший солдат ОЗСП «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 р.
 Студент 4 курсу економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України заочної форми навчання спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування».
 Загинув 8 травня 2022 р. під час оборони міста Маріуполь на заводі «Азовсталь».
 Нагороди: Указом Президента України від 2 квітня 2022 року № 202/2022 «Про відзначення державними нагородами України» Мельниченко Сергій Михайлович – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. 

 

Андрій Олександрович КОВАЛЬЧУК
09.11.1988 р. – 12.05.2022 р.

 На війну пішов добровольцем першого ж дня, коли РФ цинічно розпочала широкомасштабний наступ на Україну. Він був офіцером-психологом танкового батальйону.
 Після школи вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України на механіко-технологічний факультет. Одногрупники вибрали його старостою, а між собою називали генералом.
 Загинув за свободу України 12 травня 2022 р. під час виконання бойового завдання неподалік Сєвєродонецька. Потрапив під артобстріл, отримав багаточисельні осколкові поранення несумісні з життям.  

 

Руслан Вікторович РУДІЧ
29.06.1974 р. – 21.05.2022 р.

 Служив у складі 95 дисантно-штурмової бригади ЗСУ.
 Був студентом ІІІ курсу агроінженерного факультету, навчався за спеціальністю садово-паркове господарство Бережанського агротехнічного інституту НУБіП України.
 Загинув 21 квітня 2022 р., виконуючи свій військовий і громадянський обов`язок. 

Петро Васильович ОСАДЦА
07.03.1976 р. – 26.05.2022 р.

 Захищав Україну з перших днів вторгнення РФ – з 2014 р. Він практично безперервно перебував в найгарячіших місцях нашої країни. За 8 р. Петро Васильович змінив кілька бойових бригад, щоб завжди бути на передовій. Старший сержант Збройних сил України.
 У 2019 р. здобув спеціальність 051 Економіка ОС Бакалавр у ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».
 Загинув 26 травня 2022 року внаслідок важких поранень в Попасній Луганської обл.
 Нагороди: орден «За мужність» II ступеня (7 червня 2022 р., посмертно) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі; орден «За мужність» III ступеня (26 квітня 2022 р.) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Ярослав Олексійович ОЛІЙНИК
28.01.1998 р. – 05.06.2022 р.

 З початком відкритої збройної агресії РФ проти України Ярослав пішов захищати Батьківщину зі зброєю в руках у територіальній обороні м. Києва, а згодом – лави ЗСУ.
 Випускник Боярського фахового коледжу НУБіП України 2017 р., спеціальність «Менеджмент».
 Рятуючи життя товариша від ворожої кулі снайпера, кинувся його рятувати і отримав смертельне кульове поранення. Загинув 5 червня 2022 року у м. Бахмуті, захищаючи Батьківщину та всіх українців від ворога. 

Вадим Едуардович ВИННИЧУК
10.06.1995 р. – 17.06.2022 р.

 З перших днів повномасштабного вторгнення РФ, боронив рідну землю, безстрашно і сміливо, самовіддано і жертовно.
 Був студентом ІІ курсу спеціальності «Професійна освіта» гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України.
 Загинув 17 червня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Врубівка Луганської обл. 

 

 Сергій Валентинович РОМАНЧУК
29.09.1994 р. – 17.06.2022 р.

 Коли 24 лютого до України вдерлися війська РФ, вступив до лав територіальної оборони рідної Житомирщини, а згодом – пішов добровольцем до Збройних Сил України.
 Випускник факультету аграрного менеджменту. Кафедра адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності, яку закінчив у 2016 р., певний час працював заступником декана, займався виховною роботою, тренував збірну університету з футболу.
 Загинув під Бахмутом Донецької обл.

 

Семен Олександрович ОБЛОМЕЙ
13.06.2000 р. – 21.06.2022 р.

 З початком війни 24 лютого хлопець одразу вирішив йти захищати свою країну, брав участь у звільненні Бучі та Ірпеня, захищав Рубіжне, Лисичанськ, Сєвєродонецьк.
 Семен вміло виконував обов’язки командира, якого дуже любили і поважали побратими. На фронті проявив себе, як справжній воїн. Завжди говорив: «Роблю, що маю»!
 У 2019 р. вступив до лав Національного університету біоресурсів і природокористування України ННІ лісового і садово-паркового господарства, 205 спеціальність, так як завжди хотів пов’язати своє життя з лісом.
 У кінці січня 2022 р. успішно закінчив 4-х місячний курс з лісівництва в Швеції. Мріяв стати арбористом – доглядати та лікувати деревні рослини, мав невимовну жагу до життя і до знань.
 Загинув 21 червня від авіаудару, захищаючи Сєвєродонецьк, перед цим вивів свою групу в безпечне місце. 

 

 Ігор Сергійович КРАВЧЕНКО
24.09.1977 р. – 29.06.2022 р.

 Випускник факультету ветеринарної медицини 1999 р. НАУ (нині – НУБіП України), батько студентки та активної учасниці СО ФВМ Анастасії Ігорівни Кравченко – Ігор Сергійович Кравченко.
 З моменту повномасштабного вторгнення РФ на територію України, вступив до лав Територіальної оборони міста Києва, a у зону бойових дій поїхав в якості воєнного хірурга у військовій частині А 7373.
 29 червня 2022 р. під час рятування поранених побратимів, у його бригаду потрапив танковий снаряд рашистів. Загинув під Лисичанськом серед простору Понтійсько-Каспійського степу.

 

 Михайло Михайлович ЖАЛО
25.09.1992 р. – 07.07.2022 р.

 Служив водієм 2 відділення 1 взводу 5 стрілецької роти військової частини А4081.
 Жало М. є випускником факультету ветеринарної медицини НУБіП України в 2016 р. Здобув фах – лікаря ветеринарної медицини.
 Згодом за професійним покликом він переїхав до Фінляндії, де проживав і займався улюбленою справою. Проте, з повномасштабним вторгнення РФ на територію України, Михайло відразу повертатися додому і як справжній патріот у березні став на її захист.
 Загинув 7 липня 2022 р. виконуючи бойове завдання поблизу села Дементіївка Харківської обл.

 

 Валентин Віталійович ЛЕВЧЕНКО
10.11.2003 р. – 19.07.2022 р.

 Народився та виріс в с. Козилівка Корюківського району Чернігівської обл.
 В 2021 р. закінчив Козилівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів та вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України ННІ лісового і садово-паркового господарства на спеціальність «Лісове господарство». Був старанним та відповідальним студентом, займався спортом та приймав активну участь в житті університету.
 З початком війни Валентин одразу вирішив йти захищати свою країну та вступив до лав ТРО в м. Києві. Підписав контракт та став військовослужбовцем ЗСУ. З часом був направлений в зону ведення активних бойових дій. На фронті проявив себе як справжній воїн.
 Загинув 19 липня в с. Дементіївка Харківської обл. під час виконання бойового завдання.

 

 Юрій Федорович РОГОВИЙ
27.05.1979 – 25.07.2022 р.

 Юрій Роговий є випускником факультету ветеринарної медицини Київського національного аграрного університету зараз НУБіП України в 2003 р. Здобув фах – лікаря ветеринарної медицини.
 З початку повномасштабним вторгнення РФ на територію України, Юрій як справжній патріот став на її захист.
 Служив водієм у 54-ї окремій механізованій бригаді відділенні протитанкових керованих ракет стрілецького батальйону. Воював у Донецькій області. З 22 липня перестав виходити на зв’язок з рідними.
 Загинув 25 липня 2022р. під час виконання бойового завдання в населеному пункті Верхньокам'янське Донецької обл.

 

Олександр Володимирович АВГУСТІН
20.06.1996 р. – 30.08.2022 р.

 Олександр Августін, випускник механіко-технологічного факультету, 2019 р.
 Сила духу, сміливість та відвага не дали йому сидіти вдома та погнали на захист батьківщини від ворогів. Починаючи в Теробороні свого невеликого містечка на Волині, швидко зрозумів, що для перемоги цього недостатньо. Так він опинився в лавах ЗСУ. Служив снайпером, захищав Україну. Пройшов через пекло в Сіверодонецьку і Лисичанську.
 Загинув 30 серпня 2022 р. отримавши поранення не сумісне з життям. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook