«SEB-2022»: в університеті обговорили післявоєнне відродження країни

20 липня 2022 року

На базі НУБіП пройшов Всеукраїнський форум «SEB-2022» – співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни». До його роботи долучилися біля 600 учасників – представники органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій.

Вітаючи учасників, ректор Станіслав Ніколаєнко спинився на ролі українських університетів в умовах війни та подоланні її наслідків.

Пандемія, восьмирічна війна з рф, нинішня російська агресія, економічні негаразди суттєво зашкодили університетській освіті, розбалансували підготовку кадрів, довели країну до економічного колапсу. Пережитих українцями випробувань вистачило б на кілька поколінь, але нам це доведеться переживати самим, брати на себе відповідальність і… працювати!
Але все потрібно робити розумно і вчасно: куди і як рухатися? І стосовно цього очільник університету навів аналогію з дзеркалом, щоб, зазирнувши у нього, побачити наше майбутнє. А воно – в праці, поєднанні освіти, досліджень і бізнесу. Університети – професура і студентство – мусять рішуче оновлювати навчальний, дослідницький процеси, вдосконалювати практичну підготовку. Бізнес не повинен відставати від світу, мати добрі кадри. І тут наша співпраця здатна допомогти і всім нам, і нашій державі.
Жорстока війна, героїчне протистояння нашого народу вимагають від нас нової якості, життя все спресувало, пришвидшило, перекроїло.
Реальність диктує нам два невідкладні завдання: здобути Перемогу і відбудувати країну! Перше завдання – визначено Президентом, Урядом, це і участь в обороні, підготовка офіцерів… Друге – рішуче підвищення якості підготовки фахівців для АПК, харчової, продовольчої безпеки, інженерного, інформаційного супроводу економіки. Сучасна промислова революція, індустрія 4.0 вимагає поєднання технологій з фізичного, цифрового, біологічного світів.

Сьогодні в НУБіП є 50 бакалаврських та 70 магістерських програм, на всіх факультетах та ННІ діють ради роботодавців, відбір кращих студентів, взаємне вивчення технологій і методик, осмислена дієва практика, яка відірве студентів і, до речі, науково-педагогічних працівників, від сухого теоретичного світу, привнесе нове, корисне в галузь. Наша відповідальність величезна, підкреслив Станіслав Ніколаєнко. Адже сьогодні в університеті для України готується кожен другий-третій агробіолог, тваринник, лікар ветеринарної медицини, лісівник чи інженер. 264 доктори наук, 790 кандидатів наук, 490 аспірантів, 17 тисяч студентів – ось наша агробіологічна українська університетська армія. Колектив – визнаний лідер агробіологічної освіти, ми впевнено лідируємо і серед 300 українських вишів.
Університет накопичив чималий досвід співпраці з роботодавцями. Це робота ради роботодавців, успішний проєкт «Агрокебети», партнерські стосунки з провідними фірмами – КУН, Ельворті, Укравіт, Миронівський хлібопродукт, агрофірмами «Колос», Zinka та іншими. В середньому 87% випускників влаштовуються на роботу за спеціальністю. Добре було б, що при крупних підприємствах, асоціаціях діяли групи технічного супроводу з числа науково-педагогічних працівників, студентів, аспірантів.

Життя вимагає від нас нової якості роботи, освіта і бізнес приречені бути разом: як голка з ниткою, підтягуючи один одного. Популярна в світі ідея сталого розвитку нам не підходить, треба говорити про інтенсивний розвиток.
Надія, яка побутує в свідомості багатьох, що все буде вирішено за рахунок іноземних технологій, кадрів, закордонних університетів, – не спрацює. Потрібно мати своє, хоч і не закриватися від світу. Наш університет має прямі договори з більш ніж 120 університетами Європи і Америки, з 10 – програми подвійних дипломів. Відкриваємо цьогоріч дві філії в КНР – зі спеціальностей ветеринарна медицина, менеджмент, харчові технології, тваринництво.
Дискусія вчених і бізнесменів виводить нас на проблеми загальнодержавні: необхідність різкого підвищення уваги уряду, парламенту до проблем освіти, дебюрократизації, зрозумілих перспектив розвитку країни. Вважаємо, що в напрацьованому проєкті Плану відновлення та розвитку України недостатньо приділено уваги освітньому і науковому супроводу, підтримці бізнесу, який вкладає в науку, нові технології, підтримку університетів. Не може вся українська наука існувати за 5 мільярдів гривень. Цього замало! Для прикладу, один Оксфордський університет спрямовує на науку в рік 27 мільярдів гривень.
Станіслав Ніколаєнко висловив переконання, що форум дасть старт діалогу бізнесу з освітніми закладами, суттєво поліпшить якість освітнього процесу, взаємодію університетів та роботодавців.

Продовжуючи роботу, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП Вадим Кондратюк запропонував обговорити можливості співпраці освітян і науковців з бізнесом. У світлі світових тенденцій наш університет вибудовує свою дослідницьку інфраструктуру як основу для створення нових знань та їх трансферу. Для цього маємо потужний науковий колектив і належну базу, яку значно оновили якраз спільно з бізнес-партнерами. На це за останні 8 років витрачено понад 80 мільйонів гривень. Враховуючи рівень лабораторної бази університету та його кадровий потенціал, наші освітянські напрями визнаються міжнародною спільнотою. Основні результати наукової діяльності колективу за останні роки демонструють високі показники в розробці нових та удосконаленні існуючих технологічних процесів. За цими результатами НУБіП входить до топ-5 вишів України, а наші вчені надають повний науково-технологічний супровід фірмам багатьох напрямків. А ще приємнішим є те, що нам довіряють не лише вітчизняні, а й транснаціональні компанії, котрі впродовж багатьох років є замовниками на виконання досліджень та послуг, які надає виш. Але ефективний розвиток інноваційних рішень неможливий силами одного, хай і потужного, університету. Він потребує об’єднання зусиль освіти, державних установ і бізнесу. Саме співпраця з бізнесом відіграє важливу роль у створенні інновацій, появі нових робочих місць та пошуку талантів, які так необхідні Україні.

Про проблеми української аграрної науки і співпрацю НААН України з НУБіП говорив президент Академії Ярослав Гадзало. Мова йшла про наукові та фундаментальні дослідження, труднощі, пов’язані з воєнним станом.

Техніко-технологічні інновації в агросекторі, зокрема досвід і перспективи освітньо-бізнесового партнерства були в центрі уваги заступника генерального директора компанії «КУН-Україна» Віктора Шевчука. Співпраця з цим світовим лідером з виробництва агротехніки для університету важлива, адже тут проходять практику студенти спеціальності «Агроінженерія», а кращі з них працюють тут.

Досвідом співпраці з науковцями НУБіП поділився заступник голови правління «Миронівського хлібопродукту» Юрій Мельник. Він акцентував увагу на тому, що МХП – підприємство, яке виробляє продукцію з доданою вартістю (що сьогодні вкрай важливо для країни), висловив свою точку зору на економічну модель відновлення України в частині агросектора, говорив про необхідність дуальної форми навчання конкурентоспроможних фахівців.

На біологізації землеробства як відповіді на продовольчі проблеми зупинився директор ТОВ «Агрофірма Колос» Леонід Центило.
Поєднання підприємництва, університетської науки та професійної підготовки кадрів стало центральним питанням виступу засновника фермерського господарства «Тетяна 2011» (ТМ «Zinka»), керівника Згурівської територіальної громади Василя Цвика.

Про нутриціологію в освіті, міжсекторальну взаємодію запропонував порозмірковувати президент Асоціації дієтологів України Олег Швець.
Досвідом співпраці з бізнесом поділився Ярі Куусісто – ректор Університету Вааса (Фінляндська Республіка), що є нашим потенційним партнером. А розповісти було що, адже цей великий виш з інтернаціональним колективом має щорічний бюджет у 43 мільйони євро і значні перспективи.

Говорили також про сучасні тренди формування кадрового потенціалу енергетичної компанії (голова правління ПАТ «Черкасиобленерго» Олег Самчук), роль бізнесу і громадських організацій у підготовці фахівців для сфери геодезії та землеустрою в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення країни (голова правління ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець), бізнес компетенції майбутніх фахівців із захисту рослин (керівник департаменту розвитку ринку ТОВ «Байєр» Іванна Бондарчук), подолання наслідків війни як екологічної катастрофи (заступник директора з економічних питань ТОВ ВТОРМАГ Катерина Благодарова).

Заходи аграрної політики в забезпеченні продовольчої безпеки в країні запропонував обговорити проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку НУБіП Сергій Кваша. Він визначив у цьому плані сім критеріїв.

А творчу риску під виступами підвів голова наглядової ради університету Микола Томенко.

За результатами роботи учасники форуму ухвалили звернення до всього українського народу, Президента України, Верховної Ради України, органів державної влади та місцевого самоврядування із словами підтримки дій, спрямованих на захист оборони і безпеки держави та закликом до єдності, солідарності та готовності обороняти Україну для забезпечення її перемоги та післявоєнного відновлення.
Зокрема, у ньому йдеться про те, що, поряд із реалізацією важливих безпекових завдань, успішний євроінтеграційний рух та подальший розвиток України може бути забезпечений шляхом паритетного впливу державної політики, бізнесу та академічного середовища на формування порядку денного розвитку науково-інноваційної та освітньої сфери, продовольчої безпеки України. Українські університети не повинні стояти осторонь цієї важливої справи.
Сучасні вимоги, які виставляють провідні світові та вітчизняні компанії і роботодавці перед закладами вищої освіти до якості фахівців та їх практичної підготовки, є надзвичайно високими. Четверта промислова революція, розуміння можливостей використання штучного інтелекту, біотехнологій, розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему з найменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес, розробка ефективних механізмів досягнення Цілей сталого розвитку, реалізації Європейського зеленого курсу в умовах глобалізації та зміни клімату, нині неможливі без достатніх інвестицій в освіту і науку. Цього можна досягнути лише у співпраці з бізнесом, спільному оволодінні новими технологіями, їх удосконаленні і створенні, залученні до цих процесів студентства, молодих вчених і науковців.
Окремі позитивні приклади співпраці між університетами та компаніями України лише частково і на короткий термін вирішують вказані проблеми. Забезпечення формування відповідних компетентностей (ключова, фахова, інформаційно-комунікативна тощо) є спільним завданням стейкхолдерів та потребує більшої уваги державних органів як з фінансової точки зору, так і з доцільністю оперативної зміни парламентом окремих нормативно-законодавчих документів для підтримки інвестицій бізнесу в наукові й освітні установи, недопущення відтоку вчених, молоді за межі України.

У своєму зверненні учасники висловили переконання, що розроблений та презентований Президентом та Урядом України План відновлення України може бути потужним рушієм національної економіки. Разом з тим, національна програма розвитку системи освіти і науки на 10 років обсягом 5 млрд дол. (0,7 % загального бюджету) ще недостатньо враховує існуючі потреби закладів вищої освіти у вирішенні наявних викликів.
Робота «SEB-2022» продовжилась у п’яти секціях: енергетика, інженерний менеджмент та ІТ-технології; тваринництво, харчові технології та єдине здоров’я; суспільні науки у викликах часу; лісова політика та технології; сучасні агротехнології; біотехнологія, екологія та захист рослин.