Магістерка з автомобільного транспорту Тетяна ШАТКІВСЬКА «Диплом НУБіП України – успішний старт моєї кар’єри!»

Інженер-автомобіліст за професією – це сфера діяльності якої є автомобільне господарство і його основний об’єкт – автомобіль, у наш час важко переоцінити.

Сучасне аграрне виробництво не можна собі уявити без автомобілів, які повсюдно нас оточують. Їх кількість і складність інноваційних рішень з кожним роком збільшується, а значить збільшується потреба у магістрах автомобільного транспорту.

Інженери з автомобільного транспорту здійснюють розробку технологічних процесів, планують і організовують роботи з проведення інженерного менеджменту автомобілів.

Підготовка здійснюється на механіко-технологічному факультеті НУБіП України

Успішний магістр з автомобільного транспорту Тетяна ШАТКІВСЬКА – випускниця 2018 року механіко-технологічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України

-         Вітаю! Тетяно Ігорівна поділіться своїми спогадами про те як промайнули для Вас роки навчання в Національному університеті біоресурсів і природокористування України?

- Мирного Неба для України!

Досить швидко, адже освітньо-професійна програма «Автомобільний транспорт» механіко-технологічного факультету була насиченою на багатозадачну, цікаву інформацію та практичні заняття, виїзні семінарські заняття, які дозволяли більш масштабно осягнути всю вагомість спеціальності «Автомобільний транспорт», адже в такому форматі заняття кожен із нас уявляв наскільки ми готові до реалізації своїх знань, навичок і все це дозволяло часу стрімко летіти, гадаю, що із цим багато випускників погодяться.

-         Чи справдились Ваші очікування від навчання в Університеті?

"Як і говорилося ще з першого курсу «основний акцент у засвоєнні знань потрібно робити на самоосвіті», тому хто хотів, той засвоював не лише інформацію, що надавали викладачі, але й шукала додаткові джерела". Тому просто навчалася та старалася робити це добре. Єдине – переймалася, щоб не було поблажливого ставлення до мене, як до дівчини (не всі ще дівчата вірують у свої істинні сили під час навчання на інженера-механіка), але і це були марні хвилювання, тому що навпаки науково-педагогічні працівники були одностайні у своїй вимогливості до кожного учасника освітнього процесу, без гендерного погляду, тому і взаємодопомога в академічній групі механіко-технологічного факультету АТ-1704м була рівносильною до вимогливості.

-         Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?

Після випуску з Альма Матір за результатами успішного проходження виробничої практики розпочала свою трудову діяльність в ТОВ "Titan Machinery Ukraine" в департаменті інженерного менеджменту автотранспорту. Зараз здобуваю практичні та теоретичні навички за кваліфікацією інженера механіка департаменту автомобільного транспорту муніципального завода з виробництва сиру мегаполіса Чикаго Сполучених Штатів Америки.

-         Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади, можливо маєте найкумедніший випадок з Вашого студентського життя?

Для мене студентське життя це був один великий проєкт, який подарував мені важливий життєвий досвід та справжніх друзів одногрупників. Всі мої спогади про студентське життя на механіко-технологічному факультеті, є дуже хорошими і теплими, особливо найяскравіші це проявилось під час навчання в магістратурі за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Тому що, саме тоді, я відчула наскільки дружня в єдності у мене група, наскільки у нас виявилось багато спільних світоглядів. А зараз життя настільки швидко біжить, що часу на спогади майже не залишається, проте, звісно були ситуації, які провокують посмішку на обличчі та тепло в душі, проте тут ці історії краще не згадувати), але з гордістю можу сказати, що і до цього часу підтримую зв’язок із своєю випусковою кафедрою технічного сервісу та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка. Щоразу до війни, коли прилітала на Україну, я обов’язково відвідувала Альма Матір із частуванням кави на рідній мені кафедрі, щоб знову поринути в спогади студентських років та і щось нове дізнатись про механіко-технологічний факультет і життя магістрів автомобільного транспорту.

-         Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінились, що залишилось? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?

З роками стала більш впевненішою в собі та спокійною, адже ці риси інколи заважали дати холодну оцінку ситуації в студентські будні. Проте, впевнена, що через 5-10-15 років мені також буде що сказати про себе в минулому.

-         Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтесь ви зараз?

З одногрупниками були чудові стосунки, навіть скажу, що ми були однією родиною, намагалися завжди допомагати один одному, на захистах підтримували, навіть втікали з пар завжди разом.

-         Чи були викладачі Університету, котрі надихали?

Безумовно так, завжди є люди професіонали «з душею» роблять і віддаються повністю своїй освітній справі – такі завжди надихають. Такою для мене була доцент кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка Людмила Леонідівна Тітова, яка була не тільки нашим куратором академічної групи АТ-1704м, але й для мене стала життєвим наставником, за старшу сестру.

-         Ваше студентське життя було доволі насичене, але чи мали якесь окреме захоплення? Скажімо, Ваше дозвілля? Як проводили свій вільний час у незабутні роки?

З дитинства займаюсь музикою, брала участь у конкурсах та вигравала їх, потім, переїхавши до столиці, за відсутності інструменту займатися музикою часто можливості не було, тому, маючи непосидючий характер, я почала танцювати аргентинське танго та малювати від руки. Кому ще можна сказати велике дякую? Так це професору кафедри нарисної геометрії, інженерної графіки та дизайну Віктору Несвідоміну, завдяки йому, рішення в технічній естетиці автомобільного транспорту простимульовано виконувати досконало з першого разу.

-         Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?

Я б перерозподіла цілі на навчання. Мабуть, більш серйозніше відносилась до навчання.

-         Що хочете побажати студентам механіко-технологічного факультету магістратури з автомобільного транспорту?

В умовах війни з рашистами бути сильними. Однак і бути терпимими один до одного та з відповідальним розумінням ставитися до складних ситуацій сьогодення. Тому що все починається з нас самих і, якщо ти зустрічаєш людину з іншим світоглядом, то дай собі можливість зберегти національну ідентичність і, можливо, саме це допоможе порозумітися.

-         Ваш меседж до теперішніх студентів-випускників механіко-технологічного факультету магістратури з автомобільного транспорту?

Після закінчення університету студенти цілковито належать самі собі. Поряд не буде викладачів, які «закриватимуть очі» на певні недоліки, а поняття дедлайну набуде занадто безповоротних чітких рамок. Доросле життя, так би мовити. Саме тому, треба невпинно займатися саморозвитком і ні в якому разі не зупинятися на досягнутому, адже, щоб досягти успіху, потрібно багато працювати. Вважаю, на механіко-технологічному факультеті Національного університету біоресурсів і природокористування України є всі можливості для самореалізації і для того, щоб знайти роботу своєї мрії та власного достатку. Можу сказати з власного досвіду: якщо ВИ старатиметеся, докладатимете максимум зусиль до навчання і пошуку свого напряму в агросфері, то, точно, не пошкодуєте. Адже у Вас є прекрасні шанси реалізуватися і розвиватися в аграрній індустрії нашої країни. Також, звісно, потрібно мріяти, прагнути, ставити перед собою мету, старатися її досягнути, ніколи не зупинятися на чомусь одному і завжди рухатися вперед, бо світ технологій в цілому, настільки швидкий і динамічний, що як тільки зупинитися, ви можете залишитись далеко позаду нього. І пам’ятати, що в житті все не просто так, і, що ваше майбутнє залежить тільки від вас самих, ваших навичок комунікувати з іншими та критичного безуперечного мислення.

Розмову з Тетяною ШАТКІВСЬКОЮ провів
завідувач кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту
імені М. П. Момотенка Іван РОГОВСЬКИЙ