V Міжнародна науково-практична конференція "Селекція - надбання, сучасність і майбутнє (освіта, наука, виробництво)"

 

   Розпочав засідання Станіслав Ніколаєнко, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, з привітального слова учасникам та кафедрі, яка організувала конференцію в честь 110-річчя від дня народження Михайла Олексійовича Зеленського. Він наголосив, що за прогнозом Роберта Мальтуса продовольства на планеті Земля не вистачить, щоб прогодувати населення в 4,5 млрд. Сьогодні невтомна праця селекціонерів годує 7 млрд людей. Станіслав Ніколаєнко також зазначив, що на сьогоднішній день університет є оригінатором 28 сортів та гібридів  сільськогосподарських культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, згадав також і про фундатора Зеленої революції Нормана Борлоуга, чим виразив глибоку повагу діяльності селекціонерів.

   На завершення виступу Станіслав Ніколаєнко запросив усіх учасників конференції прийняти участь 27 травня у святкуванні 124 річниці університету. Частиною програми буде благодійна акція в підтримку ЗСУ.

 

   Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, у вітальному слові наголосив про складні часи і необхідність розвитку державно-приватного партнерства, зокрема зі сферою насінництва. Держава повинна сприяти такому симбіозу, адже від нього залежить розвиток країни. Він відмітив високий рівень підготовки конференції та її інформативність. Також аргументував неодноразово підняте на конференції питання необхідності залучення молодого покоління до селекційної роботи.

   Підтримала привітання і Оксана Тонха, декан агробіологічного факультету. Вона зазначила, що селекція є фундаментом розвитку продовольчої безпеки світу. Процитувала слова Білла Гейтса, що нації процвітатимуть завдяки розквіту насінництва. Оксана Тонха  акцентувала увагу на актуальності селекції в сучасних умовах, яка в повній мірі стосується конференції, а саме учнів Михайла Олексійовича Зеленського, які рухають науки селекцію і генетику вперед.

   Наступним був виступ Віталія Жемойди (завідувача кафедри з 1999 по 2019 рік), учня Михайла Олексійовича Зеленського, професора кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського. Він у форматі теплих спогадів розповів про творчий шлях та наукову школу свого учителя.   

   Віталій Жемойда зупинився на творчому доробку Михайла Олексійовича Зеленського, а також розповів про гордість професора, - випускників школи М.О. Зеленського, які нині мають власних учнів. Кафедра генетики, селекції і насінництва береже традиції та продовжує роботу великого вченого. Зокрема, викладачі кафедри щороку шукають іскорки селекціонерів, яких не так багато у світі, на конкурсі "Юний селекціонер".

   До конференції бібліотека НУБіП організувала виставку праць М.О. Зеленського (яких в його доробку було більше 300). Особливу цікавість викликав польовий журнал М.О. Зеленського.

 

   Все життя М.О. Зеленського - в учнях, його 92 аспіранти успішно захистили кандидатські дисертації, серед них 36 - з іноземних держав. На кафедрі була створена наукова школа по підготовці майбутніх вчених з селекції та насінництва зернових і плодових культур.

   Школа М.О. Зеленського нараховує чимало відомих вчених селекціонерів. Серед них - Лауреати Державної премії СРСР в галузі науки і техніки 1986 року директор Інституту фізіології  рослин та генетики НАН, академік Герой України Моргун В.В.; бувші: завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного університету садівницва, доктор сільськогосподарських наук  І.П. Чучмій та завідуючий відділом  селекції і первинного насінництва кукурудзи ННЦ "Інститут землеробства НААНУ" кандидат біологічних наук С.П, Заїка,  Лауреат Державної премії України, доктор сільськогосподарських наук  О.П. Карпенко, Заслужений діяч науки та техніки, Лауреат премії ім. В.Я, Юр'єва, академік НААНУ В.А. Кравченко, Л.А, Анішин Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, доктори наук А.М. Фомічов, В.В. Гурбернатор, кандидати біологічних та с.-г. наук В.С. Набока, А.К. Пархоменко, А.М. Кудін, А.П, Довбах, О.Ю. Кошеленко, П.Д. Клименко, Т.Ф. Плеханова, В.С. Гончаров, О.П. Матрос, В.Я. Дворнік, В.В. Ремесло, П.А. Черненко, В.Л. Жемойда, В.М. Винничук, О.М. Шевченко, М.С. Пальчик та інші.

   Ці нагороди отримані за створення та впровадження у виробництво ранньостиглих  гібридів кукурудзи та томатів. Учні професора М.О. Зеленського є авторами та співавторами багатьох районованих сортів та гібридів озимої пшениці, жита, ячменю, вівса, томатів, кукурудзи.

   Теплі спогади та велику вдячність на адресу вчителя надсилають у музей історії університету його вихованці з Угорщини, Польщі, Сирії, Єгипту, Ірану, Лівії, Китаю, Кореї, В'єтнаму та інших країн світу, які продовжують справу М.О. Зеленського у своїх країнах як на селекційній, так і на педагогічній ниві.

   Одним з етапів підготовки спеціалістів вищої кваліфікації був період з 1977 і в подальші роки, коли на кафедрі за ініціативи проф. М.О. Зеленського, академіка В.М. Ремесла та бувшого президента Південного ВАСГНіЛ Кузьменка М.В. була організовано школа "Миронівських стажистів".

   Таке стажування пройшли понад 40 молодих спеціалістів, серед яких нинішні академіки і доктори наук, зокрема: доктор біологічних наук, академік РААН, директор ВІР ім. В.І. Вавілова (м. Санкт-Петербург) М.І, Дзюбенко; професор кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського НУБіП України доктор С.-г. наук Ковалишина Г.М.; автор більше 40 сортів пшениці М.П. Чебаков, наукові співробітники науково-дослідних інститутів НААН та НАН Т. Левченко, В. Чернуський, В. Гаврилюк, О. Дергачов, Т. Муха, Т.Вологдіна та багато інших.

   На сьогодні основними напрямками наукових досліджень кафедри є: розробка питань прикладної генетики, методів селекції та насінництва і створення високопродуктивних сортів та високогетерозисних гібридів с.-г. культур.

   Співробітники кафедри є активними носіями наукової і консультативної допомоги виробничникам. Вони беруть активну участь у роботі Державної служби з охорони прав на сорти рослин України, Державної насіннєвої інспекції, організовують зустрічі з керівниками сільськогосподарських підприємств на місцях, надають практичну допомогу дослідним господарством НУБіПУ. Щороку на полях ВП НУБіПУ АДС проходять "Дні поля".

  

   З метою підвищення ефективності дослідницької і експериментальної роботи на шкільних навчально-дослідних земельних ділянках, розвитку мережі гуртків генетиків-селекціонерів, підтримки талановитої учнівської молоді та залучення її для навчання у вищих навчальних закладах аграрного спрямування, НКУБіПУ та НЕНЦ (Національний еколого-натуралістичний центр) з 2003 року започатковано щорічний Всеукраїнський конкурс "Юний селекціонер-генетик".

   Проведення конкурсу "Юний селекціонер" сприяє ранній професійній орієнтації школярів і допомагає талановитій сільській молоді отримати вищу освіту за покликанням.

   Володимир Моргун, учень професора Михайла Олексійовича Зеленського, професор, доктор біологічних наук, академік, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, Герой України. Він презентував творчий звіт і вдячність своєму учителю. Розповів про перше знайомство з учителем та своє навчання під його керівництвом. 

   Наголосив Володимир Моргун і на важливість селекції хлібних злаків. Поділився своїми переживаннями у цій області: важливість створення самозапильних ліній, міжлінійних гібридів, питання скоростиглості, феномен генетичної небезпеки як наслідку Чорнобильської катастрофи та іншими.

   Сміючись, з теплими спогадами вкотре подякував вчителю та згадав, що з часу свого навчання минуло "лише" 60 років.

 

   Микола Роїк, професор, віце-президент НААН України, доктор сільськогосподарських наук, директор ІБКіЦБ НААН України, подякував організаторам за збереження традиції проведення конференції в честь Михайла Олексійовича Зеленського. Свою доповідь він присвятив генетиці - основі селекції. Пригадав і роботи Грегора Менделя, і феномени в генетиці, і сучасні розробки в сфері генетики, зокрема про популяризацію в світі редагування геному.

   Натхненний конференцією, Микола Роїк вніс пропозицію провести найближчим часом круглий стіл із селекціонерами та генетиками для вирішення важливих питань, на що отримав схвальні відповіді.

   Віктор Мазур, професор, кандидат сільськогосподарських наук, ректор Вінницького державного аграрного університету заявив, що підготовка кадрів - запорука розвитку аграрного сектору. Він розповів про свій університет і про особливості та проблеми сьогоднішнього навчання, зокрема, і про дуальне навчання.

   Наступне слово належало Ахмаду Аль Шейх Каддуру, доктору філософії, професору, Віце-президенту  університету м. Алєппо в Сирії, який на сьогодні перебуває у творчому відрядженні за кордоном. Тому Віталій Жемойда, який постійно підтримує з ним зв'язок, розповів про тісну співпрацю, яка ведеться з сирійським університетом.

   Олександр Демидов, професор, доктор сільськогосподарських наук, директор Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України, член-кореспондент НААН, подякував за багаторічну співпрацю з університетом, і зауважив, що багато науковців інституту є випускниками кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського. Будучи присутнім на конференції, він не міг не запросити всіх присутніх на конференцію присвячену 115-річччю від дня народження видатного селекціонера - Василя Миколайовича Ремесла, соратника Михайла Олексійовича Зеленського. Конференція пройде в очному режимі і для її проведення вже закладений полігон.

   Його колега Віра Кириленко в свою чергу розповіла про провідних вчених і про здобутки інституту, зокрема про селекцію пшениці, як головної продовольчої культури.

   Леонід Центило, доктор сільськогосподарських наук, директор ТОВ "Агрофірма "Колос"", голова Ради роботодавців агробіологічного факультету НУБіП України, значну увагу приділив питанню поєднання науки, теорії і практики, проблемі війни та голоду, проблемі імпорту/експорту зернових та олійних культур. Звісно, в своїй розповіді він не міг не розповісти про переваги селекції в господарстві, а також про напрями його діяльності та результати. Зауважив - сезон гібридизації в цьому році вже розпочато. Відмітив тісну співпрацю підприємства з науковцями кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського, зокрема, у підготовці висококваліфікованих кадрів з селекції і насінництва.

   Володимир Вербицький, професор, доктор педагогічних наук, директор Національного еколого-натуралістичного центру, в першу чергу подякував НУБіП за потужну роботу, організовані конференції. За його словами, це подвиг в наш час шукати майбутніх селекціонерів. Тому розповів і про важливість функціонування на кафедрі гуртка "Селекціонер-генетик", завдяки якому тут формується дійсна "армія селекціонерів".

   Розповів Володимир Вербицький і про історію центру, який раніше називався "Агробіостанція". 

   Наступне питання було досить болючим для всіх, воно сколихнуло хвилею занепокоєння увесь селекційний світ. Доповідав Віктор Рябчун, кандидат біологічних наук, директор Національного центру генетичних ресурсів рослин України, заступник директора з наукової роботи Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН. Всі чекали від нього відповідь на німе питання, затамувавши подих. Національний центр генетичних ресурсів рослин України, що є одним із найбільших у світі генетичних банків (за даними засобів масової інформації) було знищено рашистами. Віктор Рябчун запевняє, що ГЕНБАНК РОСЛИН УКРАЇНИ ЗБЕРЕЖЕНО. Він продовжує функціонувати. Збережено близько 75 тисяч зразків. Його слова: "Ми маємо жити - ми маємо діяти. Проблеми є, але ми не здаємося і працюємо далі". Віктор Рябчун був присутній зі своїм колективом, що вкотре доводить незламність українського духу. Вони герої нашого часу. Приклад Інституту картоплярства НААН України. Місто знаходилося в окупації, тому директор інституту зі своїми співробітниками вивіз більше 3 тисяч зразків картоплі, чим її і зберіг.

   Микола Ткаченко, директор ННЦ "Інститут землеробства НААН", доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН, розпочав свій виступ з того, що сам є випускником НУБіП, а саме агробіологічного факультету, а тому він мав змогу відвідати декілька лекцій професора Михайла Олексійовича Зеленського. Ще тоді він вразився могутністю прикладної науки селекції. ННЦ "Інститут землеробства НААН", який він очолює, має власний відділ селекції, де створено такі легендарні сорти як Поліська 90. Микола Ткаченко розповів про здобутки інституту в сфері селекції, а також про нові напрямки діяльності в цій сфері. В свою чергу також запросив усіх присутніх взяти участь в XIII Міжнародній науково-практичній конференції "Поєднання науки, освіти, практичного виробництва і справедливого продажу якісної органічної продукції".

   Віктор Вергунов, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН України, директор Національно наукової сільськогосподарської бібліотеки, мав можливість особисто бути присутнім на конференції. Він коротко розповів про роботу наукової бібліотеки, а також наголосив, що за ініціативи Віталія Жемойди свого часу було випущено перший покажчик, а потім і другий випуск "Учитель та учні" присвячений М.О. Зеленському. Нині вже готується третє видання. Віктор Вергунов в своїй розповіді сказав, що всіх нас на цій конфернції об'єднує велика справа і йому приємно бачити таких ентузіастів своєї справи.

   Натхненний конференцією Віктор Вергунов вніс пропозицію наступний ювілей Михайла Олексійовича Зеленського відсвяткувати на державному рівні.

   Джамал Рахметов, доктор сільськогосподарських наук, професор, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, також мав можливість очно виступити на конференції. З його слів він не був учнем Михайла Олексійовича Зеленського проте він переймається питаннями конференції, що проводиться в його честь. Розповідь була присвячена фундаментальним та прикладним засадам мобілізації, селекції і використанню нових та нетрадиційних культур в Україні. Джамал Рахметов наголосив на таких питаннях як вивчення і використання нетрадиційних культур, важливість поліплоїдизації, акліматизація рослин, проблем очищення грунтів, генетичні наслідки Чорнобильської катастрофи.

   Про важливість біосенсорики в розвитку сучасної науки розповіли доктор Секаш, професор Угорського національного інституту сільського господарства та інноваційним центром, та доктор Набок, професор Університету Шеффілд Халлам в Великій Британії.  Микола Стародуб, доктор біологічних наук, професор кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського НУБіП України, прокоментував та продемонстрував результати своєї співпраці з ними в цьому напрямку.

   Олександр Макарчук, завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва проф. М.О. Зеленського, переглянувши презентацію, запропонував Миколі Стародубу виступити за цією темою на Вченій раді факультету для вирішення питання з налагодження міжнародної співпраці за даною темою.

 

   Петро Завірюха, кандидат сільськогосподарських наук, професор,завідувач кафедри генетики, селекції та захисту рослин Львівського державного аграрного університету, наголосив, що необхідно цінувати тих, хто зробив авторитет не лише собі, а й вітчизняній науці. На конференції він звернувся до керівників ЗВО та НДІ з питанням про необзідність підготовки молодих кадрів з базовою освітою селекціонерів. Петро Завірюха наголосив на проблемі на державному рівні міжнародного обміну селекціонерами по певній культурі. Він схвильований питанням недостатньої підтримки держави молодих спеціалістів в галузі генетики, селекції і насінництва.

   Василь Пиндус, кандидат сільськогосподарських культур, директор Іллінецького аграрного фахового коледжу, велику увагу приділив органічному землеробстві та ролі селекції рослин в ньому. Він провів короткий екскурс коледжем та запросив усіх до участі в 13 щорічній конференції.

 

   Зеновій Сич, професор, доктор сільськогосподарських наук, розповів про біологічні особливості сучасних сортів часнику.

   Микола Доля, професор, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН, завідувач кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин НУБіП України, теж мав можливість вистувати очно і в своїй презентації аргументував важливість сортів вітчизняної селекції.

   Вніс пропозицію щодо налагодження співпраці між кафедрами в напрямку створення стійких сортів проти шкідників та хвороб рослин.

   Ганна Ковалишина, доктор сільськогосподарських культур, професор кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського, приділила увагу діяльності Василя Миколайовича Ремесла та Михайла Олексійовича Зеленського, які є двома корифеями селекції. Вона коротко розповіла про миронівських стажистів, учнів цих двох вчителів.

   Олександр Буняк, кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора Носівської СДС, займається селекцією зернових культур та є одним із перших випусників спеціальності "Селекція і генетика" на кафедрі генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського. Він подякував всім своїм вчителям та розповів про селекційні здобутки Носівської СДС. 

   Не один раз на конференції згадували про важливість якісної підготовки молодих кадрів селекціонерів. Тому Світлана Омельчук, староста гуртка "Селекціонер-генетик", студентка 4-го курсу агробіолоігчного факультету НУБіП України, мала можливість презентувати результати діяльності гуртка за останній рік. Гуртківці навіть в таких складних умовах продовжують працювати. Про це свідчить і перемога та І місце на агробіологічному факультеті в "Фестивалі студентської науки - 2022" та зайняте ІІ місце серед кращих наукових гуртків університету.

   Також, відповідаючи на питання необхідності якісної підготовки молодих кваліфікованих кадрів селекціонерів, Олександр Макарчук, завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського, презентував усім присутнім освітньо-професійну програму "Селекція і генетика сільськогосподарських культур".

   До матеріалів конфернеції надійшло майже 100 тез, які належали як відомим міжнародним, вітчизняним вченим, виробничникам, так і нашим молодим спеціалістам - студентам, аспірантам, молодим науковцям.

   В другий день конференції секційне засідання з презентацією про ботанічну характеристику та біохімічний склад топінамбуру сорту "Родинний" виступив доктор с.-г. наук, професор Віктор Положенець.

   Роман Спряжка, аспірант кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського, презентував результати своїх досліджень за теомю дисертаційної роботи.

   Олександр Гаврилюк, асистент кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка, розповів про цінність яблуні колоноподібного типу, як вихідного матеріалу для селекції. Зокрема, звернув увагу на генетичні основи колоноподібності яблунь.

   Результати своїх досліджень  також презентували студенти магістри: Вікторія Кравчук, Ярослав Манзюк, Олексій Гаркуша, Сергій Степаненко, Олівер Аду Боаче, Анастасія Максименко, Сергій Якобчук, Олег Гавриленко та Ростислав Блажеєв.

   Студенти бакалаври, які обрали напрямок селекція також мали бажання прийняти участь та виступити на конференції.

   Загалом конференція була насиченою та цікавою. Попри велику кількість учасників з усієї України, зауважу, та інших країн, на конференції зберігалася дружня та добра атмосфера. Не раз лунали влучні жарти та активні дискусії. Попри онлайн формат конференції, близько 20 учасників забажали бути присутніми очно, що дозволило зробити декілька фото на пам'ять.