Перші результати пілотного проєкту з розробки комплексних планів просторового розвитку територій Пісочинської та Роганської громад презентовано на факультеті землевпорядкування

7 лютого 2022 року
     В умовах децентралізації влади кожна громада прагне розробити комплексний План просторового розвитку, що є обов’язковою умовою її розвитку. Очікується, що протягом 2022-2024 рр. у 600 територіальних громадах мають з'явитися відповідні документи, покликані зупинити хаотичну забудову в регіонах і встановити чітке призначення кожної земельної ділянки громади.

     Тож протягом 2021 року вся увага землевпорядників, містобудівників, представників об’єднаних територіальних громад була прикута до Пісочинської та Роганської громад Харківщини, які стали учасницями пілотного проєкту з розробки комплексних планів розвитку своїх територій. Даний проєкт фінансувався за підтримки програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Перший в Україні досвід з розробки комплексних планів просторового розвитку громад відповідно до нового законодавства обговорили минулого тижня Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Комплексні плани просторового розвитку територій Роганської та Пісочинської громад: перші результати пілотного проекту», організованому на факультеті землевпорядкування НУБіП України спільно з громадськими організаціями «Асоціація фахівців землеустрою України» та «Земельна спілка України».
     Даний захід викликав неабиякий інтерес з боку держаних установ і організацій, приватних компаній в сфері землеустрою та містобудування та інших. Майже 200 учасників були присутні на заході он-лайн та брали активну участь у обговоренні актуальних питань у чаті. Семінар проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex.

     Вже традиційно, на початку заходу з вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який наголосив, що тему для обговорення обрано надзвичайно актуальну, адже це новий вид документації, який дозволить забезпечити ефективне використання та охорону всіх земель у межах території громади, залучати інвесторів, задовольняти земельні потреби своїх громадян тощо.

     Продовжив думку Тараса Олексійовича очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який додав, що практичне впровадження новел у просторовому плануванні територій громад потребує роз’яснювальної роботи. Необхідно відпрацювати шаблон документації та наборів даних, підготувати рекомендації для виконавців і замовників робіт. Андрій Кошиль, президент асоціації «Земельна спілка України», розділив думку співорганізаторів щодо важливості оголошеної теми і додав, що новий вид документації стане базисом отримання адміністративних дозволів і передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки без розробки проекту землеустрою.

     Першого з експертів запросили до слова експерт з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», Сергія Кубаха, який у своєму виступі нагадав про цілі і завдання проведеної роботи по розробці комплексних планів просторового розвитку громад відповідно до нового законодавства. Розроблення комплексних планів просторового розвитку територій є надзвичайно важливим для новоутворених громад. Саме комплексний план просторового розвитку території громади – це документ, який дає можливість перетворити бачення щодо майбутнього громади в інструмент управління її розвитком. Для вірного розуміння норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» його варто розглядати в комплексі з цілим пакетом законів та законопроектів земельної реформи. Він дає можливість стати повноцінними господарями на своїй території встановити межі території територіальної громади, запровадити прозорі підходи в сфері землеустрою та містобудування, забезпечити ефективне використання та охорону всіх земель. Територіальні громади отримали право здійснювати контроль за найпоширенішими порушеннями на своїй території – самовільне захоплення та не цільове використання земель.
     Доступність матеріалів комплексного плану забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати інформацію на своїх офіційних вебсайтах та геопорталах геопросторові дані та метадані.
     Крім вищезазначеного закону, основу для розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад становлять:
– Постанова Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації»;
– Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 654 «Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території»;
– Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території»;
– Постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 952 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації»;
– Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 853 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад».
     В підсумку виступу Сергій Кубах підкреслив, що пілотні проекти на базі Роганської та Пісочинської громад Харківського району Харківської області показали, що таку документацію можуть розробляти сертифіковані інженери-землевпорядники та архітектори. А також подякував представникам університету за використання досвіду USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» по розробці комплексних планів просторового розвитку громад в освітньому процесі.

     Заступниця директора компанії БломInfo, експерт з просторового розвитку Катерина Резнікова, поділилася досвідом розроблення комплексних планів просторового розвитку Роганської та Пісочинської громад Харківського району Харківської області. Вона виділила основні проблеми з якими, зіштовхнулися розробники цієї документації та представила алгоритм підготовки матеріалів та опрацювання зібраних даних. Детально зупинилася на процесі створення картографічної основи і зазначила, що значною проблемою було створити адресний план, оскільки адреси земельних ділянок не відповідали даним територіальної громади (задвоєння адрес).

     В процесі роботи було виділено три основні групи об’єктів, які необхідні в якості вихідних даних:

  • цифрова модель рельєфу;
  • інформація про будівлі і споруди з функціональною класифікацією;
  • інформація про режимоутворюючі об’єкти.

     Наступним етапом був запуск геопорталу (https://otgportal.com.ua), за допомогою якого відбувався збір даних. Після чого проводилася оцифровка громад в розрізі земельних ділянок і угідь.
     Архітектори в своїй роботі враховували наступні аспекти:

  • форму власності землі;
  • наявність особливо цінних ґрунтів;
  • встановлення обмежень у використанні земельних ділянок (30% території громади мають обмеження);
  • рішення ландшафтного плану і стратегічна екологічна оцінка.

     Важливо, щоб громада користувалася ціє, документацією, адже вона дає чітке уявлення про її ресурси.

     Наступним до слова запросили Сергія Біленка, помічника-консультанта народного депутата України, члена Ради асоціації «Земельна спілка України». Він погодився з попередніми тезами щодо складності розробки комплексного плану просторового розвитку території громади, оскільки розробникам довелося працювати без підзаконних актів. Крім того, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» містить ряд помилок, які наразі допрацьовуються.
     На думку експерта важливою складовою комплексного плану просторового розвитку території громади є наповнення Державного земельного кадастру відомостями про обмеження у використанні земель.

     Начальниця архітектурно-планувального відділу №2, ГАП ТОВ «УКРНПІЦИВІЛЬБУД» Лідія Чижевська розказала про шлях, який пройшли спеціалісти під час розробки комплексного плану просторового розвитку території Роганської громади від обліку наявних ресурсів у громаді до визначення перспективного використання територій громади. Вона акцентувала увагу на важливості розробки комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, що є одночасно і містобудівною документацією і документацією із землеустрою, оскільки він ліквідує «конфлікти» між містобудівниками та землевпорядниками. Також надаватиме змогу раціональніше використовувати земельні ділянки на території громади, змінювати їх цільове призначення згідно із перспективним планом розвитку території. Буде чітке розуміння встановлення обмежень у використанні земельних ділянок, наявність особливо цінних ґрунтів, визначення ділянок для будівництва багатоповерхівок, озеленення, розвитку промисловості та інфраструктури тощо. Спеціалістами проведено повне функціональне зонування територій, яке відповідає Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок передбачає переважний вид використання і супутній вид використання, що важливо для залучення інвесторів.

     У сукупності ці матеріали дають той механізм управління ресурсами громади, який дозволить налагодити комунікацію, створити відкритість та прозорість щодо розвитку території.

     Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, у своєму виступі відзначив важливі моменти при розробці комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад.
     По-перше, потрібно враховувати реальні ресурси і можливості громади в частині проектних рішень щодо забудови. Дуже потужний інструмент, який сьогодні отримують місцеві громади відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» – це резервування земельних ділянок для суспільних потреб громади.
     По-друге, не варто розраховувати на органи влади під час зібрання вихідних даних. На практиці розробникам доводиться працювати в умовах інформаційного вакууму, тому що інформація в якісному вигляді відсутня. Розробники повинні бути готові до того, що основний набір геоінформаційної інформації доведеться збирати самостійно.
     По-третє, встановлення меж територіальних громад хоч і не пов’язане прямо з розробкою комплексних планів просторового розвитку територій громад, але і землевпорядник, і містобудівник повинен розуміти де його об’єкт проектування почався і де закінчується. З 27 листопада 2021 року набула чинності норма Закону №1423-ІХ, завдяки якій об’єднані територіальні громади можуть встановлювати межі територій власних громад. Відповідно, з’явився новий вид землевпорядної документації – проєкт землеустрою щодо встановлення меж територіальної громади, який також варто почати розробляти. Наразі всі межі громад дуже приблизні.
     Наостанок експерт зазначив, що сьогодні ще не завершене нормативно-правове поле щодо внесення відомостей комплексних планів просторового розвитку територій громад до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру, оскільки нема затвердженої структури бази даних комплексних планів.

     Потому до обговорення даного питання приєднався помічник-консультант народного депутата України Андрій Біленко, який зупинився на неузгодженостях в нормативно-правовій базі, які виникають під час розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад. Зокрема двояко можна трактувати можливість розробки детального плану території за межами населених пунктів. Експерт запевнив, що найближчим часом буде визначений перехідний період для розробки цієї документації.
     План зонування території раніше був повноцінною містобудівною документацією, а Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» визнав його частиною Генерального плану. Разом з тим, залишилася норма, що його прийняттю передує процедура громадського обговорення. Наразі проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» передбачає виключення цієї норми, оскільки двічі проводити обговорення недоцільно.

     Наступною до слова запросили Тетяну Криштоп, заступника директора ТОВ «УкрДніпцивільсільбуд», члена Національної спілки архітекторів України. Як одна із розробників Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» Тетяна Володимирівна звернула увагу учасників семінару на наступних питаннях.
     По-перше, назва документу «комплексний план» не випадкова, оскільки ця документація розробляється колективом спеціалістів: архітекторів, землевпорядників, екологів, ґрунтознавців та інших. Важливо звертати увагу на підбір фахівців для розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад
     По-друге, паралельно з вищезазначеним законом є проект Закону України № 5323 «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», який визначає стратегічне планування місцевого розвитку, але не прив’язаний до комплексного плану просторового розвитку громади. Стратегія розвитку громади повинна лягати в основу комплексного плану просторового розвитку громади.

     Голова Харківського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Павло Матвєєв у своєму виступі підняв багато питань, які залишаються невирішеними та проблем, з яким зіткнулися виконавці робіт із землеустрою під час виконання комплексних планів просторового розвитку Пісочинської та Роганської громад у Харківській області. Територіальні громади, на базі яких розроблялися пілотні проекти, приблизно однакової площі (близько 8 тис.га), обидві розташовані біля обласного центру, але відрізняються напрямками розвитку: одна – аграрна, інша – промислова.
     Очільник Харківського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» зазначив, що наразі подані пропозиції щодо врахування зауважень на законодавчому рівні. Зокрема, зауваження стосуються підвищення точності картографічної основи.

     Далі до обговорення приєднався заступник директора з наукової роботи ДП УДНДІПМ «Діпромісто» Юрій Палеха. Він погодився з попереднім доповідачем, що треба звертати увагу на картографічну основу, оскільки на розробку комплексного плану іде більше року в зв’язку з тим, що якісної основи немає. Також важливим документом має стати Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок. Також відзначив, що важливим є відображення в базі Державного земельного кадастру планувальних обмежень, які вносяться в комплексний план, для подальшого їх використання.

     Думку об’єднаних територіальних громад висловила експертка платформи «Сільський розвиток: земельні відносини» Всеукраїнської Асоціації ОТГ Тетяна Нужда. Вона наголосила, що комплексний план просторового розвитку території громади значно спрощує життя громадам та полегшує роботу і землевпорядників, і архітекторів. Платформа «Сільський розвиток» має одним з напрямків взаємний обмін знаннями і досвідом для розробки програм і проектів. Уже сформовані вайбер-групи серед землевпорядників в громадах 17 областей для обміну інформацією, досвідом та знаходження шляхів вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин.

     Враженнями про проведений захід поділилася в.о. завідувача кафедри земельного кадастру Наталія Мединська. Вона подякувала організаторам за можливість прийняти участь у заході та підкреслила, що обговорення питань, які стосуються розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад на науково-практичному семінарі, корисне як для виробничників, так і для навчальних цілей. Адже бакалаврам викладається дисципліна «Планування територій населених пунктів», а магістрам – «Територіальне планування та просторовий розвиток». Слідкувати за змінами – вкрай актуально. Тому цікаво було почути досвід Лідії Чижевської, Тетяни Криштоф, Катерини Резнікова, які безпосередньо брали участь в пілотному проєкті. Наприклад, ще донедавна ми розглядали плани зонування територій як окремий документ, а тепер це частина (розділ) комплексного плану. Змінилося майже усе. Також доречні були доповіді та коментарі Сергія Біленка, Андрія Мартина, які були співавторами законодавчих актів, та, зі слів проектувальників, ідейно допомагали на всіх етапах.
     На її думку, вже скоро і наші випускники будуть учасниками таких робіт, тому маємо дати ази в стінах університету, щоб вони не гаяли час на додаткове навчання. Приємно, що саме цей вид документації здружив містобудівників і землевпорядників, адже тепер ми виконуємо роботу спільно, а не паралельно.

     Також, до обговорення долучилися спеціаліст відділу земельних відносин Роганської селищної ради Юрій Перекупський, заступник голови Малоданилівської об’єднаної територіальної громади Сергій Кравченко, директор ПП "ЗЕМСЕРВІС" Катерина Бакова, представники ТОВ «Світязь» Володимир Демешкан та Сергій Крус, декан факультету землевпорядкування та туризму Львівського національного аграрного університету Наталія Стойко, доцент кафедри проектування автомобільних доріг та сільських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, менеджер з розвитку бізнесу ТОВ «ВІНД ПАУЕР» ДТЕК Євген Паценко та інші.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
 


Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook