Від супутникових знімків до стійкості сільських громад: результати міжнародної віртуальної мобільності В’ячеслава БОГДАНЦЯ
Сучасні виклики, пов’язані зі зміною клімату, деградацією ґрунтів, раціональним використанням земельних ресурсів та забезпеченням сталого розвитку сільських територій, потребують нових підходів до оцінювання стану та потенціалу територіальних громад. Важливу роль у вирішенні цих завдань відіграють геопросторові технології, які дають змогу аналізувати зміни землекористування, здійснювати моніторинг природних ресурсів і формувати інформаційну основу для прийняття управлінських рішень.
Саме цим питанням було присвячене наукове дослідження доцента кафедри геодезії та картографії, заступника декана факультету землевпорядкування НУБіП України з міжнародної роботи В’ячеслава БОГДАНЦЯ, виконане в межах віртуальної мобільності міжнародної наукової мережі COST Action CA24170 SMART-RURAL.
Упродовж 1 серпня – 30 вересня 2026 року науковець працював над темою «Внесок геопросторових технологій у комплексну оцінку та моніторинг стійкості для сталого розвитку сільських територій». Дослідження було спрямоване на визначення можливостей використання геоінформаційних систем, супутникових даних та сучасних цифрових методів для комплексного оцінювання стійкості сільських громад з урахуванням місцевих знань і практичного досвіду землекористувачів.
Віртуальна мобільність (Virtual Mobility, VM) є одним із механізмів міжнародної наукової співпраці в межах програми COST (European Cooperation in Science and Technology). Такий формат передбачає дистанційну взаємодію дослідників із різних країн, спільне опрацювання наукових матеріалів, обмін досвідом, проведення робочих зустрічей і підготовку результатів, що становлять основу для подальших міжнародних досліджень.
У межах COST Action SMART-RURAL особлива увага приділяється розробленню комплексних підходів до оцінювання стійкості сільських територій, зокрема шляхом поєднання сучасних технологій із традиційними знаннями та практиками місцевих громад.
Одним із ключових напрямів дослідження В’ячеслава БОГДАНЦЯ стало визначення можливостей інтеграції геопросторових даних у систему оцінювання екологічної, аграрної та соціально-економічної стійкості сільських територій.
Сьогодні супутникові спостереження, геоінформаційні системи (ГІС), технології дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та геопросторового штучного інтелекту (GeoAI) відкривають широкі можливості для аналізу територіальних змін. Використання таких інструментів дає змогу досліджувати динаміку земельного покриву, оцінювати стан рослинності, виявляти ознаки деградації земель, аналізувати посушливі явища та визначати території, найбільш вразливі до природних і антропогенних впливів.
Водночас комплексне оцінювання стійкості сільських громад не може ґрунтуватися виключно на цифрових показниках. Важливим джерелом інформації залишаються знання місцевих жителів, фермерів і землекористувачів, які володіють багаторічним досвідом господарювання та безпосередньо спостерігають за змінами природних умов.
Саме тому дослідження було орієнтоване на поєднання об’єктивних геопросторових показників із місцевими знаннями та практиками землекористування, що дає можливість сформувати більш цілісне уявлення про стан, проблеми та потенціал розвитку сільських територій.
Робота в межах міжнародної віртуальної мобільності здійснювалася за трьома основними напрямами.
Першим етапом став комплексний аналіз сучасних геопросторових технологій та джерел інформації, які можуть застосовуватися для моніторингу стійкості сільських територій.
У процесі дослідження було опрацьовано понад 30 геопросторових інструментів і наборів даних, зокрема багаторічні супутникові спостереження Sentinel та Landsat, інформаційні продукти Copernicus Land Monitoring Service, індекси зволоження ґрунту й посухи, а також відкриті геоінформаційні сервіси.
Особливу увагу приділено оцінюванню просторової роздільної здатності, доступності даних, можливостей їх інтеграції та практичного застосування на рівні територіальних громад. За результатами проведеного аналізу визначено перелік перспективних показників для оцінювання екологічних, аграрних і соціально-економічних складових стійкості сільських територій.
Другим етапом стало розроблення проєкту матриці геопросторової оцінки стійкості сільських територій (Geospatial Resilience Assessment Matrix).
Підготовлені аналітичні матеріали та попередні результати дослідження були представлені учасникам міжнародної мережі SMART-RURAL під час тематичного онлайн-воркшопу, до якого долучилися представники робочих груп, молоді науковці та інноватори.
У результаті спільного обговорення сформовано проєкт матриці, що передбачає систематизацію показників стійкості сільських територій та визначення відповідних геопросторових індикаторів для їх оцінювання.
Важливою особливістю запропонованого підходу є можливість співставлення кількісних показників, отриманих за допомогою супутникових спостережень і геоінформаційного аналізу, з інформацією, яку надають місцеві землекористувачі.
Зокрема, традиційні практики сівозміни та особливості обробітку земель можуть досліджуватися у взаємозв’язку з багаторічними змінами рослинного покриву, зафіксованими за допомогою супутникових знімків і вегетаційних індексів. Аналогічно місцеві спостереження щодо водозабезпечення територій можуть доповнюватися результатами аналізу показників зволоження ґрунту та просторового поширення посушливих явищ.
Такий підхід дозволяє не лише розширити інформаційну базу дослідження, а й забезпечити додаткову перевірку геопросторових показників з урахуванням реальних умов господарювання.
Для кожного показника в розробленій матриці передбачено визначення відповідного геопросторового індикатора, можливостей його перевірки за участю місцевої громади, чутливості до територіальних змін та обмежень практичного використання.
Окрему увагу приділено етичним аспектам інтеграції традиційних і місцевих знань у цифрові системи моніторингу, зокрема питанням добровільної участі, отримання згоди на використання інформації та відповідального представлення результатів.
Третім етапом стало узагальнення результатів дослідження та підготовка проєкту протоколу геопросторового моніторингу стійкості сільських територій.
Під час робочого онлайн-воркшопу за участю представників міжнародної мережі SMART-RURAL результати проведеного аналізу та розроблену матрицю було інтегровано в єдиний проєкт методичного документа.
Підготовлені матеріали пройшли рецензування керівництвом Робочої групи 3 (Working Group 3), діяльність якої спрямована на розроблення підходів до інтегрованого оцінювання та моніторингу стійкості сільських територій.
Таким чином, за результатами двомісячної віртуальної мобільності було сформовано методичну основу для подальшого дослідження можливостей використання геопросторових технологій у комплексному моніторингу сільських громад.
Практична значущість отриманих результатів полягає у створенні передумов для розроблення інструментів, здатних забезпечити більш обґрунтоване оцінювання стану земельних ресурсів, екологічних ризиків та адаптаційного потенціалу сільських територій.
Водночас підготовлені матриця та протокол моніторингу є проєктними напрацюваннями, які потребують подальшого практичного випробування. Наступним важливим кроком стане їх апробація на обраних пілотних територіях із залученням місцевих землекористувачів та представників громад.
Серед перспективних напрямів продовження роботи передбачено проведення пілотних досліджень, удосконалення системи геопросторових індикаторів, підготовку спільних наукових публікацій і тез доповідей, а також представлення результатів на наступних засіданнях Робочої групи 3.
Окремим завданням є пошук можливостей фінансування подальших досліджень, зокрема з використанням інструментів міжнародної наукової співпраці COST, серед яких віртуальні мобільності та короткострокові наукові візити (Short-Term Scientific Missions, STSM).
Участь В’ячеслава БОГДАНЦЯ у міжнародній науковій мережі COST Action SMART-RURAL є важливим результатом розвитку міжнародної діяльності факультету землевпорядкування НУБіП України. Вона сприяє розширенню академічних контактів, обміну сучасними методиками досліджень, інтеграції українських науковців до європейського дослідницького простору та створює передумови для реалізації нових спільних наукових ініціатив.
Особливого значення результати таких досліджень набувають в умовах сучасних викликів, що постають перед Україною. Раціональне використання земельних ресурсів, збереження родючості ґрунтів, адаптація сільського господарства до кліматичних змін і відновлення територій потребують науково обґрунтованих рішень, заснованих на достовірних просторових даних та врахуванні потреб місцевих громад.
Результати міжнародної віртуальної мобільності підтверджують перспективність поєднання геопросторових технологій із традиційними знаннями землекористувачів для формування комплексних підходів до оцінювання стійкості сільських територій. Подальша апробація розроблених матеріалів дозволить визначити можливості їх практичного застосування та сприятиме розвитку сучасних інструментів моніторингу й планування сталого розвитку територіальних громад.
Водночас участь науковців факультету землевпорядкування НУБіП України в таких міжнародних ініціативах засвідчує активне залучення університету до вирішення актуальних наукових завдань європейського та національного рівнів, посилює міжнародну співпрацю і сприяє впровадженню передових підходів у сфері геодезії, картографії, геоінформатики та управління земельними ресурсами.